- •Структура уроку
- •1.Організаційний момент
- •2. Актуалізація опорних знань
- •3. Мотивація навчальної діяльності
- •4. Вивчення нового матеріалу
- •1 Група досліджує весняне пробудження;
- •2 Група досліджує розмноження (нерест);
- •3 Група досліджує розвиток;
- •6. Підсумки уроку
- •7. Домашнє завдання:
- •5. Узагальнення і систематизація знань
2 Група досліджує розмноження (нерест);
(Нерест починається приваблюванням самок до місць розмноження. Самці починають голосно квакати, що посилюється завдяки резонаторам.
РЕЗОНАТОРИ – це парні мішкоподібні вирости по кутках ротової щілини (у самців), які можуть роздуватися і підсилювати звук.
У тритонів на спині може розвиватися гребінь, на кінцівках жаб можуть з’являтися мозолі, це все підсилює газообмін. Самців і самок можна відрізнити і за забарвленням та збільшенням черевного відділу у самок. Тобто, для земноводних характерний СТАТЕВИЙ ДИМОРФІЗМ.
Квакша філомедуза, яка живе у верхів’ях Амазонки, залазить на дерево, на гілку, що звисає над водою. Переповзає на листочок. Задніми лапками обхоплює краї і згинає їх. Вийшов пакетик, у який відкладає ікру. Клейка ікра склеює краї. Висить таке гніздо над самою водою, вітер його гойдає, дощ поливає. Збирається в ньому вода. Пуголовки, які вилуплюються, плавають у мішечку, поки не підростуть. Тоді вискакують і падають в річку)
3 Група досліджує розвиток;
1. Оболонки ікринок набрякають і збільшуються в розмірах.
2. Ікринки склеюються між собою.
3. Ікринки утримуються на поверхні води, де температура вища.
4. Ікринка зверху темніша.
5. Перші години життя пуголовок існує на оболонках ікринки і ними живиться.
6. Перші години пуголовок існує за рахунок жовтка ікринки, потім прорізується рот і вони починають самостійно живитися.
7. Спочатку з’їдають драглисті оболонки, потім живляться водоростями, найпростішими, вони обшкрябують роговими зубчиками оброслі предмети під водою.
8. Потім переходять на інші корми, виловлюють водних безхребетних.
9. У пуголовка серце двокамерне, одне коло кровообігу, дихає зябрами.
10. Зовнішні зябра замінюються на внутрішні.
11. Розвиваються кінцівки, спочатку помітні лише задні.
12. В міру потепління пуголовок змінюється.
13. Розвиваються легені і мале коло кровообігу.
14. Пуголовок підпливає до поверхні і заковтує повітря.
15. Хвіст поступово коротшає, видно передні кінцівки.
16. У безхвостих розсмоктується хвіст.
17. Пуголовок стає жабеням і частіше виходить на берег.
18. Метаморфоз триває 35-40 (при несприятливих умовах – до 70 днів).
Перегляд відео фільму «Розвиток жаби»
Проблемне питання
- Поясніть, чому пуголовок часничниці звичайної може сягати величини 18 см, а дорослі форми – 10?
4 група досліджує турботу про потомство.
(окремі види турбуються про потомство:
самець жаби-повитухи обхоплює задніми кінцівками стрічкоподібну ікру і носить до повного вилуплення;
у самок сумчастих квакш і сурінамської піпи на спині є виводкові комірки, у які самець розміщує запліднену ікру;
метаморфоз ринодерми Дарвіна та жаби чилійської відбувається у голосових мішках самців;
самка тритона відкладає 60-700 яєць, загортаючи у листок водяної рослини;
Деякі саламандри виношують ікру протягом 10 місяців;
Самка рибо змія цейлонського відкладає 5-15 яєць у викопану неподалік водойми нірку. Вона обвивається навколо кладки яєць, обволікаючи її слизом.
Період літньої активності дає змогу відпочити земноводним після розмноження. Накопичені за літо поживні речовини використовуються земноводними упродовж зимівлі для формування статевих продуктів та їх дозрівання.
Зимівля розпочинається певними підготовками восени. Активність тварин знижується. Тварини стають кволішими, шукають місця до зимівлі. Кожному виду властиве певне місце зимівлі. Зелені жаби – у водоймах; гостро морді жаби і квакші – на суходолі, деякі у водоймі. Ропухи, кумки, тритони, саламандри – у ямах, норах гризунів, під корінням, пеньками. У напівпустелях і пустелях земноводні впадають у літню сплячку.
