3. Організація виконання курсової роботи
Приступаючи до написання курсової роботи студент отримує від наукового керівника завдання на її виконання, в якому обумовлюється коло проблем та джерел, що необхідно вивчити. Крім того, уточнюється мета і методи дослідження, а також визначається перелік основних питань, що підлягають розробці з можливістю практичного використання матеріалів.
Організація виконання більшості етапів курсової роботи має індивідуальний характер та погоджується студентом зі своїм науковим керівником. Студент приступає до написання розділів курсової роботи при накопиченні відповідного матеріалу, його оцінки з точки зору повноти, якості та вірогідності.
Після написання курсової роботи студенту необхідно подати її на перевірку науковому керівнику для ознайомлення та приведення змісту викладених матеріалів у відповідність з існуючими вимогами.
Отримані від наукового керівника зауваження усуваються студентом в обумовлений термін.
4. Структура, зміст та методи виконання курсової роботи
Виконання курсової роботи передбачає:
- обґрунтування актуальності теми, мети та завдань дослідження, оцінку новизни та перспективності, зазначення методів та джерел дослідження;
- визначення теоретичних засад дослідження (основних категорій, понять, закономірностей розвитку явища, яке вивчається, вивчення історії питання, документів, нормативних актів, інших джерел інформації);
- аналіз конкретної проблемної ситуації і підтвердження логічними судженнями, розрахунками відповідних пропозицій та рекомендацій.
З урахуванням основних вимог до змісту та структури курсової роботи складається план, що є основою для відбору та систематизації матеріалів, послідовного та логічного викладу результатів дослідження.
В курсовій роботі важливо, щоб студент самостійно обґрунтував свої судження, узагальнення та практичні рекомендації, аргументував усе це достатнім фактичним матеріалом.
Розпочинаючи виконання курсової роботи, студент повинен чітко уявити її структуру та зміст. При цьому, усі складові частини роботи повинні бути логічно взаємопов'язані та переконливо аргументовані.
Курсова робота, яка подається студентом до захисту, повинна містити:
- титульний лист;
- зміст;
- вступ;
- основну частину, що складається з трьох розділів;
- висновки;
- перелік використаної літератури та інформаційних джерел
- додатки.
Зміст – це послідовність усіх розділів та підрозділів курсової роботи з зазначенням їх нумерації та номером сторінки, яка відповідає початку розділів (підрозділів), а також висновків, переліку використаної літератури та інших інформаційних джерел, додатків.
Вступ передбачає обґрунтування актуальності курсової роботи, її мету, завдання, оцінку сучасного стану досліджуваної проблеми та її новизну. Обсяг вступу не повинен перевищувати 1-2 сторінок машинописного тексту .
Основна частина курсової роботи складається з трьох розділів, які починаються постановкою завдання, що розглядається в кожному розділі, а також розкривають його основні сторони та положення.
Перший розділ (обсяг якого складає не більше 8-12 сторінок машинописного тексту, викладеного в двох-трьох підрозділах) повинен містити:
- виклад основних теоретичних положень, що визначають сутність та зміст предмету досліджуваної теми, виходячи з мети і завдань курсової роботи;
- розгляд різних точок зору провідних фахівців з досліджуваних питань на основі аналізу літературних та інших інформаційних джерел;
- визначення пріоритетних питань, що підлягають першочерговому розгляду.
Цей розділ повинен скласти теоретичну основу для другого та третього розділу. З цією метою студент подає тільки той теоретичний матеріал, який є необхідним для розв'язання практичних питань, визначених метою та завданнями курсової роботи. Невиконання цієї вимоги призводить або до надмірного збільшення обсягу першого розділу, або до відриву від змісту другого та третього розділів. Тому, цей розділ повинен являти собою не виклад загальновідомих положень з навчальних дисциплін, а бути аналізом теорії за темою, обраною студентом. При цьому студент критично усвідомлює факти, дає їм власну оцінку.
Теоретична сторона проблеми, що наведена в першому розділі, повинна продемонструвати рівень знань студента, його ерудицію в зазначеній галузі та стати інструментом до розв'язування поставлених в роботі завдань.
У другому розділі курсової роботи проводиться аналіз стану досліджуваної проблеми. Мета такого аналізу – отримання обґрунтованих даних, що дозволяють з'ясувати "вузькі місця" та можливі варіанти їх розширення. Структура та зміст другого розділу носять аналітичний характер і залежать від специфіки курсової роботи. Тому вибір обсягу та методів аналізу стану проблеми досліджуваного об'єкта повинен бути погоджений з науковим керівником курсової роботи.
Для скорочення тексту викладу розділу студент повинен широко використовувати фактичний матеріал у вигляді таблиць, малюнків, схем та графіків. З фактичного матеріалу потрібно відібрати найбільш суттєвий, обмежуючи при необхідності, обсяг досліджень або звужуючи коло проблем, що розглядаються.
Розділ повинен закінчуватись переліком основних проблем об'єкту дослідження та можливих шляхів їх розв'язування. Обсяг другого розділу не повинен перевищувати 10-15 сторінок машинописного тексту.
У третьому розділі на основі отриманих результатів розглядаються пропозиції, рекомендації, заходи щодо досягнення мети відповідно з темою курсової роботи. Заходи повинні бути логічними наслідками висновків аналізу другого розділу. При цьому студент повинен виявити самостійність та ініціативу, запропонувати власні думки, гіпотези.
Зміст та характер розроблюваних студентом пропозицій визначаються темою, метою та завданнями курсової роботи. Обсяг третього розділу повинен складати 10-15 сторінок машинописного тексту.
Висновки є завершальним етапом виконаної студентом курсової роботи. Вони повинні містити:
- короткі підсумки за результатами теоретичного та практичного аналізу об'єкта дослідження з наведенням позитивних та негативних сторін, а також нереалізованих можливостей;
- перелік заходів, направлених на розв'язання проблеми, підвищення ефективності об'єкта досліджень;
- економічний та соціальний ефект, отриманий при можливій реалізації запропонованих в курсовій роботі заходів.
Висновки рекомендується починати словами: "розглянуто", "встановлено", "показано", "доведено" тощо. Обсяг висновків складає 2-3 сторінки машинописного тексту.
Перелік літератури та інших інформаційних джерел складається, як правило, в алфавітному порядку. Офіційні, нормативні джерела подаються на початку, зарубіжні видання – вкінці. У перелік включаються тільки ті джерела, які були використані студентом в процесі виконання роботи.
Додатки містять допоміжні матеріали, необхідні для виконання курсової роботи. До цих матеріалів відносять: статистичні дані, схеми, таблиці, малюнки та результати розрахунків і інші документи, що підсилюють аргументацію зроблених студентом в основному тексті висновків та оцінок. З допомогою додатків студент доводить вірогідність вихідних даних, а також підсилює аргументованість виконаного аналізу та запропонованих заходів, рекомендацій, пропозицій.
Візьми до впровадження! При розбитті розділів основного тексту на підрозділи також дотримуються певних правил.
Правило
розмірності
(пропорційності).
Розділ за своїм змістом повинен точно
відповідати сумарному смисловому
змісту наявних у ньому підрозділів.
Недотримання цього правила може
призвести до структурних помилок:
маломірності чи надмірності обсягу
підрозділів курсової роботи.
Правило непересіченості. В основу поділу розділу на підрозділи слід покласти одну ознаку. Недотримання цього правила може призвести до неповноти або дублювання матеріалу.
Правило взаємовиключення. Підрозділи розкривають відповідний аспект загальної проблеми, не перебуваючи в ієрархічній залежності один від одного.
Правило неперервності. Сутність його полягає в тому, що члени ділення мають бути найближчими до поняття, що ділиться. У процесі ділення треба переходити до найближчих видів, не перестрибуючи через них. При порушенні цього правила порушується логічна послідовність підрозділів.
Заголовки також мають точно відображати зміст викладеного в розділах і підрозділах тексту, не скорочуючи або розширюючи обсяг закладеної в них смислової інформації. Слід уникати як надто коротких, так і широких формулювань заголовків.
Курсова робота повинна відповідати певним вимогам за стилем викладу матеріалу. Формулювання назви теми, розділів та підрозділів повинні бути чіткими, лаконічними і, в той же час, найбільш повно відображати сутність та зміст питань, що розглядаються.
Матеріал викладається грамотно, простим науковим стилем, не повинен містити повторів та не бути перевантаженим цитатами. Не допускається просте переписування літературних джерел, їх цитування без посилання.
В тексті не повинно бути виразів типу: " я вважаю", " мені здається", " у нас прийнято" тощо. Замість них рекомендуються вирази: " на думку автора", "вважається доцільним", "як свідчить проведений аналіз" тощо.
Запам'ятай! Зміст завжди подається на початку курсової роботи після титульного аркуша. Він містить найменування та номери початкових сторінок усіх розділів, підрозділів та пунктів (якщо вони мають заголовок), зокрема вступу, назви розділів, загальних висновків, списку використаних джерел, додатків та ін. (Додаток Б)
ВСТУП І ЙОГО КОМПОЗИЦІЯ
Зверни увагу! Вступ до курсової роботи – дуже відповідальна частина дослідження, оскільки розкриває сутність і стан дослідженості наукової проблеми (завдання) та її значущість, підстави і вихідні дані для розробки теми, обґрунтування необхідності проведення дослідження.
Далі необхідно подавати загальну характеристику роботи в рекомендованій нижче послідовності: актуальність теми, ступінь дослідження проблеми, мета і задачі дослідження, об'єкт, предмет, теоретична та методологічна база дослідження, методи дослідження та інформаційна база дослідження. Вступ не лише орієнтує читача в подальшому розкритті теми, а й містить усі необхідні її кваліфікаційні характеристики. Тому основні складові вступу до курсової роботи розглянемо докладніше .
АКТУАЛЬНІСТЬ ДОСЛІДЖЕННЯ
Перший крок! Актуальність теми – обов'язкова вимога до будь-якої роботи.
Візьми до практики! Висвітлення актуальності повинно бути небагатослівним. Достатньо в межах однієї сторінки коротко розкрити:
сутність проблеми дослідження;
соціальну значущість проблеми дослідження, вирішення якої має важливе народногосподарське та соціально-культурне значення в умовах України;
суттєве значення для подальшого розвитку відповідної галузі науки чи виробництва, теорії і практики.
вирішення конкретних часткових питань, які сприяють якісним змінам у науці чи виробництві;
доцільність роботи, її відмінність в порівнянні з відомими розв'язаннями проблеми (наукового завдання).
Запам’ятай! Важливою складовою актуальності є формулювання проблемної ситуації, виклад її сутності. В курсовій роботі, як правило, вирішується лише одна наукова проблема. Проблема дослідження характеризує проблемну ситуацію, яка відображає суперечність між типовим станом об'єкта дослідження в реальній суспільній практиці і вимогами суспільства до його більш ефективного функціонування.
При обґрунтуванні актуальності теми зазначають стан її розробки. Для цього складається стислий огляд літератури, який підсумовує, що саме ця тема ще не вивчена (розкрита лише частково, не в тому аспекті) і тому потребує подальшої розробки. Якщо такого висновку студент не може дійти, він позбавляє себе можливості розробляти дану тему.
МЕТА І ЗАВДАННЯ ДОСЛІДЖЕННЯ
Другий крок! Після формулювання наукової проблеми і доказу того, що та частина цієї проблеми, яка є темою курсової роботи, ще не була розроблена та висвітлена в спеціальній літературі, формулюють мету роботи і завдання, які мають бути вирішені відповідно до цієї мети.
Мета дослідження — це поставлена кінцева мета, кінцевий результат, на досягнення якого спрямоване дослідження. Вона повинна узгоджуватися з назвою курсової роботи і містити не тільки очікувані її результати, а й вказувати, на яких наукових передумовах вона базується, чим і як досягається (із залученням яких наукових гіпотез, ідей, явищ, законів та ін.). Небажано вживати такі формулювання мети курсової роботи, як: "обґрунтування і розробка наукових основ, принципів створення нових технологій..." або "розробка методів і засобів підвищення ефективності за рахунок вдосконалення..." та ін., без конкретизації наукових передумов, на яких базується досягнення поставленого завдання.
Між метою і кінцевим результатом дослідження має бути тісний зв'язок. Поставленої мети обов'язково треба досягти. І неодмінно перевірити, чи чітко визначене досягнення мети у висновках.
Мета курсової роботи реалізується через конкретні задачі, які треба вирішити відповідно до цієї мети. Формулюючи мету, не слід вживати слова "дослідження...", "вивчення...", оскільки вони вказують на засіб досягнення мети, а не на саму мету.
Завдання дослідження не повинні бути глобальними, такими, що претендують стати темами окремих досліджень. Вони повинні "працювати" на мету курсової роботи. Не слід захоплюватись їх кількістю, це призводить до громіздкості роботи й неповного їх вирішення.
Задачі дослідження формулюються у формі переліку дій: "вивчити...", "проаналізувати...", "встановити..., вияснити..., обґрунтувати..." та ін.
Завдання курсової роботи може включати такі складові:
- вирішення певних теоретичних питань, які входять до загальної проблеми дослідження (наприклад, виявлення сутності понять, явищ, процесів, подальше вдосконалення їх вивчення, розробка ознак, рівнів функціонування, критеріїв ефективності, принципів та умов застосування тощо);
- всебічне (за необхідності й експериментальне) вивчення практики вирішення даної проблеми, виявлення її типового стану, недоліків і труднощів, їх причин, типових особливостей передового досвіду; таке вивчення дає змогу уточнити, перевірити дані, опубліковані в спеціальних неперіодичних і періодичних виданнях, підняти їх на рівень наукових фактів, обґрунтованих у процесі спеціального дослідження;
- обґрунтування необхідної системи заходів щодо вирішення даної проблеми;
- експериментальна перевірка запропонованої системи заходів щодо відповідності її критеріям оптимальності, тобто досягнення максимально важливих у відповідних умовах результатів вирішення цієї проблеми при певних затратах часу і зусиль;
- розробка методичних рекомендацій та пропозицій щодо використання результатів дослідження у практиці роботи відповідних установ (організацій).
Формулювати завдання слід якомога ретельніше, оскільки опис їх вирішення становитиме зміст розділів і підрозділів курсової роботи. Це важливо і тому, що назви таких розділів курсової роботи мають відповідати конкретним завданням і результатам дослідження. Мети і задач дослідження, а також головного результату треба обов’язково досягнути.
Обов’язково! Про досягнення мети слід зазначити у висновках курсової роботи.
Якщо мета і завдання дослідження сформульовані неточно, це свідчить про недостатнє осмислення студентом головного дослідницького результату, до якого він прагне. Крім того, фахівці не зможуть оцінити рівень досягнення студентом мети курсової роботи.
ОБ’ЄКТ І ПРЕДМЕТ ДОСЛІДЖЕННЯ
Згідно із сучасними вимогами до науково-дослідницьких робіт формування об'єкта і предмета дослідження є обов'язковим елементом курсової роботи.
Об'єкт дослідження — це процес або явище, що породжує проблемну ситуацію і обрані для вивчення. У разі, коли цю частину об'єктивної реальності обирають темою курсової, вона стає предметом дослідження. Предмет — це те, що міститься в межах об'єкта. Предмет дослідження — це теоретичне відтворення об'єктивної дійсності, тих суттєвих зв'язків та відношень, які підлягають безпосередньому вивченню в даній роботі, є головними, визначальними для конкретного дослідження.
Об'єкт і предмет дослідження як категорії наукового процесу співвідносяться між собою як загальне і часткове. В об'єкті виділяється та його частина, яка є предметом дослідження. Саме на нього і спрямована основна увага здобувача, саме предмет дослідження визначає тему курсової роботи, яка зазначена на титульному аркуші як її назва. Об'єкт та (або) предмет дослідження обов'язково мають бути новими.
Тема,
об'єкт і предмет, мета і задачі дослідження
перебувають у нерозривному зв'язку, у
своїй сукупності вони зу
мовлюють
зміст положень, що виносяться студентом
на захист, висновків і рекомендацій
курсової роботи. Тут можна простежити
таку закономірність. Якщо для формулювання
назви курсової роботи має велике значення
об'єкт дослідження і кінцевий результат,
то для визначення мети дослідження,
крім того, має значення такий елемент,
як шлях
досягнення кінцевого результату, про
який не йдеться у формулюванні теми.