Діагноз

Грунтується на даних анамнезу (наявність поранення або травми, опіків, обморожень, хірургічних втручань, пологи в позалікарняних умовах), даних про попередню вакцинацію хворого і характерній клінічній картині (тризм, сардонічна посмішка, дисфагія, постійне тонічне напруження м’язів і на цьому тлі – періодично загальні тетанічні корчі під впливом будь-яких подразників, рясне потовиділення). Для бактеріологічного дослідження беруть матеріал із ран і запальних вогнищ. Збудника виявляють в рані при бактеріоскопії (фарбування мазків за Грамом), вирощують в анаеробних умовах. Наявність токсину у дослідженому матеріалі визначають на білих мишах або гвінейських свинках.

Виявлення протиправцевих антитіл у РНГА з правцевим діагностикумом вказує лише на ступінь напруження імунітету після профілактичного щеплення.

Рис.9 Перевірка рефлексу жувальних м”язів при правці

Диференційний діагноз

 Правець необхідно диференціювати зі стоматологічними захворюваннями, при яких утруднюється відкривання рота: перитонзилярним та заглотковим абсцесами, запаленням суглобів нижньої щелепи, гінгівітом, ненормальним прорізуванням зубів мудрості. Але слід пам'ятати, що при всіх цих захворюваннях немає сардонічної посмішки і судом, з'являється виражена болючість у місцях запалення, часто збільшуються і стають болючими регіонарні лімфовузли.

При тетанії у судомний процес втягуються і гладкі м'язи. Напади супроводжуються ларингоспазмом, бронхоспазмом, болем у животі, блюванням, частим сечовиділенням. Судомам передує аура; вони поширюються також на кисті рук («рука акушера») і стоп («кінська стопа»). Однак при тетанії немає гіпертонусу м'язів тіла, відсутній тризм. Вміст кальцію в крові знижений.

У хворих на сказ немає тризму, відсутнє тонічне напруження м'язів; характерні гідро- і аерофобія, в анамнезі – укуси диких або свійських тварин. Спостерігається слинотеча, рот відкритий, на обличчі – вираз жаху.

При істерії судоми виникають у присутності «глядачів», раптово на фоні нормального м'язового тонусу, супроводжуються руховим збудженням і емоційними реакціями (плач, голосіння, регіт). Хворі здійснюють цілеспрямовані рухи; прикус язика – дуже рідке явище. Седативні засоби заспокоюють хворих, судоми припиняються, м'язовий тонус нормалізується.

Розвиток при менінгітах ригідності м'язів потилиці та больового синдрому може нагадувати правець. Але відсутність тризму, сардонічної посмішки, опістотонусу, часта втрата свідомості, наявність повторного блювання, інтенсивного болю голови, симптомів Керніга, Брудзинського і результати дослідження ліквору дають змогу заперечити його.

У разі отруєння стрихніном судоми починаються з нижніх кінцівок, у проміжках між ними м'язи повністю розслаблені, зіниці розширені, температура тіла нормальна. У диференціації допомагають анамнез і результати хімічного дослідження крові.

Іноді правець можна прийняти за епілепсію. Але епілептичному нападу часто передує аура, хворий втрачає свідомість, прикушує язика, з рота виступає піна, припадок закінчується мимовільним сечовиділенням, прострацією, сном. Характерна ретроградна амнезія.

При дистонічних реакціях після прийому аміназину і метоклопраміду (реглан, церукал) зрідка розвивається так званий псевдоправець, прояви його зникають через 24-48 год після припинення вживання препаратів.