Змістовий модуль і Загальні основи функціонування фінансових ринків Тема 1. Фінансовий ринок, його роль в функціонуванні економіки країни

1. Сутність фінансового ринку, його роль в функціонуванні економіки країни.

2. Структура фінансового ринку.

3. Класифікація фінансового ринку.

1. Сутність фінансового ринку, його роль в функціонуванні економіки країни

„Фінансовий ринок” – це спеціальний курс, предметом якого є вивчення специфічної сфери грошових відносин, які виникають в процесі руху фінансових ресурсів між державою, юридичними і фізичними особами за допомогою спеціальних фінансових установ.

Безперебійне формування фінансових ресурсів, їх найбільш ефективне інвестування і цілеспрямоване використання є необхідною складовою економічного розвитку.

Для ефективного розвитку господарства необхідна мобілізація тимчасово вільних коштів фізичних та юридичних осіб, їх розподіл і перерозподіл на комерційній основі між різними секторами економіки, встановлення попиту і пропозиції на різноманітні фінансові інструменти. Ці процеси реалізуються на фінансових ринках.

На фінансовому ринку відбувається рух грошових коштів (капіталу). Гроші - не тільки головна мета підприємництва, а й найважливіший засіб для досягнення цієї мети. Будь-якому підприємцю необхідно вирішити питання про джерела капіталу та напрями його вкладання. Тому всі суб'єкти господарювання звертаються насамперед на фінансовий ринок, де шукають необхідні кошти або здійснюють інвестування тимчасово вільних коштів і отримують від цього додатковий прибуток. Таким чином, на фінансовому ринку виникає кругообіг капіталу, причому у одних суб'єктів господарювання утворюються заощадження, а інші відчувають необхідність у фінансових ресурсах для розширення своєї діяльності.

Також, на фінансовому ринку стимулюються зростання обсягів виробництва, накопичення фінансових ресурсів, він сприяє виникненню й розвитку позитивних соціальних змін у суспільстві.

Таким чином, фінансовий ринок – це сфера прояву економічних відносин між продавцями і покупцями фінансових (грошових) ресурсів і інвестиційних цінностей (інструментів утворення фінансових ресурсів). Він являє собою організовану чи неформальну систему торгівлі фінансовими інструментами. На ньому відбувається обмін грошовими ресурсами, мобілізація капіталу і надання його в кредит.

Передумовою функціонування фінансового ринку є розбіжність потреби у фінансових ресурсах у того чи іншого суб'єкта з наявністю джерел задоволення цієї потреби. Це пов’язано з тим, що суцільно і поруч кошти є в наявності в одних власників, а інвестиційні потреби виникають в інших.

Для акумулювання тимчасово вільних коштів та ефективного їх використання і призначений фінансовий ринок, функціональна необхідність якого полягає в посередництві руху коштів від їх власників (заощадників) до користувачів (інвесторів).

Заощадниками виступають юридичні і фізичні особи, що накопичують у себе кошти. Основними заощадниками в більшості країн з ринковою економікою є приватні особи (населення), що здійснюють інвестування своїх коштів як напряму (індивідуальним чином), так і через пенсійні фонди, страхові організації та інші кредитні інститути, що акумулюють індивідуальні заощадження. Поряд із внутрішніми заощадниками в операціях на фінансових ринках можуть брати участь також і іноземні заощадники. Користувачі (інвестори) - це суб'єкти господарювання й органи державної влади, що вкладають кошти в будь-яке підприємство чи бізнес (розширення виробництва і надання послуг, покриття державних витрат і т. ін.).

Функціонування фінансового ринку об'єктивно визначено наявністю в економіці країни власників, що володіють справжньою самостійністю. Тільки такі незалежні власники здатні укладати торгові угоди, пред'являючи попит на фінансові ресурси і націлюючи на ефективне їх інвестування в різного роду витрати. Разом з тим, функціонування фінансового ринку неможливо і без відповідних правових основ. Їх створення базується на розробці нормативних документів, що регламентують діяльність самого ринку і контрагентів, які беруть участь на ньому .

Таким чином, фінансовий ринок являє собою: 1) систему економічних та правових відносин, пов'язаних із купівлею-продажем або випуском та обігом фінансових активів; 2) механізм перерозподілу капіталу між кредиторами і позичальниками за допомогою посередників на основі попиту та пропозиції на капітал.

На практиці фінансовий ринок являє собою сукупність кредитних організацій (фінансово-кредитних інститутів), що направляють потік коштів від власників до позичальників і назад.

Завдяки фінансовим ринкам здійснюється перелив капіталів між підприємствами і галузями, забезпечується фінансування пріоритетних виробничих, науково-технічних і соціальних програм.

Вони грають важливу рать у відтворювальному процесі, забезпечуючи вільний рух фінансових ресурсів. З їх допомогою здійснюється акумулювання коштів від внутрішніх і зовнішніх заощадників, та передача їх для інвестування підприємствам, фірмам, асоціаціям і органам державної влади. Разом з тим, завдяки фінансовому ринку забезпечується участь заощадників у прибутках підприємців.

Формування фінансового ринку - дуже складний процес, що охоплює за часом не один рік. Управляти фінансовим ринком неможливо вольовим шляхом, видавши закон чи інший нормативно-правовий документ; його можна лише поступово створювати. При цьому обов'язковою передумовою реального функціонування фінансового ринку є різноманіття форм власності, тверда грошова одиниця, вільні ціни й інші компоненти повноцінної ринкової економіки.

Організаційна структура фінансового ринку включає різні фінансові інститути (фінансово-банківські установи, страхові компанії і т. ін.). В даний час все складніше виділити ключові серед них, функціонування яких робило б істотний вплив не тільки на сферу фінансово-кредитних відносин і грошового обігу, але й у цілому на економічний і соціальний розвиток держави.

Отже, функціонування фінансових ринків має величезне народно - господарське значення.

По-перше, завдяки йому стає можливим інвестування коштів у виробництво, що дозволяє збільшувати виробничі потужності країни, накопичувати ресурсний потенціал.

По-друге, за допомогою фінансового ринку полегшується розвиток підприємств і галузей, що забезпечують максимальний прибуток інвесторам.

По-третє, перелив капіталів, що здійснюються на фінансових ринках, сприяє прискоренню науково-технічного прогресу, найшвидшому впровадженню науково-технічних досягнень. Все це сприяє найбільш швидкому руху й ефективному використанню фінансових ресурсів.

І, нарешті, фінансовий ринок дозволяє цивілізованим способом покривати бюджетний дефіцит, тому що саме на фінансовому ринку є вільні кошти для покриття поточних державних витрат.