Розділ 1 народні поети рахівщини

1. Миколая Божук

Миколая Божук (Василна Миколаївна Божук ) народилася 3 січня 1907 року в с.Великий Бичків, Рахівського району, Закарпатської області. В багатодітній родині.

1928 року закінчує Ужгородську вчительську семінарію. Вчителює в селах Хустщини і Рахівщини, у м. Рахові. Разом із чоловіком Михайлом Штефуцою проводить активну культурно-освітню роботу серед селян.

Прожила Миколая божук всього тридцять один рік- 4 січня 1938 року важка хвороба обірвала її життя.

Дебютувала друком Миколая Божук у 1929 році. Відтоді її вірші часто з’являються на сторінках тогочасних закарпатських часоописів « Наш рідний край», «Пчілка», а згодом у львівських журналах «Жіноча доля», «Нова хата», в шкільних читанках.

У 1930році з’явилясь збірка віршів Миколаї Божук «Поезії», але тираж було знищено видавцями, оскільки авторка не мала змоги його викупити.

Згодом добірку творів М.Божук вміщує колективна збірка «Гірські квіти» (Ужгород, 1962). Найповніше набуток поетеси представлений у збірці «Вітайте, Карпати»( Ужгород, 1973).

Доробок Миколаї Божук,що дійшов до нас (чимало її віршів пропало безслідно), відкриває нам своєрідну творчу особистість, яка, на жаль , не встигла по-справжньому розкритись.

Усвій час М.Рильський назвав закарпатську поетесу «гірською квіткою», «сущою дочкою народу».

Твори М. Божук подаються за виданням «Вітайте Карпати» (Ужгород: Карпати,1973), першодруками у дорадянських виданнях та за автографами.

6

1.2. Маруся Тисянська

Маруся Тисянська ( Марія Миколаївна Кабалюк) народилася 12 жовтня 1911 року в родині бідного лісоруба в с. Квасах, Рахівського району, Закарпатської області.

Під час навчання у Ясіняньській, а потім у Рахівській горожанстких школах познайомилися з творами тараса шевченка, Марка Вовчка, Лесі Українки, Ольги Кобилянської.

Спробувала себе поезії ще в юності, друкуючи твори на сторінках «Карпатської правди» і тодішніх прогресивних журналів «Наша земля» та «Наш рідний край»

1930 року вступає до Ужгородської вчительської семінарії, однак закінчити її бідній селянській дівчині не вдалось. До 1939 року вона вчителює в селах Рахівщини, а потім Тячівщини.

Угорські фашисти звільнили поетесу як неблагонадійну.

З днів визволення і до виходу в 1971 році на заслужений відпочинок працювала в рідному селі Квасах вихователькою інтернату.

1973 року у видавництві «Карпати» побачила світ збірка поезій М.Тисянської «Дзвеніть, співаночки». Твори подаються за цим виданням, а також за першодруками.

1.3. Петро Пойда

Петро Михайлович Пойда народився 23 червня 1915 року в гірському селі Луг. Рахівського району, Закарпатської області.

Перші творчі вияви пера припадають на 30-іроки. На початкуючого поета звернув поета звернув поета звернув увагу олександр Маркуш, опублікувавши кілька його творів на сторінках журналу «Наш рідний край» (1922-1939).

На сьогодні творчий доробок Петра Пойди, окрім поезій та ряду оповідань, складають записи фольклору, де він праював плідно упродовж багатьох десятиріч. Ним записано кілька тисяч пісень, казок, прислів’їв, приказок, усмішок-сміховинок , згадок тощо. Обсяг і висока науково-естетична

7

цінність матеріалів, зібрана П.Пайдою, здобула визнання вчених-дослідників фольклору.

Благородну пристрасть закарпатського фольклориста словом і ділом підтримав М. Рильський.

Окремим виданням побачили світ укладені ним збірки різних жанрів фольклору: «Пісні з полонини» (К., 1972, 1974, 1976), «Хата – не хата» (К.,1972), «Ой співаймо співаночки»(Ужгород . 1973), « Батьківські поради» (К.. 1978). Чимало заспівів П.Пайди вміщено в колективних збірках. Зокрема :»Закарпатські сміховинки» (Ужгород, 1966), «Коломийки» (К., 1969), «Пісні Карпат» (Ужгород, 1970), «Тисяча усмішок» (К., 1976), «Народні усмішки» (К., 1978).