2. Предмет, об`єкт і завдання соціології

Науковий інтерес до дослідження соціальних феноменів йде корінням в античне суспільство. Довгий час соціальне знання цілком знаходилося в лоні філософії (Платон, Арістотель, Дж. Локк, Ш. Монтеск `є, Г. Гегель, Л. Фейєрбах і ін). В XIX ст. потрібно нове науково-теоретичне осмислення суспільних процесів, пов`язаних зі становленням індустріального суспільства в країнах Західної Європи, тому з`явилася самостійна наука - соціологія.

Поняття "соціологія" введене до наукового вжитку французьким філософом Огюстом Контом (1798 - 1857) у 30 - х роках ХІХ ст. Соціологію він мислив як науку, тотожну суспільствознавству, яке об'єднувало в собі всі галузі знань про суспільство. Філософія Конта отримала назву "позитивізм". Проголошена ним "позитивна філософія" зводилася до простого нагромадження загальних висновків окремих наук. Цей самий принцип поширювався Контом і на соціологію, роль якої він убачав у спостереженні, описі, систематизації фактів, процесів суспільного життя.

Точка зору О.Конта на соціологію як науку про суспільство панувала до кінця ХІХ століття. Але в кінці ХІХ - на початку ХХ століття в наукових дослідженнях суспільства почали виділяти поряд з економічними, демографічними, правовими та іншими аспектами і соціальні. Відповідно звужувався предмет соціології, обмежуючись вченням соціальних сторін суспільного розвитку.

Першим, хто дав "вузьке" трактування соціології як науки, був Еміль Дюркгейм (1858 - 1917) - французький соціолог і філософ, який створив так звану французьку соціологічну школу. З його ім'ям пов'язаний період соціології від науки, тотожної суспільствознавству, до науки, зосередженої на вивченні соціальних процесів та соціальних явищ суспільного життя, тобто самостійної науки, яка межує з іншими суспільними науками - історією, філософією, політекономією тощо. Отже, рубіж ХІХ - ХХ ст. характеризується переходом соціології від науки, тотожної суспільствознавству, до науки, пов'язаної з вивченням соціальних явищ і відносин суспільного життя, тобто самостійної науки, яка існує поряд з політичною, економічною теоріями, філософією, історією та іншими науками. Засновники соціології та їх послідовники (Г.Спенсер, Ф.Тьонніс, Г.Зіммель, М.Вебер, та ін.) прагнули в контексті соціологічного підходу зрозуміти і пояснити глибокі зміни, зумовлені промисловою революцією і розвитком демократичних ідей та інститутів.

Об`єкт вивчення соціології - суспільство, суспільне життя в усьому її різноманітті, сукупність зв'язків і відносин, які називаються соціальними.

Однак суспільство є об`єктом дослідження не тільки соціології. При можливої ​​спільності об`єкта дослідження у різних наук завжди буде різним предмет. Соціолога передусім цікавлять соціальні групи, діяльність організацій, соціальних інститутів і різних спільнот; існує ряд підходів до дослідження суспільства, властивих саме соціології.

Американський соціолог Нейл Смелзер виділяє п`ять основних підходів до соціологічного дослідження суспільства:

1. демографічний (для нього характерний широкий аналіз проблем, пов`язаних з відтворенням народонаселення як найважливішої передумовою і умовою соціального життя);

2. психологічний (розкриває роль і значення суб`єктивних чинників у формуванні і динаміці соціальних установок, мотивів поведінки соціальних суб`єктів і ціннісних орієнтацій особистості);

3. груповий(людина розглядається як член будь-якої спільноти чи соціального інституту - сім`ї, етнічної групи, політичної партії тощо);

4. підхід відносин(суспільне життя описується через специфіку взаємовідносин ний соціальних суб`єктів, що визначена їх статусом і соціальними ролями);

5. культурологічний (аналізується поведінка людини і виявляється культурна специфіка індивідуумів і суспільних груп, ступінь використання наявних і створюваних культурних цінностей).

Лише у сукупності зазначених підходів виявляється специфіка соціології як науки, що є реальною основою для її взаємодії з іншими сферами наукового знання.

В даний час можна зустріти різноманітні трактування предмета соціології як науки. Соціологія як наука досліджує становлення і розвиток соціальних спільнот, систем, закони соціальної дії; соціальні групи та їх вплив на поведінку людини; людську поведінку, взаємодію і вплив соціального оточення на особистість, суспільство, соціальні спільності і соціальні структури.

Таким чином, предмет соціології - соціальне життя у всьому її різноманітті як система соціальних зв`язків і відносин, основними суб`єктами яких виступають індивіди, соціальні спільності, інститути і суспільство в цілому.

Методи соціології

Метод взагалі визначається в науковій літературі як систематизований засіб досягнення теоретичного і практичного результату, вирішення проблеми або отримання нової інформації.

В соціології використовують, по-перше, загальнонаукові методи (аналіз, синтез і т. ін.), по-друге, власне методи соціологічного дослідження.

Методи соціологічного дослідження діляться на методи збору інформації (метод аналізу документів, метод спостереження, метод опитування, метод експерименту) і методи аналізу матеріалу (використання статистичних групувань, шкалування, виявлення кількісних залежностей і т.д