- •Непридатні під культуру орні угіддя, покращення яких або неможливе, або ж проблематичне за технологічними, природоохоронними і економічними мотивами, відносяться до:
- •Показники, які відносять до екологічної ефективності використання земель:
- •Сінокосозміна – це:
- •Питання, які вирішують під час впорядкування території сінокосів:
- •Заходи, які відносяться до тих, що потребують капітальних витрат під час упорядкування кормових угідь:
- •Пасовища – це:
- •Сінокоси – це:
- •Багаторічні насадження – це:
- •Перелоги – це:
Показники, які відносять до екологічної ефективності використання земель:
склад і співвідношення земельних угідь, питома вага просапних культур у сівозміні, чистий дохід
рівень задоволення потреб у сільськогосподарській продукції, капітальні і щорічні витрати на природоохоронні заходи, структура посівних площ
склад і співвідношення земельних угідь, питома вага просапних культур у сівозмінах, баланс гумусу в ґрунті, забруднення території, питома вага виробленої екологічно чистої продукції, показник екологічної стабільності і ландшафту, розораність сільськогосподарських угідь
чистий дохід, вартість валової і товарної продукції, розмір капіталовкладень, терміни їх окупності, плата за використання земель
Замовником на розробку проекту землеустрою сільськогосподарських підприємств є:
проектна організація із землеустрою
райдержадміністрація
землевласник(землекористувач)
сільська (селищна) рада
Проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств розраховані на:
1–3 роки
3–5 років
5–10 років
10–15 років
Масштаб плану, який використовують під час розроблення проектів землеустрою великих за площею сільськогосподарських підприємств:
1:1000
1:5000
1:10000
1:50000
Коефіцієнт екологічної стабільності угідь обчислюється за формулою
Кек.ст.
=
Кек.ст.
=
Кек.ст.
=
Кек.ст.
=
Коефіцієнт антропогенного навантаження обчислюється за формулою:
К
ан. =
К
ан. =
К
ан. =
Кан.
=
Тип сівозміни, в якій переважають кормові культури:
польова
кормова
сидеральна
ґрунтозахисна.
Підготовчі роботи під час розробки проектів землеустрою складаються з:
з консервації земель, захисту земель від ерозії
із складання контурних експлікацій, оцінки земельних ресурсів
із камеральної землевпорядної підготовки, польового землевпорядного обстеження території
із розрахунку розміру і вартості земельної частки (паю), розрахунку середньозваженого балу бонітету.
Деградовані землі – це землі:
на яких поширені паразитичні мікроорганізми, віруси, гриби та інші біологічні речовини, що забруднюють ґрунт і, отже, негативно впливають на людину і сільськогосподарських тварин
на яких поширені бактеріально-паразитичні й карантинні шкідники і хвороби
на поверхні й у ґрунті яких унаслідок впливу сільськогосподарського і промислового виробництва, міст та перенесенням «атмосфера – ґрунт» утворюються нові компоненти: накопичуються пестициди, важкі метали, інші хімічні речовини і радіонукліди
на яких у результаті антропогенної діяльності або природних чинників відбуваються стійкі негативні процеси зміни стану властивостей ґрунтів
Недоліки просторового розміщення землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств:
черезсмужжя (міжгосподарське)
занедбаність сільськогосподарських угідь
поганий стан внутрішньогосподарської шляхової мережі
обмеженість прав землекористувача
Нераціональна площа господарства – це:
невідповідна за розміром площа його спеціалізації із зоною розташування
розташування усередині земель і меж землеволодіння (землекористування) ділянки землі іншого землевласника (землекористувача)
велика віддаленість частини землекористування даного господарства від садиби
невідповідність складу і співвідношення угідь спеціалізації господарства складу і розмірам його галузей
Один з етапів рекультивації земель:
біологічна рекультивація
водогосподарська рекультивація
лісова рекультивація
рекреаційна рекультивація
Які із перелічених землевпорядних дій, відповідно до чинного земельного законодавства та виробничого досвіду, відносять до територіального землеустрою:
встановлення і зміна межі міст і селищ
організація угідь та проектування сівозмін
утворення нових землеволодінь і землекористуванні сільськогосподарських підприємств і фермерських господарств
розміщення господарських дворів
Різновиди територіального землеустрою:
упорядкування території фермерських господарств
встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць
утворення і впорядкування (організація) землеволодінь і землекористувань сільськогосподарських підприємств і селянських господарств
упорядкування території сільськогосподарських підприємств
Розчленування землеволодіння або землекористування на декілька відособлених ділянок, відокремлених один від одного землями інших землекористувачів – це:
черезсмужжя
далекоземелля
зламаність меж і вклинювання
ерозійне небезпечне розташування меж
Вимоги до розміщення меж землекористувань (землеволодінь) сільськогосподарських підприємств:
межі розміщують під кутом 90 º до межі сільської ради
межі розміщують узгоджено з рельєфом місцевості та природними рубежами
межі розміщують відповідно до системи розселення
всі відповіді правильні
Що не входить до завдання територіального землеустрою?
забезпечення обґрунтованості, точності і безперечності позначення на місцевості меж, встановлених під час землеустрою
створення рівних територіальних умов для розвитку всіх форм господарювання на землі
формування і вдосконалення раціональної системи землеволодінь і землекористування
організація території орних земель та природних кормових угідь новоствореного агроформування
Частина поверхні землі, що має фіксовані межі, площу, визначене місце розташування, правовий статус (цільове призначення, умови використання), а також інші характеристики, що відображені в певних документах і матеріалах державного земельного кадастру – це:
земельні угіддя
земельна територія
земельна ділянка
земельний фонд
Що не належить до основних видів документації із землеустрою належать?
бізнес-плани сільськогосподарських підприємств
загальнодержавні та регіональні програми використання і охорони земель
проекти відведення земельних ділянок
проекти створення нових та впорядкування існуючих землеволодінь і землекористувань.
Сукупність соціально-економічних та екологічних заходів, спрямованих на регулювання земельних відносин та раціональної організації території адміністративно-територіальних утворень, суб’єктів господарювання, що здійснюються під впливом суспільно-виробничих відносин і розвитку продуктивних сил – це:
поняття землеустрою
мета землеустрою
завдання землеустрою
зміст землеустрою.
Забезпечення раціонального використання та охорони земель, створення сприятливого екологічного середовища та поліпшення природних ландшафтів – це:
поняття землеустрою
мета землеустрою
завдання землеустрою
зміст землеустрою
Організація територій сільськогосподарських підприємств із створенням просторових умов, що забезпечують еколого-економічну оптимізацію використання та охорони земель сільськогосподарського призначення, впровадження прогресивних форм організації управління землекористуванням, удосконалення співвідношення і розміщення земельних угідь, системи сівозмін, сінокосо- і пасовищезмін – це:
поняття землеустрою
мета землеустрою
завдання землеустрою
зміст землеустрою
Складання проектів землеустрою, що забезпечують еколого-економічне обґрунтування сівозмін, упорядкування угідь, а також розроблення заходів щодо охорони земель – це:
поняття землеустрою
мета землеустрою
завдання землеустрою
зміст землеустрою
Поля і робочі ділянки за складом ґрунтів, умовами рельєфу, зволоженням, мікрокліматом мають бути придатні:
для вирощування сільськогосподарських культур
для проведення заходів із відтворення родючості ґрунтів тощо
для агротехнічно правильного виконання польових робіт
обслуговування мишинотракторних агрегатів і перевезення грузів тощо
Поля і робочі ділянки за площею, конфігурацією, розмірами, умовами рельєфу і розміщенням мають бути придатні:
для розміщення сільськогосподарських культур
для проведення заходів із відтворення родючості ґрунтів тощо
для агротехнічно правильного виконання польових робіт
обслуговування машино-тракторних агрегатів і перевезення вантажів тощо
Що не слід враховувати під час проектування полів сівозміни і робочих ділянок необхідно враховувати?
рельєф місцевості
ґрунтові умови
розміщення доріг, лісосмуг, господарських центрів
віддаль від районного центру
Найкращим є рішення, коли поле складається з ділянок правильної конфігурації в кількості:
однієї
двох
трьох
чотирьох
Найкраща конфігурація поля чи робочої ділянки є:
коло
прямокутник
трапеція
трикутник
Формула для визначення умовної ширини поля (робочої ділянки) в формі трапеції:
де: В – умовна ширина поля, м с і d – бічні сторони поля (ділянки), м Н – висота геометричної фігури поля (ділянки)
Формула для визначення умовної (робочої) ширини поля в формі трикутника:
де: В – умовна ширина поля, м с і d – бічні сторони поля (ділянки), м Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м
Формула для визначення робочого гону поля (робочої ділянки) в формі прямокутника:
де: L – довжина робочого гону, м P = площа поля (робочої ділянки), м2
В – умовна ширина поля, м с і d – бічні сторони поля (ділянки), м Н – висота геометричної фігури поля (ділянки), м
За умовами конфігурації найкращими для польової сівозміни є поля і робочі ділянки прямокутної та трапецієподібної форми з співвідношенням сторін:
1:1
1:2
1:3
1:4
Для вибору напряму обробки полів і робочих ділянок та відповідного розміщення меж полів і робочих ділянок в умовах вираженого рельєфу в першу чергу слід враховувати:
рельєф міцевості
ґрунтові умови
умови зволоження
напрямок обробітку
Для попередження процесів ерозії і затримання поверхневого стоку обробленим ґрунтом в умовах вираженого рельєфу основні роботи слід проводити
поперек схилу
вздовж схилу
по діагоналі
перпендикулярно до горизонталей
Однорідними за ґрунтами, механічним складом, змитістю ґрунтів, меліоративною облаштованістю тощо мають бути:
земельні масиви підрозділів
масиви сівозмін
поля сівозмін і робочі ділянки полів
площа землекористування
Лісосмуги, які розміщуються на рівнинній місцевості чи пологих схилах, де немає загрози водної ерозії ґрунтів, але суттєво проявляється шкідливий вплив вітрів:
полезахисні (вітроломні)
водорегулювальні
приводороздільні
прибалочні та прияружні
Які лісосмуги розміщуються поперек схилів для затримання поверхневого стоку і попередження змиву ґрунтів
полезахисні (вітроломні)
водорегулювальні
приводороздільні
прибалочні та прияружні
Лісосмуги, які розміщуються за лініями водорозділів на випуклих і гребнистих схилах із метою затримання снігу, регулювання інтенсивності танення снігу і розподілу водопотоків:
полезахисні (вітроломні)
водорегулювальні
приводороздільні
прибалочні та прияружні.
Лісосмуги, які розміщуються вздовж бровок балок та ярів із метою захисту їх від подальшого розмиву:
полезахисні (вітроломні)
водорегулювальні
приводороздільні
прибалочні та прияружні
Захисні лісонасадження, які проектують по межах полів при впорядкуванні території сівозміни:
прияружні лісосмуги
полезахисні лісосмуги
прибалкові лісосмуги
стокорегулювальні (водорегулювальні) лісосмуги
Напрям поздовжніх лісосмуг на схилах визначають залежно від:
напряму і крутості схилу
напряму і сили вітру
висоти дерев
ширини лісосмуги
Які показники не впливають на проектування польових доріг:
під’їзду до полів і робочих ділянок
зв’язку з виробничими і господарськими центрами
зручності виконання технологічних процесів і обслуговування техніки
розміщення господарських будівель і дворів
Які за призначенням польові дороги не проектуються під час впорядкування сівозмін?
магістральні
основні
допоміжні
основні і допоміжні
Польові шляхи під час проектування суміжно з лісосмугами розміщують:
вище за рельєфом відносно лісосмуг
нижче за рельєфом відносно лісосмуг
незалежно від рельєфу
залежно від характеристик лісосмуг
Розміщення польових шляхів відносно завірюшних вітрів
з навітряного боку лісосмуги
з підвітряного боку лісосмуги
паралельно з вітром
перпендикулярно до вітру
Розміщення польових шляхів відносно сторін світу:
з північного боку лісосмуги
з південного боку лісосмуги
не має значення, з якого боку лісосмуги
зі східної сторони
Що не впливає на варіанти проектних рішень щодо розміщення польових доріг?
дороги мають найменшу протяжність
потрібно найменше затрат на прокладку та обслуговування шляхів
коли забезпечується найбільш надійний транспортний зв’язок за несприятливих умов
розміщення лісових масивів
Польові стани проектуються за таких середніх відстаней масивів орних земель від населених пунктів:
до 3 км
3-4 км
4-5 км
понад 5км
Доцільність застосування окремих способів проектування об’єктів під час землеустрою залежить від:
рельєфу місцевості
агроландшафтних груп ґрунтів
виробничих вимог до точності площ і розміщення меж
вартості робіт
Застосовують графічний спосіб проектування об’єктів під час землеустрою, якщо:
вимагається висока точність площ проектних ділянок 1/1000
за заданою площею і довжиною прямокутника визначають його ширину
проектні об’єкти мають форму прямокутників, трапецій
обчислення площ проведено аналітичним способом
Залежність між точністю проектування і точністю обчислення площ:
якщо проектування є дією оберненою обчисленню площ
якщо точність проектування має бути більшою від точності обчислення площ
якщо точність проектування має бути прирівняна до точності визначення площ відповідними способами
залежить від завдання на проектування польових доріг
Особливість проектування рівновеликих ділянок у межах земельних масивів трикутної форми для створення зручностей під час використання земель:
доцільно поділити масив на три рівновеликі ділянки у формі трапеції
поділити масив на чотири рівновеликі ділянки у формі трапеції
поділити на дві рівновеликі ділянки
поділити на три ділянки трикутної форми
Перенесення землевпорядного проекту в натуру – це процес:
знімання об’єктів
обернений обчисленню площ
обернений проектуванню
визначення і закріплення на місцевості меж запроектованих об’єктів
Підготовчі роботи, що передують перенесенню проекту в натуру
обчислених площ ділянок
визначення способів зйомки
складають розбивне креслення перенесення проекту в натуру
проводять коректування планів
Перенесення проекту в натуру – це:
прокладання теодолітного ходу на місцевості
прокладання і закріплення на місцевості меж ділянок, шляхів, лісосмуг, і інших об’єктів, запроектованих на плані
закріплення межових точок на проектному плані
проектування і визначення на місцевості лісосмуг, дорожньої мережі
Перенесення проекту в натуру способом лінійних вимірювань передбачають за умов:
відкритої місцевості, з достатньою кількістю опорних точок, які позначені на плані і розпізнаються на місцевості
закритої місцевості (ліс,чагарник) і точки ситуації не служать надійною опорою
коли не потрібно забезпечити паралельність сторін проектних об’єктів
гарної погоди
Дані, які наносять на розбивне креслення для перенесення землевпорядного проекту на місцевість:
довжини ліній і значення кутів, які необхідно виміряти в натурі
напрями пануючих вітрів
напрями схилів рельєфу
межі агровиробничих груп ґрунтів
Довжини сторін земельної ділянки і їх напрями під час аналітичного проектування визначають шляхом:
розв’язання оберненої геодезичної задачі
вимірювання на плані
вимірювання в натурі
вимірювання курвіметром
Проектування трапецією – коли проектна лінія або її частини мають форму:
чотирикутника, а проектна лінія проходить через задану точку
чотирикутника, а проектна лінія проходить паралельно заданому напряму
трикутника, а проектна лінія проходить через задану точку
трапеції, а проектна лінія проходить паралельно заданому напряму (дирекційному куту)
Точність проектування з деяким наближенням може бути прирівняна до точності:
лінійних вимірів на місцевості
кутових вимірів на місцевості
лінійних вимірів на плані
визначення площ відповідним способом
На проектному плані умовні знаки контурів ситуації можуть бути викреслені:
з розміщенням один від одного на око
розріджено у півтора разу
загущено у два рази згідно з умовними знаками для відповідних масштабів
розріджено в два, а на великих масивах – у три, відносно стандартної розграфки
Межі полів сівозмін та інших господарських ділянок викреслюють:
чорним кольором і відтіняють різними кольорами згідно з умовними знаками
червоним кольором
синім кольором
зеленим кольором
Знімання, проектування та перенесення проекту у натуру виконується:
з різною точністю
найбільш точно має здійснюватися перенесення проекту в натуру
необхідно мати на увазі, що найбільш точно виконується обчислення площ
з погодженою точністю
Новітні прилади, що застосовуються для перенесення проекту в натуру
дігітайзер
електронний планіметр
електронний тахеометр, GPS
теодоліт ТТ-50
Межі землекористування закріплюються на місцевості:
лісосмугами
дорогами
каналами
точковими та лінійними показниками
Склад, зміст і правила оформлення проектів землеустрою регламентуються:
замовником
відповідною нормативно-технічною документацією
виконавцем
управлінням Держземагенства відповідного адміністративного району
Для розроблення робочих проектів використовують плани топографічного знімання в масштабах:
1:5000, 1:2000, 1:1000
1:10000
1:25000
1:1000
Реорганізація – це припинення діяльності підприємства та які стають правонаступниками майна, майнових прав та зобов’язань реорганізованого підприємства:
оновлення економічної діяльності і підприємства
виникнення на його основі однієї або кількох нових юридичних осіб
ведення новітніх агротехнічних заходів
проведення рекультивації земель
Основні характеристики землекористування як просторового утворення:
компактність, геометрична форма, розміщення відносно господарського центру, конфігурація меж
кількість запроектованих сівозмін
загальна площа лісових земель
загальна площа сільськогосподарських угідь
Розораність – це співвідношення площі:
ріллі до загальної площі господарства
ріллі до загальної площі сільськогосподарських угідь
сільськогосподарських до загальної площі господарства
лісів до загальної площі сільськогосподарських угідь
Проводять камеральну землевпорядну підготовку:
під час проектних робіт
під час авторського нагляду
під час обчислення площ земельних угідь
до виїзду на об’єкт проектування
Основні стадії у землевпорядному проектуванні:
проектування топографічних робіт
формування основних проблем у використанні земель
підготовчі роботи розроблення схем, складання проектів, розгляд і затвердження землевпорядної документації, винисення проекту в натуру, оформлення і видача матеріалів, авторський погляд
оформлення завдання і договору, формування авторського складу, підбір чи замовлення топооснови або іншої планової основи
Проектна документація із землеустрою складається з:
розташування меж об’єкта землеустрою
обчислення площ земельних угідь
графічної частини, текстової частини, що містить пояснювальну записку
меліорації, будівництва доріг, водопостачання, електрозабезпечення
Проект територіального землеустрою має відповідати…
економічним вимогам, правовим нормам і бути економічно обґрунтованим
економічним та якісним характеристикам земель
розташуванню меж об’єкта землеустрою
заходам щодо інженерного облаштування території
Перенесення об’єкта в натуру (відведення земельної ділянки) полягає в технічному прокладанні на місцевості:
меж полів і робочих ділянок
меж лісосмуг
межі польових доріг
меж землеволодінь і землекористувань та закріплення їх межовими знаками
Документацію із землеустрою на загальнодержавному рівні погоджує:
Київська і Севастопольська міські державні адміністрації
Кабінет Міністрів України
обласні державні адміністрації
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим
Регіональні програми використання і охорони земель погоджують:
Київська і Севастопольська міські державні адміністрації
Кабінет Міністрів України
районні державні адміністрації
Рада Міністрів Автономної Республіки Крим, обласні державні адміністрації
Проекти землеустрою сільськогосподарських підприємств установ і організаціїй, особистих селянських, фермерських господарств погоджують:
районні державні адміністрації
обласні державні адміністрації
замовники цих проектів
Кабінет Міністрів України
Складовою частиною проекту землеустрою є:
сукупність ключових проектних завдань, пов’язаних між собою й об’єднаних однією метою
сукупність методів, які приймаються в землеустрої
приміщення методології землевпорядного проектування
немає правильної відповіді.
Основні технології, які застосовують у землевпорядному проектуванні:
теоретичного проектування
традиційна, комплексна, автоматизована
експериментального проектування
звичайна.
Завдання проектів територіального землеустрою:
організація раціонального використання і охорони земель
раціональний розподіл земель між землями різних форм власності
збільшення площ розорених земель
проектування сівозмін.
Складання схем землеустрою адміністративно-територіальних утворень проводиться з метою:
правильного розміщення виробничих структур
визначення напрямів транспортних коридорів
визначення перспективи щодо використання та охорони земель
відведення земельних ділянок для господарських потреб.
Період реалізації заходів, визначених схемою землеустрою району:
3–5 років
5–7 років
7–10 років
10–15 років
Загальнодержавна програма використання та охорони земель розробляється з метою :
науково обґрунтованої організації території охорони земель держави
забезпечення потреб населення і галузей економіки у землі та її раціонального використання й охорони
визначення потреби в земельних ресурсах для розвитку міст і сіл, держави
обґрунтування розподілу земель за категоріями земельного фонду
Загальнодержавні і регіональні програми використання та охорони земель розробляють на перспективу:
5–7 років
7–10 років
10–15 років
20–25 років
Природно-сільськогосподарське районування земель – це поділ території:
з урахуванням показників водної ерозії
за показниками вторинного засолення ґрунтів
з урахуванням управління природних умов
з урахуванням управління природних умов та агробіологічних вимог сільськогосподарських культур
Кінцевою таксометричною одиницею природно-сільськогосподарського районування є:
природно-сільськогосподарський район
природно-сільськогосподарський округ
територія місцевої ради
адміністративний район
Проекти землеустрою щодо створення нових землеволодінь та землекористувань розробляються на основі:
робочих креслень
схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних утворень
рішення органів державної влади
польових абрисів
Завдання проектів територіального землевпорядкування – це:
організація раціонального використання й охорони земель
раціональний розподіл території між категоріями земельного фонду
збільшення площі продуктивних земель
встановлення меж адміністративно-територіальних одиниць
Землевпорядна документація проекту організації території складається з двох частин: текстової і графічної. Графічна частина містить:
схему територій, яка складається без масштабу
проект у масштабі 1:2000
проект у масштабі 1:10000 або степових районів 1:25000
робочі креслення у масштабі 1:5000
За результатами розробленого проекту землеустрою щодо створення агроформування складають зведену експлікацію земель, у якій відображають:
площу сільськогосподарських угідь
площу несільськогосподарських угідь
площу сторонніх землекористувань
проектні площі сільськогосподарських угідь, зокрема за формами власності
Зміни в проект організації території має право вносити:
автор проекту
виробнича структура, яка переносить проекти в натуру
замовник проекту
орган, який затверджує проект
У разі надання, вилучення, викупу, зміни цільового призначення земель розробляють проект землеустрою щодо:
організації території агроформувань
розподілу земель на державну і комунальну форми власності
відведення земельної ділянки
створення нових агроформувань
Землі, вилучені з обігу в результаті консервації:
переходить до земель запасу
переходить у власність організації, яка проходить консервацію
зберігаються за власником землі
виводяться із складу земель сільськогосподарського призначення
Районування земель – це:
поділ території з урахуванням природних та агробіологічних вимог щодо вирощування сільськогосподарських культур, а також територій, яким притаманна відповідна подібність за визначеними ознаками
поділ території, що виходить з об’єктивних закономірностей природних умов територіального поділу праці, формування територіально-виробничих комплексів різних масштабів і структури
поділ території за ознаками подібності та відмінності у ґрунтовому покриві з урахуванням клімату, рельєфу, ґрунтових вод
немає правильної відповіді
Визначає склад і зміст схеми землеустрою:
технічне завдання
статут підприємства – замовника
Закон України «Про охорону земель»
Земельний Кодекс України
Поняття сівозмін:
схема чергування культур в просторі і часі
науково обґрунтоване чергування культур і пару в просторі і часі
науково обґрунтоване чергування культур і пару за роками ротації
чергування культур в просторі і часі за роками ротації
Типи сівозмін:
польові, кормові, спеціальні
польові, кормові, ґрунтозахисні
польові, ґрунтозахисні, спеціальні
польові, кормові, овочеві
Види польових сівозмін:
ґрунтозахисні, овочеві, буряківничі, зернові, травопільні
травопільні, зернові, зернопросапні, льонарські, буряківничі, та інші
польові, травопільні, зернопросапні, льонарські
травопільні, кормові,зернові, овочеві
Види кормових сівозмін:
прифермерські, буряківничі, травопільні
прифермерські та притабірні
прифермерські, притабірні, ґрунтозахисні
прифермерські та травопільні.
Ротація сівозмін – це:
період, впродовж якого всі культури, передбачені в схемі чергування культур, вирощуватимуться на кожному полі
період, за який усі культури будуть вирощуватися в кожному полі
період, впродовж якого основні культури вирощуватимуться на кожному полі
немає правильної відповіді
Під час організації угідь вирішують встановлюють:
склад та співвідношення угідь, трансформацію і поліпшення угідь та доцільно-господарське розміщення угідь на території господарства
структуру угідь, поліпшення земель та розміщення угідь на території господарства
склад угідь і їх розміщення на території та поліпшення складу масивів угідь
немає правильної відповіді
Під час впорядкування території сівозмін розглядають:
розміщення полів, розміщення польових доріг і лісосмуг, розміщення польових станів і джерел для польового водопостачання
проектування полів і робочих ділянок, розміщення лісосмуг, розміщення польових доріг, розміщення польових станів і джерел польового водопостачання
проектування робочих ділянок, проектування полів, проектування лісосмуг, проектування польових доріг, проектування польових станів та джерел польового водопостачання
встановлення структури угідь, поліпшення земель та розміщення угідь на території господарства
Поле сівозміни – це:
місце, де виконується комплекс польових робіт під час вирощування сільськогосподарських культур
частина сівозміни, де виконується комплекс польових робіт під час вирощування сільськогосподарських культур
частина території сівозміни, обмежена польовими дорогами або лісосмугами, в межах якої виконується комплекс польових робіт з вирощування і догляду за посівами
немає правильної відповіді
За призначенням польові дороги, які проектують на коротких сторонах полів, – це:
лінії обслуговування
допоміжні дороги
магістральні дороги
міжквартальні
За призначенням польові дороги, які проектують на довгих сторонах полів:
допоміжні дороги
лінії обслуговування
магістральні дороги
магістральні
За призначенням лісосмуги, які проектують з метою захисту ґрунту від вітряної ерозії – це:
полезахисні
ґрунтозахисні
водорегулювальні
водонапрямні
Які за конструкцією полезахисні лісосмуги не проектуються в полях сівозмін?
продувні
ажурні
щільні
алейного типу
Показники економічної ефективності, які використовують при оцінці проекту землевпорядкування:
вартість валової продукції
величина затрат на виробництво валової продукції
величина числа доходу
всі відповіді правильні
Які показники екологічної ефективності використовують при оцінці проекту землевпорядкування?
баланс гумусу
коефіцієнт екологічної стабільності
коефіцієнт розораності території
всі відповіді правильні
Трансформація угідь:
перевід одного виду угідь в інше
перевід одного виду угідь в інший, з менш продуктивного в більш продуктивне
перевід одного виду угідь в інший без врахування природних умов
перетворення одного виду в інший
Висаджують сади на схилах:
північних
південних
східних
західних
Вирощують технічні сорти винограду переважно на схилах:
північних
південних
східних
західних
Найкращий напрям поздовжніх рядів плодових дерев, що вирощуються на рівнинній місцевості:
за діагоналі кварталу
із півночі на південь
немає значення
із заходу на схід
Розміщують ряди виноградників на схилах:
вздовж схилу
поперек схилу
із півночі на південь
із заходу на схід
Вирощують навколо саду (на всьому периметрі) лісосмуги:
полезахисні
садозахисні
стокорегулювальні
водорегулювальні
Не можна відводити під сади ґрунти:
оглеєні
сірі лісові
темно-сірі
чорноземи глибокі
Рівні інтенсивності використання пасовищ :
інтенсивне
культурне пасовище
екстенсивне
осушене
Ґрунти за механічним складом, які найшвидше руйнуються водною ерозією:
легкі піщані
глинисті
суглинисті
супіщані
Показник, який відносять до факторів ерозії:
глибока оранка
культивація ґрунту
рельєф місцевості
посів і садіння сільськогосподарських культур
Види робіт, які виконують під час складання картограми крутизни схилів:
нанесення ліній стоку
визначення і розміщення площі просапних культур
визначення площ змитих ґрунтів
визначення площі і розміщення густо покривних культур
Види робіт, які виконують під час складання картограми крутизни схилів:
знаходження межі території, віднесеної до певної крутизни
знаходження місцеположення ярів та залуженої території
знаходження межі водозбірної площі берегових ярів
знаходження величини коефіцієнта стоку
За ступенем змитості ґрунти не бувають:
слабозмиті
середньозмиті
сильнозмиті
малопродуктивні
За ступенем змитості ґрунти бувають:
незмиті
засолені
заболочені
слабо-, середньо-, сильнозмиті
Найбільше розвивається водна ерозія за дощів:
шквальних
зливових
моросящих
нормальних
Види протиерозійних заходів, які не відносяться до агротехнічних:
проектування полів на схилах
обробка полів впоперек схилу
щілювання посівів озимих культур впоперек схилу
залуження крутих схилів
Найбільш порушуються водною ерозією ґрунти:
легкі за механічним складом
середні за механічним складом
важчі за механічним складом
перезволоженні
Схили, які відводяться під постійне залуження:
східні
західні
південні
круті понад 7
Не входить до комплексу протиерозійних заходів:
організаційно-господарські
агротехнічні
лісомеліоративні
техногенне забруднення ґрунтів
Найбільш небезпечніші стадії розвитку яру:
поява проточин
ріст яру у вершині
руйнування берегів яру
затухання яру
Протидефляційні лісосмуги за конструкцією бувають:
продувні
прияружні
стокорегулювальні
садозахисні
Проектують лісосмуги для захисту ґрунтів від дефляції:
полезахисні
прибалкові
стокорегулювальні
садозахисні
Найкраще захистять ґрунт від вітрової ерозії дерева:
високорослі
з великою кроною
з глибокою кореневою системою
стійкі до засушливих умов
Лісосмуги, які проектуються за довгою стороною поля називають:
полезахисні
основні
допоміжні
вітрозахисні
Полезахисні лісосмуги відносно існуючих вітрів розміщують (проектують):
перпендикулярно до їх напрямку
під гострим кутом
під тупим кутом
паралельно до пануючих вітрів
Застосовують на розсіювальних (збірних) схилах спосіб проектування лінійних рубежів (меж полів):
прямолінійний
прямолінійно-контурний
контурно-паралельний
контурний
Ерозія – це:
руйнування верхнього родючого шару ґрунту
руйнування і переміщення верхнього шару ґрунту тимчасовими водними потоками
руйнування і переміщення верхнього родючого шару ґрунту тимчасовими потоками води під час зливи або танення снігу
руйнування родючого шару дощовими водами та водами від сніготанення
Дефляція – це:
руйнування і переміщення верхнього родючого шару ґрунту вітром
руйнування і переміщення верхнього родючого шару ґрунту попутнім вітром
переміщення легкого механічного складу ґрунту вітром
відривання з поверхні частинок ґрунту вітром великої швидкості
Проектують ґрунтозахисні сівозміни на:
землях, розміщених на схилах більше 3° з середньо- та сильно змитими ґрунтами
схилових землях з слабо-, середньо- та сильно змитими ґрунтами
землях, на яких зруйнований ерозією і вітрами весь родючий шар
землях, що вимагають захисту ґрунту від ерозії
Правильне розміщення водорегулювальних лісосмуг на схилах:
вздовж горизонталей на плані
за діагоналлю
під певним кутом до горизонталі
перпендикулярно до горизонталі
Заходи, які не входять до комплексу протиерозійних:
лісомеліоративні
організаційно-господарські
гідротехнічні
водогосподарські
Способи зрошення:
самотічне
підґрунтове
крапельне
всі способи правильні
Поливна норма – це кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі за:
весь зрошувальний період
один полив
один рік
кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі за весь час існування зрошувальної системи
Зрошувальна норма – це кількість води, яку слід подати на 1 га поливної площі зайнятої даною культурою за:
весь зрошувальний період
1 місяць
1 рік
немає правильної відповіді
Призначення магістрального каналу транспортувати воду від:
джерела до міжгосподарської зрошувальної мережі
міжгосподарської зрошувальної мережі до внутрішньогосподарської
міжгосподарських розподілювачів до внутрішньогосподарських
немає правильної відповіді
Конструкція, якою проектують лісосмуги на зрошувальних землях:
ажурна
продувна
щільна
змішана
Осушення – це система:
штучного відведення ґрунтових і поверхневих вод із осушувальної території
відведення ґрунтових вод із полів сівозміни
відведення ґрунтових і поверхневих вод із сівозмінної території
немає правильної відповіді
Осушувальна мережа буває:
відкритою
закритою
комбінованою
всі відповіді правильні
Сівозміни, які практикуються на осушених землях:
польові
кормові
овочеві
всі види правильні
У разі впорядкування територій гірських пасовищ проектують:
загони чергового спасування
скотопрогони
літні табори
всі відповіді правильні
Природні джерела забруднення на території України:
ерозійні процеси
дефляційні процеси
вивітрювання гірських порід і мінералів
всі відповіді правильні
Техногенні джерела забруднення:
повітряні викиди підприємств чорної та кольорової металургії
автомобільний транспорт
рідкі і тверді побутові відходи
всі відповіді правильні
Роботи щодо поліпшення кормових угідь, які відносять до культуртехнічних:
поверхневе поліпшення
вапнування, гіпсування
оранка, дискування, посів трав
очищення поверхні від чагарників, дрібнолісся, пеньків, купин, вирівнювання і планування поверхні, видалення каміння
Залежно від природно-економічних властивостей сінокоси поділяються на:
низинні, верхові
поліпшенні, поверхневого поліпшення
заливні, суходільні, заболочені
докорінного поліпшення
Основними заходами щодо поліпшення кормових угідь є:
зрізання купин та розчищування від каміння
регулювання водно-повітряного режиму ґрунтів культуртехнічні роботи внесення добрив, вапнування ґрунтів, залуження, поверхневе і докорінне поліпшення
розчищування чагарників і дрібнолісся
посів трав
У практиці використання пасовищ виділяють наступні рівні інтенсивності:
осушені відкритою сіткою
осушені гончарним дренажем
осушені кротовим дренажем
природне пасовища (вигін) поліпшення пасовище довгорічне культурне пасовище
Питання, які вирішують у разі впорядкування території культурних пасовищ:
проектування загонів чергового випасання, розміщення порційних ділянок
розміщення полів, польових доріг, лісосмуг
розміщення гуртових ділянок, проектування загонів чергового спасування, розміщення літніх таборів, скотопрогонів, системи загорожі, джерел водопостачання
немає правильної відповіді
Пасовищезміна – це:
чергування сільськогосподарських культур тільки в часі
науково обґрунтована система використання пасовищ, що передбачає чергування випасу, поточного догляду, сінокосіння та відпочинку в поєднанні з систематичним проведенням заходів щодо поліпшення травостою
пасовищезміна це чергування сільськогосподарських культур у часі і в просторі
немає правильної відповіді
Питання, які вирішують під час розміщення гуртових ділянок:
визначення кількості загонів чергового спасування
розміщення загонів
формування випасних груп худоби, визначення площі випасних ділянок та територіальне розміщення цих ділянок відносно рельєфу, ґрунтового та геоботанічного покриву, ситуації і інших природних та просторових умов
немає правильної відповіді
Найефективнішим способом для зрошення пасовищ є:
поверхневе зрошення
дощування
підґрунтове зрошення
крапельне
Випасні групи ВРХ формують в:
отари
стада
табуни
гурти
На культурних пасовищах стада корів рекомендують формувати у гурти з такою кількістю голів:
200–250
100–200
80–90
50–60
Вапнування кормових угідь передбачається:
на солонцюватих ґрунтах
на кислих ґрунтах
на нормальних ґрунтах
немає правильних відповідей
Гіпсування кормових угідь передбачається:
на солонцюватих ґрунтах
на нормальних ґрунтах
на кислих ґрунтах
немає правильних відповідей
Середня тривалість пасовищного періоду в Лісостеповій зоні України:
160–170 днів
150–160 днів
175–180 днів
180–200 днів
Питання, які вирішують під час проектування загонів чергового випасання:
визначення кількості загонів, встановлюється їх площа і розміри, проводиться територіальне розміщення загонів і визначається система їх використання
визначення кількості загонів, встановлюється їх площа і розміри, проводиться територіальне розміщення загонів
визначення площі гуртової ділянки, розміщення гуртової ділянки відносно рельєфу і ґрунтового покриву
розміщення порційних ділянок у загоні
