2. Маркетингова діяльність підприємства

Розширення соціальних функцій маркетингу в процесі становлення постіндустріального суспільства визначає щораз більший інтерес науковців до аналізу цього соціального феномена. Тож філософське осмислення поняття «соціальний маркетинг», що відображає трансформацію маркетингу у системне соціокультурне явище, є одним з актуальних завдань науки.

Хоч одностайного розуміння соціального маркетингу немає й досі, усе ж певні уточнення його предметності вже зроблено. Більшість дослідників однозначно відкидає технологічне розуміння соціального маркетингу, у межах якого соціальність просто тлумачиться як використання технологій маркетингу в соціальних сферах. Соціальний маркетинг не можна звести до відповідних технологій, оскільки він має власну теорію, філософські основи і наділений інтегративною якістю як компонент державної системи. Тобто, на сьогодні такий маркетинг, як соціальний застосовують в державних установах з метою застосування загальних функцій управління.

Нині вже є певний консенсус стосовно того, що проблеми маркетингу мають універсальний характер. Виходячи з соціально-філософського розуміння соціальної сутності маркетингу як дисципліни, у межах якої здійснюється вивчення поведінки людини в процесах обміну і вирішення відповідних проблем, за соціальним маркетингом визнається і характер загальної управлінської функції, і універсальність застосування останньої — абсолютно незалежно від характеру соціальної сфери, де реалізується маркетингова діяльність. «Соціальний маркетинг» поєднує поняття соціуму та маркетингу. Соціальний маркетинг — не тільки вивчення маркетингу в контексті цілісної соціальної системи і не просто предмет, що вивчається якоюсь дисципліною. Значення соціального маркетингу може бути встановлено за тими проблемами, які покликана вирішувати держава.

Тепер можна говорити про кілька основних підходів до визначення соціального маркетингу. Досить поширеним є підхід, у межах якого соціальний маркетинг протиставляється комерційному і тлумачиться як сфера маркетингової діяльності, що має некомерційний характер.

У межах такого підходу підкреслюється соціоцентрична (неприбуткова) спрямованість соціального маркетингу. Маркетинг набуває соціального характеру тоді, коли маркетингова діяльність здійснюється з метою досягнення загальносоціальних цілей, певного соціального ефекту, а питання отримання прибутку суттєвої ролі не відіграє. Зазначимо, що більш широкий контекст соціальної діяльності держави та соціальних інститутів не досліджується.

Дискусії щодо застосування терміна «соціальний маркетинг»в бюджетній сфері загалом мають методологічний характер і не стосуються проблеми розширення соціальних функцій маркетингу як такого. Те, що маркетинг набуває глобального соціокультурного виміру, — безсумнівно, а тому характеристика відповідного процесу є досить однозначною та фіксує специфічні особливості маркетингу постіндустріального суспільства як системного соціального явища.

Згаданий вихід проявляється у тому, що маркетинг стає органічною складовою культури суспільства, і отримує можливість ціннісного регулювання розвитку суспільства у відповідній сфері діяльності.

Однак, як такий маркетинг в бюджетних установах відсутній, але він проявляється в цій сфері, як соціальний. Здебільшого бюджетна сфера застосовує в своїй діяльності соціальну рекламу. Яка покликана переконати людей та суспільство в цілому у збереженні певних цінностей та ідей в державі.

Оскільки, мало бюджетників застосовують цей елемент інформування своїх клієнтів. Прикладом застосування соціальної реклами є Державна податкова служба України, яка через рекламні листівки переконує клієнтів сплачувати податки, вчасно заповнювати податкові декларації, не приховувати свої доходи, легалізовувати заробітну плату.

Хоча мною досліджено, що в Управління освіти, молоді і спорту Коломийської райдержадміністрації доцільно розмістити соціальну рекламу в якій подати інформацію про ефективне використання бюджетних коштів. Наприклад, може бути запропонований рекламний лозунг для клієнтів-бюджетників: «Ефективно використана кожна бюджетна гривня сьогодні – майбутнє твоєї молоді завтра!» та інші звернення такої ж суті.

Отже, прочитавши таке звернення бюджетник залишить за межами те, що дає волю сумнівам, доцільніше зосередиться на положеннях, які спонукають до принципових розмірковувань, оскільки вони деформовано репрезентують, витлумачують теоретичний конструкт, вмуровують у фахову свідомість неансамбльовані елементи. Спонукає його до ширшого розмірковування над тими процесами які виникають в суспільстві і до прийняття ефективних рішень при розпорядженні державними бюджетними коштами.

Тому, на сьогодні в кожній сфері існує розуміння маркетингу як філософсько-методологічної, складної функціональної системи, зводить його як цілісність до однієї чи кількох складових, а помилки в розуміння — причина помилок у діяльності.