- •Законодавча система Євросоюзу з питань охорони праці.
- •Трудові норми Міжнародної організації праці.
- •Міжнародне співробітництво з питань охорони праці.
- •Міжнародна організація праці. Європейський Союз. Співдружність незалежних держав.
- •Законодавчі та нормативно-правові акти з охорони праці в галузі.
- •Галузеві програми поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища.
- •Забезпечення функціонування та побудова суоп в організації.
- •Примірний розподіл функціональних обов’язків з охорони праці працівників, посадових осіб і фахівців підприємства праці.
- •Обов’язки роботодавця щодо розслідування нещасного випадку.
- •Встановлення зв’язку нещасного випадку з виробництвом.
- •Мета та завдання рослідування нещасних випадків
- •Рослідування та облік нещасних випадків, хронічних професійних захворювань і отруєнь на виробництві.
- •Організація розслідування, склад комісій з розслідування, основні документи.
- •Особливості рослідування та обліку нещасних випадків не пов’язаних с виробництвом.
- •Дослідження та профілактика виробничого травматизму.
- •Звітність та аналіз нещасних випадків, їх причини.
- •Основні причини виробничих травм та професійних захворювань.
- •Основні технічні і організаційні заходи щодо профілактики.
- •2 Мікроклімат виробничих приміщень
- •3 Шкідливі речовини в повітрі робочої зони
- •4 Освітлення
- •5 Шум, вібрація, ультразвук, інфразвук
- •6 Виробничі випромінювання
- •30) Важкість праці. Динамічні, статистичні навантаження. Напруженість праці. Увага, напруженість.
- •32) Класи виробничих та складських приміщень по вибуховій та пожежній небезпеці.
- •33) Вогнестійкість будівельних конструкцій і матеріалів.
- •34) Пожежна профілактика при проектувані і експлуатації виробничих об’ектів, будинків, споруд, технічного обладнання.
- •Профілактика пожеж при вогневих роботах.
- •Заходи профілактики.
- •35) Пожежна сигналізація і зв’язок. Засоби гасіння пожеж.
- •36) Первинні засоби пожежогасіння. Автоматичні засоби пожежогасіння на об’єктах галузі.
- •37) Органи державного нагляду за охороною праці.
- •38) Права і відповідальність посадових осіб, Держгірпромнагляду. Які права мають посадові особи органів Державного нагляду?
- •39) Проведення державного нагляду за охороною праці. Види та основні параметри проведення наглядових заходів.
- •40) Завданням старзхування від нещасного випадку.
- •41)Суб'єкти та об'єкти страхування від нещасних випадків.
- •42)Фонди соціального страхування від нещасних випадків
- •43)Страхові експерти з охорони праці, їх функції і повноваження
- •44)Фінансування страхових виплат, соціальних послуг та профілактичних заходів.
- •45)Джерела фінансування Фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •46)Обов'язки та права суб'єктів страхування від нещасних випадків.
- •47)Обов'язки фонду соціального страхування від нещасних випадків.
- •48) Права та обов'язки роботодавця як страхувальника
- •49)Причини електротравматизму на виробництві.
- •50) Дія електричного струму на організм людини.
- •51)Ступені впливу електричного струму на організм людини
- •52)Опір тіла людини
- •53)Поділ приміщень в яких знаходиться устаткування і персонал щодо техніки безпеки
- •54)Захисні заходи в електроустановках. Заходи і засоби захисту людини від дії електричним струмом.
- •55)Методи дослідження травматизму
- •56)Небезпечні умови праці на підприємстві
- •57)Оптимальні умови праці на підприємстві
- •58)Умови внутрішнього середовища приміщень.
- •59)Аварійне, евакуаційне, охоронне, чергове освітлення на підприємстві.
- •60)Які допоміжні приміщення повинні входити до складу будь - якого підприємства.
56)Небезпечні умови праці на підприємстві
До фізичних небезпечних і шкідливих факторів належать:
– рухомі машини і механізми, рухомі частини виробничого обладнання, вироби, що пересуваються (матеріали, заготовки);
підвищена запиленість і загазованість повітря робочої зони;
– підвищена чи знижена температура поверхонь обладнання, матеріалів, повітря робочої зони;
підвищені рівні шуму, вібрації, ультразвуку, інфразвукових коливань;
підвищений чи знижений барометричний тиск і його різкі зміни;
підвищена чи знижена вологість, рухомість, іонізація повітря;
підвищений рівень іонізуючих випромінювань, напруги в електромережі, статичної електрики, електромагнітних випромінювань, напруженості електричного і магнітного полів;
відсутність чи брак природного світла, знижена контрастність, пряма і відбита блискотливість, підвищена пульсація світлового потоку;
підвищені рівні ультрафіолетової та інфрачервоної радіації;
гострі краї, шершавість, задирки на поверхні заготовок, інструментів і обладнання;
розташування робочого місця на значній висоті відносно землі (підлоги);
невагомість.
До хімічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів належать хімічні речовини, які за характером впливу на організм людини поділяються на токсичні, подразнюючі, сенсабілізуючі, концерогенні і мутагенні. Ці хімічні речовини впливають на репродуктивну функцію людини. За шляхами проникнення в організм людини вони поділяються на ті, що проникають через органи дихання, шлунково-кишковий тракт, шкіряний покрив і слизові оболонки.
До біологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів належать патогенні мікроорганізми (бактерії, віруси, рикетсії, спірохети, грибки, найпростіші) та продукти їх життєдіяльності, а також макроорганізми (рослини і тварини).
До психофізіологічних небезпечних і шкідливих виробничих факторів належать фізичні (статичні і динамічні) та нервово-психічні перевантаження (розумове перенапруження, перенапруження аналізаторів, монотонність праці, емоційні перевантаження).
Гігієнічне нормування умов праці
Гігієнічна оцінка умов і характеру праці на робочих місцях виконується на основі гігієнічної класифікації праці за показниками шкідливості та небезпечності факторів виробничого середовища, важкості та напруженості трудового процесу. Гігієнічна класифікація базується на принципі диференціації умов праці залежно від фактично визначених рівнів указаних факторів у порівнянні з санітарними нормами, правилами, гігієнічними нормами, а також з урахуванням можливого шкідливого впливу їх на стан здоров’я працівників. Умови праці та принципи гігієнічної класифікації поділяються на чотири класи.
57)Оптимальні умови праці на підприємстві
>Гигиеническая класифікація праці визначає умови праці як сукупність чинників трудовий та виробничої середовища, у якій здійснюється діяльність людини.
На формування умов праці впливають чинники, які поділяються втричі групи (рис. 11.1).Перша група - соціально-економічні чинники, які обумовлює характер умов праці. У тому числі виділяються підгрупи:
- нормативно правові (закони, норми, стандарти і навіть форми адміністративного й суспільного контролю, право їх виконанням);
- економічні (матеріальне і економічне стимулювання, моральне заохочення, система пільг і компенсацій, за несприятливі умови праці);)
- соціально психологічні (ставлення працівників до праці, психологічний клімат);
- суспільно-політичні (форми руху працівників за створення сприятливих умов, винахідництво і раціоналізація).Друга ж група -технико-организационние чинники. Вони формування умов праці в робочих місць, ділянках, цехах. У тому числі виділяються такі підгрупи:
- предмети праці та їх продукти (сировину, матеріали, готові вироби);
- технологічні процеси;
- кошти праці;
- організаційні форми виробництва, праці та управління.
Третю групу – природні чинники, які як обумовлюється особливостями природною середовища, а й висуває додаткових вимог до устаткуванню, технології, організації виробництва та праці. У тому числі виділяються такі підгрупи:
- географічні (кліматичні зони);
- біологічні (особливості рослинного й тваринного світу у сільське господарство);
- геологічні (характер добування з корисними копалинами).
Усі ці фактори виливають формування умов праці це й в нерозривній єдності, зумовлюючи поруч з іншими параметрами виробничу середу.
Класифікація чинників допомагає лише на рівні галузі, об'єднання, окремого виробництва:
- формувати і постійно покращуватимемо умови праці, аналізувати їхній стан;
- планувати заходи щодо поліпшенню умов праці;
- розробляти проекти устаткування, споруд, технологічних процесів, вкладених у поліпшення умов праці;
- зосереджувати ресурси (фінансові, матеріальні, трудові) на поліпшення умов праці;
- прогнозувати зміни у умов праці у зв'язку з змінами технології, устаткування, запровадження нових матеріалів і технологій.
