1. Визначаємо категорію стійкості атмосфери.

Інтенсивність переміщення струмів повітря по вертикалі залежить від стану атмосфери в приземному шарі , який характеризується наступними параметрами:

• Конвекція (А)- вертикальне переміщення потоків повітря з однієї висоти на іншу;

•  Ізотермія (Д) - характеризується стабільністю температури повітря до висоти 30 метрів над поверхнею землі що веде до застою радіоактивної хмари;

• Інверсія (Г) - підвищення температури повітря із збільшенням висоти, призводить до осідання радіоактивних речовин на землі, що призводить до підвищення щільності радіоактивного забруднення.

По таблиці Б.1 «Категорії стійкості атмосфери» (Додаток1) по відомим: швидкості вітру (V_10,.м / с ),часу доби аварії (Т) та стану погоди (хмарність)  визначаємо категорію стійкості атмосфери –конвекція (А ), Ізотермія (Д) чи Інверсія (Г).

2. Визначаємо середню швидкість переміщення радіоактивної хмари. 

Так як вітер на різних висотах буде мати різну швидкість, то радіоактивна хмара буде рухатися з середньою швидкістю відносно земної поверхні , величина якої залежить від категорії стійкості атмосфери та швидкості вітру на висоті 10 метрів. По Таблиці Б.3. (Додаток1) знаходимо, що для знайденої категорії стійкості атмосфери – А,Д,Г, при швидкості вітру V₁₀ = (…….), середня швидкість переміщення радіоактивної хмари становить:  V сер = …. м / с.

1.3. Визначаємо межі зон радіоактивного забруднення.

В період формування  радіоактивного сліду  хмари поширення радіоактивних речовин буде нерівномірним  , отже, залежно від відстані до району аварії,  рівень радіоактивного забруднення території та рівень радіації  будуть різними. В залежності від потужності дози радіації на місцевості, забруднена територія, поділяється відповідно на п’ять  зон радіоактивного забруднення зони (М,А,Б,В,Г). Зона «Г» - надзвичайно небезпечного забруднення, на  зовнішній межі якої доза  опромінення дорівнює  14 бер / годину; Зона «В» - небезпечного забруднення, на зовнішній межі доза опромінення  дорівнює 4,2 бер / годину;

Зона «Б» - сильного забруднення, на зовнішній межі   доза опромінення  дорівнює 1,4 бер / годину; Зона «А» - помірного забруднення, на зовнішній межі  доза опромінення  дорівнює 0,14 бер /годину; Зона «М» - радіаційної небезпеки, на зовнішній межі доза  опромінення  дорівнює  0,014 бер /годину.

По типу реактора, категорії стійкості атмосфери та середній швидкості переміщення радіоактивної хмари (V сер = … м / с ) по   таблиці Б.2 (Додаток 1) визначаємо відповідні межі зон радіоактивного забруднення:

• довжину зон (Lх М, LхА, LхБ, LхВ, LхГ);

• ширину зон (LyМ, LyА, LyБ, LхВ, LхГ).

1.4. Викреслюємо  зони радіоактивного забруднення.

В відповідному масштабі по визначеним розмірам викреслюємо зони радіоактивного забруднення де, на відповідній відстані від РНО, позначаємо ОНГ. Масштаб визначаємо по розмірам довжини Lх та ширини Lу зони, яка має найбільші значення. Приклад побудови розміщення ОНГ в зоні радіоактивного забруднення показано на мал.1.

Мал.1

Зони радіоактивного забруднення території при аварії на РНО.

1.5.  Визначаємо, в яку зону забруднення потрапив ОНГ .

По мал.1 визначаємо в яку зону потрапляє ОНГ. Для нашого прикладу ОНГ потрапляє в зону А.

1.6. Визначаємо дозу опромінення яку отримають робітники.

Спочатку визначаємо дозу опромінення Д_сер , яку можуть отримати робітники в середині зони А, в яку потрапив ОНГ, за … діб.

Для чого необхідно знати час початку формування сліду хмари t_поч .

Величина часу початку формування сліду (t_поч) залежить від категорії стійкості атмосфери, середньої швидкості переміщення радіоактивної хмари та відстані від РНО до місця розміщення об’єкту, та визначається по табл. Б.9.

Доза опромінення залежить від часу початку опромінення , тому для її визначення  необхідно побудувати графік залежності дози опромінення отриманої робітниками від часу початку формування сліду радіоактивної хмари Д_сер. (t_поч), використовуючи дані таблиць Б.7,(Б.8). Зразок графіку залежності Д_сер. (t_поч), показаний на мал.2.

За графіком Д_сер. (t_поч) (мал.2) визначаємо, що, для нашого випадку та часу початку формування сліду t_почОНГ, величина дози опромінення, отриманої робітниками в середині зони … за … діб роботи, становить Дсер_ОНГ.

Графік можливих доз опромінення в залежності від часу початку опромінення

Мал.2

При зменшені відстані до місця аварії потужність дози радіоактивного опромінення в кожній зоні збільшується, а при збільшенні відстані - зменшується. Так доза опромінення на внутрішній межі зони в 1,8 або 3,2 разів вище , а на зовнішній – в 1,8 або 3,2 разів нижче від Дсер. (дивись примітки в Таблицях Б.7 ,Б.8).

Для визначення дози опромінення на відкритій місцевості (Д_відкр,бер),отриманої робітниками  ОНХ в даній зоні на будь якій відстані Lх, будуємо графік залежності дози опромінення від відстані до АЕС - Д_відкр (Lх) , по відповідним даним Таблиць Б.7, Б.8, мал.3.

Графік залежності дози опромінення отриманої робітниками ОНГ на відкритій місцевості від відстані до РНО Мал.3

За графіком (мал.3) знаходимо дозу опромінення робітників, які працюють на відкритих майданчиках Д_відкр , по відстані ОНХ від АЕС - L_хОНГ .

При розміщенні людей в захисних спорудах, цехах та автомобілях, в залежності від величини коефіцієнту послаблення радіації (К_посл ), доза опромінення зменшується

Д_цех = Д_{відкрОНГ} : К_посл.

Середні значення К_посл для деяких споруд надані в таблиці Б. 10.

1.7. Пропозиції по прогнозованій ситуації

Для вироблення пропозиції по забезпеченню безпеки робітників при виконані робіт в зоні радіаційного забруднення необхідно порівняти величину отриманої дози опромінення з допустимою дозою опромінення. Допустимою дозою опромінення є такий максимальний рівень дози опромінення, при якому не погіршується здоров’я людини в даний час та впродовж всього життя, не відбуваються генетичні зміни в організмі, які могли б викликати патології майбутніх поколінь.

Допустимі дози опромінення регламентуються нормативними документами по радіаційній безпеці та санітарними нормами. Так для населення річна допустима доза

Д^рік_доп = 0,1бер,

аварійна допустима доза опромінення для населення

Д^авар _доп= 10 бер.,

а для персоналу атомної станції

Д^авар _{доп АЕС}= 25 бер.

В залежності від розрахованої дози опромінення отриманої робітниками визначаємо можливий ступінь променевої хвороби робітників та приймаємо відповідні рішення про :

• проведення йодової профілактики робітників та членів їх сімей, для чого протягом 10 днів надати кожній дорослій людині йодистий калій - по 1 таблетці на добу, а дітям до трьох років та вагітним жінкам приймати йодистий калій по 0,5 таблетки 1 раз на добу протягом двох діб;

• підсилення радіаційного контролю та видачі робітникам індивідуальних дозиметрів;

• скорочення терміну роботи на відкритих майданчиках та організації позмінної роботи;

• проведення заходів по дезактивації території , техніки, приміщень, та санітарну обробку робітників;

• необхідні потреби дезактиваційних речовин;

• організацію виконання роботи .