- •Вогнева підготовка
- •Прийняті скорочення
- •Розділ 1. Основи внутрішньої та зовнішньої балістики
- •1.1.Основи внутрішньої балістики
- •1.1.1.Постріл і його періоди
- •Явища, які виникають під час пострілу
- •Періоди пострілу
- •1.1.2.Початкова швидкість кулі (гранати) та її практичне значення
- •1.1.3.Відбій зброї та кут вильоту
- •1.2.Основи зовнішньої балістики
- •1.2.1.Траєкторія польоту кулі (гранати) в повітрі, її елементи та форми Утворення траєкторії
- •Форма траєкторії і її практичне значення
- •1.2.2.Прямий постріл
- •Дальність прямого пострілу
- •1.2.3.Прикритий, мертвий простори та простір, що уражається.Їх практичне значення
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 2. Матеріальна частина стрілецької зброї, гранатометів і ручних гранат
- •2.1. Автомат Калашникова ак74
- •2.1.1. Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії автомата
- •Балістичні та конструктивні дані
- •Загальна будова
- •Принцип дії автомата
- •2.1.2. Призначення і будова основних частин та механізмів автомата
- •Бойові патрони 5,45- мм
- •2.1.3. Розбирання і складання автомата
- •Нормативи розбирання та складання автомата
- •II. Порядок складання автомата після неповного розбирання
- •2.2. Пістолет Макарова
- •2.2.1.Призначення, бойові властивості та загальна будова пістолета
- •Вагові та лінійні дані пм
- •Загальна будова пістолета
- •Робота частин пістолета
- •Робота автоматика пістолета грунтується на принципі використання відбою вільного зтвора
- •2.2.2.Можливі затримки і несправності під час стрільби та способи їх усунення
- •Можливі затримки і несправності під час стрільби і способи їх усунення
- •2.2.3.Розбирання і складання пістолета
- •Нормативи розбирання і складання пістолета
- •2.3. Ручний протитанковий гранатомет рпг-7
- •2.3.1.Призначення, бойові властивості, загальна будова та принцип дії гранатомета
- •Тактико-технічні характеристики гранатомета рпг-7
- •Основні частини і механізми гранатомета
- •Робота основних частин і механізмів гранатомета
- •Призначення та будова основних частин і механізмів гранатомета
- •2.3.2.Будова гранат. Порядок зарядження гранатомета
- •Заряджання гранатомета
- •2.3.3.Затримки, які виникають під час стрільби, та способи їх усунення
- •Затримки, які виникають під час стрільби, та способи їх усунення
- •2.4. Будова гранат, поводження з ними, догляд і збереження
- •2.4.1.Призначення, бойові властивості, будова ручних осколкових гранат та підготовка їх до метання
- •Бойові властивості гранат
- •Будова гранати ргд-5
- •Будова гранати ф-1
- •Запал узргм
- •Робота частин і механізмів гранат ргд-5 та ф-1
- •Будова ручної осколкової гранати ргн
- •Будова ручної осколкової гранати рго
- •Ударно-дистанційний запал (удз)
- •Дія запалу
- •Порядок огляду й підготовка гранат до метання. Заходи безпеки під час поводження з ручними гранатами
- •2.4.2.Призначення, бойові властивості, будова ручної протитанкової гранати ркг-зе та підготовка її до метання
- •Будова гранати
- •Робота частин і механізмів гранати
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 3. Прийоми та правила стрільби зі стрілецької зброї
- •3.1.Прийоми та правила стрільби з автомата Калашникова ак74
- •3.1.1. Прийоми та способи стрільби з автомата
- •Приготування до стрільби
- •Нормативи спорядження магазина
- •Здійснення стрільби
- •Припинення стрільби
- •Способи стрільби
- •Визначення упередження під час стрільби по повітряних цілях
- •Стрільба по вертольотах і транспортних літаках
- •Стрільба по парашутистах
- •3.1.2. Правила стрільби з автомата
- •Загальні рекомендації.
- •Спостереження за полем бою й цілевказування
- •Вибір прицілу й точки прицілювання
- •Вибір моменту відкриття вогню
- •Ведення вогню, спостереження за його результатами й корегування
- •Стрільба по нерухомих цілях і цілях, які з'являються
- •Стрільба по рухомих цілях
- •Стрільба по повітряних цілях
- •3.2.Прийоми та правила стрільби з пістолета Макарова
- •3.2.1. Прийоми та способи стрільби з пістолета
- •Приготування до стрільби
- •Нормативи спорядження магазина патронами
- •Здійснення пострілу
- •Припинення стрільби
- •3.2.2. Правила стрільби з пістолета
- •Вибір місця для стрільби
- •Вибір точки прицілювання
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 4. Організація та проведення стрільб
- •4.1. Організація підготовки та проведення стрільб
- •4.1.1. Основні вимоги до організації та проведення стрільб
- •4.1.2 Підготовка та проведення стрільб.
- •Підготовка та проведення стрільб.
- •Порядок виконання 1-ї вправи навчальних стрільб з пістолета
- •Питання для самоконтролю
- •Розділ 5. Перспективні зразки стрілецької зброї україни
- •Тактико-технічні характеристики автомата „Вепр”
- •Тактико-технічні характеристики пістолета-кулемета Ельф-2
- •Тактико-технічні характеристики пістолета-кулемета 7ет10.
- •Тактико-технічні характеристики пістолета-кулемета Гоблін-2
- •Тактико-технічні характеристики пістолета "Форт 17"
- •Поняття про калібр
- •Перелік питань для підготовки до контрольної роботи
- •Список літератури
2.4.2.Призначення, бойові властивості, будова ручної протитанкової гранати ркг-зе та підготовка її до метання
Ручна кумулятивна граната РКГ-3Е ─ протитанкова граната спрямованої дії, призначена для знищення танків та інших броньованих об'єктів супротивника.
Метання гранати виконується з різних положень і тільки з-за укриття.
Бойові властивості гранати РКГ-ЗЕ табл.2.8
Будова гранати
Граната складається з корпуса, рукоятки, розривного заряду й запалу (рис. 2.59).
Рис. 2.59.Будова ручної протитанкової кумулятивної гранати РКГ-3Е:
1 – корпус; 2 – розривний заряд; 3 –запал; 4 – рукоятка
Корпус гранати циліндричний, призначений для розміщення розривного заряду й запалу.
Корпус має: знизу – дно; всередині – кумулятивну лійку; згори – кришку з трубкою для запалу. Верхня частина кришки закінчується різьбленням для накручування рукоятки (рис. 2.60).
Зовні на корпус гранати наносяться правила метання й маркування.
Рис. 2.60.Корпус гранати (в розрізі):
1 – оболонка; 2 – кумулятивна воронка; 3 – дно; 4 – кришка;
5 – трубка; 6 – різьба; 7 – основний заряд; 8 – додатковий заряд;
9 – картонна прокладка; 10 – кумулятивна виїмка
Рукоятка призначена для зручності метання гранати й приведення в дію ударного механізму.
Вона складається з корпуса, рухливої муфти з пружиною, відкидної планки, відкидного ковпака з планкою й запобіжною чекою з кільцем.
У рукоятці містяться ударний механізм, стабілізатор і запобіжний пристрій(рис. 2.61).
Р
ис.
2.61.Рукоятка:
1 – рухома муфта; 2 – корпус; 3 – відкидний ковпак з планкою;4 – відкидна планка; 5 – кільце
Ударний механізм призначений для запалювання капсуля-запальника запалу.
Стабілізатор призначений для надання гранаті спрямованого польоту дном корпуса вперед.
Запобіжний пристрій вміщує чотири запобіжники, які забезпечують безпеку під час поводження з гранатою та під час її польоту.
Перший запобіжник – запобіжна чека, поєднує рухому муфту з відкидною планкою i убезпечує під час поводження з гранатою. Його вимикають перед киданням гранати.
Другий запобіжник –забезпечує безпеку гранати у разі випадкового падіння, якщо запобіжна чека висмикнута. Він складається з планки, відкидного ковпака з кулькою, рухомої муфти та її пружини. Запобіжник вимикається в момент метання гранати.
Третій запобіжник – забезпечує безпеку гранати після метання (другий запобіжник спрацював) при випадковому ударі в перешкоду, яка розміщена ближче ніж 1 м від того, хто кидає. Він складається зі стрижня з ковпачком i пружини, рухомої центральної трубки, ніпеля i двох кульок. Запобіжник вимикається стабілізатором після його розкриття під час польоту гранати.
Четвертий запобіжник – контрзапобіжна пружина. Вона забезпечує безпеку гранати в польоті, удержуючи інерційний тягарець від переміщення вперед.
Розривний заряд призначений для пробиття броні (бетону) і руйнування міцних перешкод.
Для утворення під час вибуху вузького струменя газів високої густини (кілька тисяч атмосфер)і направлення його на броню заряд у передній частині має лійкоподібну кумулятивну виїмку. Крім того, між дном корпуса й кумулятивною лійкою є вільний простір (без вибухової речовини), який забезпечує найбільший ефект бронепробивності гранати. Розривний заряд складається з основного й додаткового зарядів, між якими міститься картонна прокладка.
Запал миттєвої дії призначений для вибуху розривного заряду гранати. Він складається з гільзи й втулки. У втулці поміщений капсуль-детонатор, а в гільзі – додатковий детонатор(рис. 2.62).
Рис. 2.62.Запал (у розрізі):
1 – гільза; 2 – втулка; 3 – капсуль-детонатор; 4 – додатковий детонатор
Кумулятивними снарядами (гранатами) броня пробивається енергією порохових газів розривного заряду, який вибухає,натрапляючи на ціль.
У розривному заряді гранат (снарядів) кумулятивної дії є лійкоподібна виїмка, повернена розширенням у бік головної частини гранати (снаряда). У цю виїмку завжди ставиться металева лійка, яка підсилює бронебійний ефект.
Завдяки лійкоподібній формі заряду напрямок руху газів під час вибуху поширюється перпендикулярно до стінок виїмки, викривляється; зустрічаючись із середньою частиною струменя, гази утворюють вузький, високої густини (кілька тисяч атмосфер) пучок (кумулятивний струмінь). Найвужча частина цього струменя називається фокусом кумуляції.
У цій частині збирається (кумулюється) найбільша енергія, яка здатна пробити броню танків(рис. 2.63).
Рис. 2.63. Кумулятивний ефект:
1 – запал; 2 –бойовий заряд; 3 – металева лійка; 4 – гази; 5– фокус кумуляції (найвужча частина кумулятивного струменя)
