Питання 1. Поняття та структура транспортної системи України

Транспорт як галузь економіки є системою організації суспіль­ного виробництва, засновану на єдності його елементів, включаю­чи підприємства, організації, фірми та цілі виробничі комплек­си, такі, як: залізничний, автомобільний транспорт та інші.

Транспортні виробничі комплекси утворюють важливу галузь економіки - транспорт, котрий є самостійною галуззю господарства, але який може нормально функціонувати та розвиватися тільки за умови взаємодії з іншими галузями економіки, що зумовлено суспільним характером виробництва.

Сукупність транспортних виробничих комплексів з урахуван­ням юридичних і економічних чинників становлять єдину, цілісну транспортну систему, яка у відповідності до ст. 21 Закону України «Про транс­порт» покликана задовольнити потреби – суспільного виробництва і національної безпеки,

а тому:

- мати розгалужену інфраструктуру для надання усього комп­лексу транспортних послуг, у тому числі для складування і техно­логічної підготовки вантажів для транспортування;

- забезпечувати зовнішньоекономічні зв'язки України.

Відповідно до Закону України «Про транспорт» (статті 21-37) до транспортної системи України належать:

1) транспорт загального користування (залізничний, морський, річковий, автомобільний і авіаційний, а також міський електро­транспорт, у тому числі метрополітен);

2) промисловий залізничний транспорт;

3) відомчий транспорт;

4) трубопровідний транспорт;

5) шляхи сполучення загального користування.

Кожен із зазначених видів транспорту у свою чергу має власні структуру, внутрішню побудову, що складаються з цілого ряду матеріальних елементів, як-от:

1) підприємства залізничного, морського, річкового, автомо­більного, авіаційного та міського електротранспорту, що здійсню­ють перевезення пасажирів і вантажів; підприємства трубопровід­ного транспорту; підприємства промислового залізничного та відом­чого транспорту;

2) залізничні, морські, річкові, повітряні, автомобільні шляхи сполучення, трамвайні і тролейбусні лінії, канатні дороги;

3) засоби перевезення (рухомий склад залізничного, автомо­більного і міського електротранспорту, судна, літаки, транспортні засоби підприємств, установ і організацій);

4) пасажирські вокзали, залізничні станції, автовокзали, авто­станції, порти, пристані, аеропорти, аеродроми;

5) землі транспорту, захисні та зміцнювальні насадження, бере­гові зміцнювальні споруди, снігозахисні споруди, придорожні лісосмуги тощо;

6) промислові, будівельні підприємства; підприємства промис­лового залізничного транспорту; суднобудівні-судноремонтні заводи; ремонтні заводи цивільної авіації; ремонтно-будівельні організації; ремонтно-експлуатаційні депо; заводи з ремонту рухомого складу і виготовлення запасних частин; під­приємства зв'язку, споруди локомотивного, вагонного, колійно­го, вантажного, пасажирського енергетичного господарства і си­гналізації; системи управління повітряним рухом, навігаційного господарства; водопостачання, каналізації; гідротехнічні споруди тощо.

7) науково-дослідні, проектно-конструкторські організації, на­вчальні заклади, технічні школи; заклади підготовки та перепідго­товки кадрів, підвищення їх кваліфікації; кваліфікаційно-експертні заклади;

8) підприємства, установи та заклади соціально-культурної сфери (заклади охорони здоров'я, фізичної культури та спорту, культури, дитячі дошкільні заклади); постачальницькі й торговельні підприємства; інші підприємства, установи та організації незалеж­но від форм власності, що забезпечують діяльність і розвиток транспорту.

Отже, сукупність внутрішньоузгоджених взаємопов 'язаних соціально однорідних транспортних засобів, з допомогою яких за­безпечується організаційний і стабілізаційний вплив на виконання основних завдань у перевезеннях, відображає структуру і стано­вить єдину цілісну транспортну систему.

Важливе значення законодавець приділяє функціонуванню єдиної транспортної системи в особливий період. Закон України «Про функціонування єдиної транспортної системи України в особливий період» від 20 жовтня 1998 р. встановлює правові та організаційні основи її функціонування, виходячи з положень зако­нів України «Про мобілізаційну підготовку та мобілізацію», «Про транспорт», «Про оборону України» та інших нормативно-право­вих актів з питань мобілізаційної підготовки та мобілізації.

Єдина транспортна система крайни сприяє нормальному функціонуванню всіх галузей суспільного виробництва, соціаль­ному та економічному розвитку і зміцненню обороноздатності держави, міжнародному співробітництву України.