Ветеринарна гельмінтологія

Тема 1: Діагностика гельмінтозів тварин

ЗАВДАННЯ № 1. Оволодіти методами діагностики гельмінтозів тварин. Прижиттєва діагностика гельмінтозів тварин здійснюється комплексно на підставі анамнестичних і епізоотологічних даних, клінічних ознак хвороби, лабораторних досліджень, діагностичних дегельмінтизацій та імунобіологічних реакцій.

При постановці діагнозу на гельмінтози основне значення мають лабораторні дослідження, які дають змогу за життя тварин виявити в екскретах і секретах, органах і тканинах організму тварин яйця, личинки гельмінтів, а також самих паразитів або фрагменти їх тіла.Залежно від цільового призначення лабораторні дослідження поділяють на гельмінтоскопічні методи (виявляють гельмінтів або їх фрагменти), гельмінтоовоскопічні (знаходять яйця гельмінтів) і гельмінтоларвоскопічні (виявляють личинок паразитів).У виробничих умовах найчастіше проводять гельмінтокопрологічні обстеження ссавців і птиці (дослідження проб фекалій), тому що більшість гельмінтів виділяють яйця у зовнішнє середовище, личинки і фрагменти тіла (членики) через шлунково–кишковий тракт тварин (ДОДАТКИ).

Тема 2: Фасціольози тварин

ЗАВДАННЯ № 1. Вивчити і замалювати використовуючи мікро – і макропрепарати будову фасціол і їх яєць, провести дослідження фекалій від жуйних тварин методом послідовного промивання, розтин печінки за методом повних гельмінтологічних досліджень. Ознайомитися з проміжними хазяями цих паразитів.

ЗБУДНИК: Fasciola hepatica уражає печінку, жовчний міхур, інколи інші органи жуйних тварин, свиней, коней, кролів, а також інших видів домашніх і диких ссавців та людей. Гельмінт має листоподібну форму, від темно-сірого до коричневого кольору з зеленуватим відтінком, 2–3см у довжину і близько 1см у ширину, кутикула озброєна дрібними шипиками. Ротовий і черевний присоски розвинуті слабо, вони зближені між собою і розташовані в передній частині тіла. Початкова ділянка кишкових стовбурів утворює бокові відгалуження. Розеткоподібна матка і гіллястий яєчник містяться в передній третині тіла позаду черевного присоска. Гіллясті сім'яники займають середню і задню частину тіла, а жовточники — бокові поля тіла паразита. Статева бурса і цирус містяться між розгалуженням кишечника і центром черевного присоска. Поруч з цирусом – зовнішній отвір матки.

ЗБУДНИК: Fasciola gіgаntіса відрізняється від фасціоли звичайної дещо більшими розмірами (5–7 см) і стрічкоподібною формою тіла. Яйця фасціол великі (0,13–0,14х0,07–0,09 мм) овальної форми, симетричні, золотисто-жовтого кольору, з кришечкою на одному з полюсів.

Тип: Plathelminthes

Клас: Trematoda

Підряд: Fasciolata

Родина: Fasciolidae

Рід: Fasciola

Види:а). F. hepatica

б). F. gіgаntіса

ЗАВДАННЯ № 2. Дати визначення хвороби, описати коротко біологію збудника епізоотологічні дані, патогенез, клінічні ознаки, патоморфологічні зміни, імунітет, діагностику та диференційну діагностику, лікування та профілактику.