Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Диссертация[1последний вариант].doc
Скачиваний:
1
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
2 Мб
Скачать
☆
  1. Чинник комунікативного минулого.

Уважаємо ВЛ реактивним жанром, оскільки кожному листу передує ініціативна конфліктнa ситуація, яка спонукає адресанта відреагувати. За нашими спостереженнями, приблизна тематика конфліктних ситуацій, що провокують появу ВЛ, є такою: зовнішня і внутрішня політика країни, дії найвищого керівництва держави (53 % від загальної кількості листів); фінансово-економічні проблеми країни або певної спільноти, колективу людей (17%); культурні, морально-етичні проблеми (20 %); порушення прав людини (10 %). Узагальнені відсоткові показники подано у діаграмі 2.1 (Див. додаток В). Етноспецифічними темами є: в американській лінгвокультурі – війни, бойові дії США у різних країнах (36,6 % від загальної кількості); в українській лінгвокультурі – історичні події, пов’язані з діяльністю ОУН та УПА, що діаметрально протилежно оцінюються залежно від ідеологічної спрямованості адресанта (7,9 %); питання функціонування української мови (майже 4% від загальної кількості листів); у польській лінгвокультурі – посткомунізм (7,1 %); питання терпимості/нетерпимості до єврейського народу і пов’язана з цим оцінка подій ІІ Світової Війни на теренах Польщі (11,4 %).

  1. Чинник комунікативного майбутнього.

Відкритий лист не передбачає обов’язкової формальної відповіді псевдоадресата (лише 2 % листів позначені вимогою відповісти адресантові). Проте автор сподівається, що буде почутий ним, і справа, якою він опікується, буде вирішена найближчим часом (26 % реалізують це прагнення). Про успішність комунікації свідчить інформація про резонанс, що його викликав лист та/або повідомлення про вичерпаність конфлікту. Так, наприклад, після публікації ВЛ Мирослава Мариновича, у якому він висловив протест проти шенгенської бюрократії у ставленні до українців, на сайті «Радіо Свобода» з’явилася інформація: «На відкритий лист Мирослава Мариновича уже зреагували польські посли до Європарламенту, які планують звернутись до усієї Європи щодо питання візової політики з Україною» [12].

Звернення уваги на особу формального адресата, критика його вчинків, слів, поведінки передбачає, що його реакцією на ВЛ буде: визнання помилок, каяття і навіть вибачення (на це спрямовано 14 % текстів); припинення негативних дій (6 %); дії, що їх вимагає адресант (9 %). Аналіз виявив певну кількість ВЛ (11 %), спрямованих виключно на приниження, дискредитацію вербалізованого адресата. У цьому випадку адресант за допомогою ВЛ передбачає «очорнити» опонента, представити його у негативному ракурсі перед громадськістю.

У формі ВЛ автор прагне привернути увагу читачів до певних проблем, презентувати власну позицію, підштовхнути читачів замислитися над питаннями, що їх експлікує у листі адресант (22 %). Сприйняття і мовленнєва реакція істинного адресата буде залежати від того, наскільки той відчуває себе громадянином, відповідальним за все, що відбувається в країні, наскільки активною є його громадянська позиція. Так, реакція може виявитися як у формі певної дії: долучення до підписів даного звернення, участі у чомусь (на це розраховано 10% текстів), так і у формі байдужого прочитання публікації. Відсоткові показники узагальнено у діаграмі 2.2 (Див. додаток В).