2 Питання

Ринок робочої сили являє собою систему економічних відносин між його суб’єктами з приводу купівлі-продажу трудових послуг, які пропонуються найманими працівниками за цінами, що складаються під впливом співвідношення попиту і пропозиції.

Попит робочої сили – платоспроможна потреба роботодавців у трудових послугах працівників певних професій і кваліфікацій.

Пропозиція – різноманітність і якість трудових послуг, що підлягають реалізації. В Україні регулювання зайнятості населення здійснюється Законом України „Про зайнятість населення”. Відповідно до нього створена спеціальна служба, яка займається пошуком робочих місць і працевлаштуванням та регулює процеси зайнятості на території держави, веде професійну підготовку і перепідготовку кадрів, виплачує допомогу тимчасово незайнятому населенню, допомагає з перенаселенням.

Державна служба зайнятості має центри зайнятості в містах і районах, інспекції. Матеріальною основою діяльності державної служби зайнятості є Державний фонд сприяння зайнятості населенню.

3Питання

Продуктивність праці – це певна кількість продукції, створена за одиницю часу.

Продуктивність зростає, якщо збільшується виробництво продукції за одиницю робочого часу, або зменшуються затрати праці на одиницю вироблених продуктів.

Рівень продуктивності праці в с/г визначається співвідношенням обсягу виробленої продукції і затрат живої праці.

Затрати праці в с/г виражаються в люд.-год., люд.-днях, а також у чисельності середньорічних працівників.Продуктивність праці в с/г характеризується системою прямих і непрямих показників.

ПРЯМІ – визначаються кількістю продукції, що виробляється за одиницю робочого часу.

До прямих:

1. виробництво окремих видів с/г продукції ( зерна, молока, приросту живої маси тварин, яєць і т.д.) в натуральному виразі з розрахунку на одну люд.-год.

2. прямі затрати праці (люд.-год.) на виробництво одного центнера продукції (трудомісткість характеризують);

3. вартість ВП рослинництва, тваринництва, або с/г в цілому з розрахунку на одну люд.-год.

4. вартість ВП с/г з розрахунку на одного середньорічного працівника.

Продуктивність праці протягом року обчислюють і аналізують системою непрямих показників, які визначають із співвідношення обсягу виконаних робіт і затрат робочого часу.

До непрямих:

1. затрати праці на вирощування 1га посіву с/г культур (люд.-год.);

2. затрати праці на одну голову окремих видів худоби (люд.год.);

3. навантаження посівних площ з розрахунку на одного середньорічного працівника;

4. навантаження поголів’я худоби і птиці на одного середньорічного працівника відповідної галузі тваринництва.

4Питання

Закон України „ Про оплату праці” визначає економічні, правові та організаційні засади оплати праці працівників.

Форма оплати праці залежить від способу обліку затрат праці. Розрізняють почасову і відрядну форми оплати праці.

При організації оплати праці виділяють форми, види, системи оплати праці.

Відрядна – використовується тоді, коли за основу беруть кількість виконаної роботи або виробництво продукції.

Почасова – передбачає нарахування оплати праці за відпрацьований час.

Основна заробітна плата –це винагорода за виконану роботу відповідно до встановлених норм праці (норми часу, виробітку, обслуговування, посадових обов’язків). Вона встановлюється у вигляді тарифних ставок (окладів) і відрядних розцінок для робітників та посадових окладів для службовців.

Додаткова заробітна плата – це винагорода за праці понад встановлені норми, за трудові успіхи та винахідливість і за особливі умови праці. Вона включає доплати, надбавки, гарантійні і компенсаційні виплати, передбачені чинним законодавством, премії, пов’язані з виконанням виробничих завдань і функцій.

Система оплати праці – це поєднання основної оплати з додатковою і преміальною.

Системи:

• відрядно-прогресивна; відрядно-преміальна;

• почасово-преміальна; акордно-преміальна.

Акордно-преміальна – передбачає підвищення заробітку при збільшенні обсягу виробництва та скороченні витрат на одиницю продукції. Вона грунтується на встановленні планових розцінок за одиницю продукції.

Тема.Земельні ресурси та їх використання

1) Земельні ресурси. Особливості землі.

2) Земельний фонд України, його склад і структура.

3) Земельний кодекс.

4) Земельна рента, рентні платежі, орендна плата.

5) Показники ефективності використання земельних угідь

Література: Мацибора,с. 25-42;Михайлов, с. 51 – 68