4. Загальне мовознавство. Об’єкт та предмет дослідження.

А) внутрішня лінгвістика - вивчає систему мови, її одиниці та категорії, її рівня та їхню структуру.(одиниці мови фонема, морфема, лексема, речення);

досліджує мову як систему відношень, що складається з ряду підсистем (мікросистем). На виробленні такого підходу позначилося вчення Ф. де Соссюра, за яким мова є системою суто лінгвістичних відношень. На сучасну системну будову В. л. впливає множин теорія. Вивчення мови без урахування екстралінгвістичних чинників і навіть смислу аналізованих текстів характерне для деяких представників дескриптивної лінгвістики (3. Гарріс) і дат. структуралізму (Л. Єльмслев).

Б) зовнішня лінгвістика – зв'язок мови з позамовними явищами. Обєктом є зв'язок, предметом – напр. зв'язок мови з культурою і т.п.

В) компаративістика – вивчає зв'язок мови з мовою; це розділ мовознавства, який вивчає історію мов, порівнює їх, встановлює генетичну спорідненість мов; Порівняльно-історичне мовознавство (лінгвістична компаративістика) - область лінгвістики, присвячена перш за все спорідненості мов, яке розуміється історико-генетично (як факт походження від загальногопрамови). Порівняльно-історичне мовознавство займається встановленням ступеня спорідненості між мовами (побудовою генеалогічної класифікації мов), реконструкцією прамови, дослідженням диахронических процесів в історії мов, їх груп та сімей, етимологією слів.

5. Галузі мовознавства

А) Соціолінгвістика - галузь мовознавства, яка вивчає мову у зв'язку із соціальними умовами її існування.(з соціумом).

Б) Етнолінгвістика – зв'язок мови з культурою.Етнолінгвістика вивчає не лише мову (хоча саме вона є головним виразником і зберігачем культурної інформації в часі), а й інші форми та субстанції, у яких виражає себе колективна свідомість, народний менталітет, «картина світу», що склалися в певному етносі чи соціумі загалом, тобто вся народна культура, усі її види, форми, жанри — вербальні (лексика та фразеологія, пареміологія, фольклор), акціональні (обряди), ментальні (звичаї, вірування).

В) Комунікативна лінгвістика – зв'язок мови із спілкуванням; розділ мовознавства, предметом якого є процеси спілкування людей з використанням живої природної мови, а також з урахуванням усіх наявних складових комунікації (фізичних, фізіологічних, психологічних, соціальних, контекстних, ситуативних та ін.).

Г) Психолінгвістика – зв'язок мови з психікою; наука про мовленнєву діяльність людей у психологічних та лінгвістичних аспектах, зокрема експериментальне дослідження психічної діяльностісуб'єкта в засвоєнні та використанні мови як організованої та автономної системи. 

Д) Нейролінгвістика - зв'язок мови з мозком; досліджує мозкові механізми мовленнєвої діяльності, а також зміни у процесах мовлення, що виникають при ураженнях мозку.

Е) Структурна лінгвістика - мовознавча дисципліна, об'єктом якої є мова, а предметом — формальна будова і організація мови загалом, а також формальна будова її твірних елементів (у плані вираження та в плані змісту).

Є) Когнітивна лінгвістика -  мовознавчий напрям, який розглядає функціонування мови як різновид когнітивної, тобто пізнавальної, діяльності, а когнітивні механізми та структури людської свідомості досліджує через мовні явища.

Ж) Статистична лінгвістика – зв'язок мови з математикою; наука, що займається виявленням та описом кількісних характеристик та закономірностей мови та мовлення.

З) Ареальна лінгвістика – вивчає явища народної мови і традиційної матеріальної та духовної культури з поглядку географії їхнього поширення.