- •Будова атома
- •Розрахункові формули
- •План-характеристика хімічного елемента
- •Хімічний зв’язок. Будова речовини.
- •Правила визначення ступенів окиснення:
- •Алгоритм складання окисно-відновних реакцій
- •Розчини
- •Розрахункові формули
- •Електролітична дисоціація
- •Опорний конспект
- •Відносні атомна і молекулярна маси
- •Кількість речовини, моль, молекулярна маса
- •Хімічні джерела електричного струму
- •Опорний конспект
- •Еквівалент та еквівалентні маси.
- •Еквівалент і еквівалентні маси складних речовин
- •Опорний конспект
- •Опорний конспект
- •Номенклатура оксидів
- •Основні оксиди
- •Кислотні оксиди
- •Амфотерні оксиди
- •Добування оксидів
- •Фізичні властивості
- •Хімічні властивості
- •Опорний конспект
- •Дисоціація основ
- •Номенклатура основ
- •Добування основ
- •Властивості основ
- •Амфотерні гідроксиди
- •Опорний конспект
- •Добування кислот
- •Властивості кислот
- •Хімічні властивості
- •Опорний конспект
- •Найважливіші способи добування солей
- •Властивості солей
- •Генетичний зв’язок між класами неорганічних сполук
Добування оксидів
Способи добування оксидів різноманітні. Основними є три способи:
1. Безпосереднє сполучення простої речовини з киснем (за різних умов). Наприклад:
С + О2 = СО2.
4К + О2 = 2К2О
2. Горіння складних речовин. Наприклад:
СН4 + 2О2 = СО2 + 2Н2О
2CuS + 3O2 = 2CuO + 2SO2
4NH3 + 5O2 = 4NO + 6H2O
3. Розклад під час нагрівання оксигеновмісних сполук: карбонатів, нітратів, гідроксидів. Наприклад:
СаСО3 = СаО + СО2
2Cu(NO3)2 = 2CuO +4NO2 + O2.
2Fe (OH)3 = Fe2O3 + 3Н2О
H2SiO3 = H2O + SiO2
Фізичні властивості
Різноманітні фізичні властивості оксидів. Одні з них є газуватими речовинами (СО2, SO2, NO2 тощо), інші – рідинами (N2O3, N2O5, Cr2O7, SO3 тощо), ще інші – твердими речовинами (всі основні й амфотерні оксиди, деякі кислотні оксиди – Р2О5, SiO2 тощо).
Хімічні властивості
Найважливіші хімічні властивості оксидів зумовлюються їх відношенням до кислот і основ.
1. Основні та амфотерні оксиди взаємодіють з кислотами, утворюючи сіль і воду. Наприклад:
FeO + H2SO4 = FeSO4 + Н2О
Al2O3 + 6HNO3 = 2Al(NO3)3 + 3H2O
2. Кислотні оксиди взаємодіють з основами, утворюючи сіль і воду. Наприклад:
SO3 + 2 NaOH = Na2SO4 + Н2О
6KOH + P2O5 = 2K3PO4 + 3H2O
3. Взаємодія основних і кислотних оксидів приводить до утворення солей. Наприклад:
СаО + СО2 = СаСО3
3BaO + P2O5 = Ba3(PO4)2
Опорний конспект
ТЕМА. ОСНОВИ
Основами називаються сполуки, молекули яких складаються з металу та гідроксидних груп – ОН-.
Дисоціація основ
Основи у воді дисоціюють на йони металу (амонію у випадку амоній гідроксиду) і гідроксид-йони.
Наприклад:
КОН К+ + ОН-
Li ↔ Li+ + OH-
NH4OH ↔ NH4+ + OH-
Розчинні у воді основи називаються лугами. Це основи лужних і лужноземельних металів, а також NH4OH. Більшість основ у воді розчиняється мало.
Кислотність основи визначається числом її гідроксидних або гідроксильних груп (гідроксигруп). Дво- і багато кислотні основи дисоціюють ступінчасто. Наприклад:
Са(ОН)2 ↔ СаОН+ + ОН- (перший ступінь);
СаОН+ ↔ Са2+ + ОН- (другий ступінь)
Жодних інших аніонів, крім гідроксид-йонів, основи не утворюють.
Номенклатура основ
Згідно з міжнародною номенклатурою назви основ складаються з назви катіона металу і слова гідроксид, вказуючи в дужках валентність катіона, якщо вона змінна, наприклад:
NaOH - натрій гідроксид (їдкий натр);
KOH - калій гідроксид (їдкий калі);
Ca(OH)2 - кальцій гідроксид (гашене вапно);
Fe(OH)2 - ферум (ІІ) гідроксид;
Fe(OH)3 - ферум (ІІІ) гідроксид;
Cr(OH)3 - хром (ІІІ) гідроксид;
CuOH - купрум (І) гідроксид.
Добування основ
Розчинні у воді основи, тобто луги, добувають під час взаємодії металів або їх оксидів з водою:
2К + 2Н2О = 2КОН + Н2;
К2О + Н2О = 2КОН;
Ва + 2Н2О = Ва(ОН)2 + Н2;
СаО + Н2О = Са(ОН)2.
Малорозчинні у воді основи добувають дією лугів на водні розчини солей:
CuSO4 + 2NaOH = Cu(OH)2↓ + Na2SO4;
Al(NO3)3 + 3KOH = Al(OH)3↓ + 3KNO3.
Властивості основ
Властивості основ зумовлені гідроксид-йонами – ОН-. Розчини лугів мильні на дотик. Вони змінюють забарвлення індикаторів: червоного лакмусу – на синій колір, безбарвного фенолфталеїну – на малиновий, метилоранжу – на оранжевий колір.
Всі основи взаємодіють з кислотами:
NaOH + HCl = NaCl + H2O;
Cu(OH)2 + 2HCl = CuCl2 + 2H2O;
3Ca(OH)2 + 2H3PO4 = Ca3(PO4)2 + 6H2O.
Взаємодія основ з кислотами називається реакцією нейтралізації, коли утворюються сіль і вода.
Луги взаємодіють з кислотними оксидами, утворюючи сіль і воду:
Са(ОН)2 + СО2 = СаСО3↓ + Н2О;
Са(ОН)2 + SO3 = CaSO4 + H2O.
Луги взаємодіють з розчинами різних солей. Наприклад:
6NaOH + Fe2(SO4)3 = 2Fe(OH)3↓ + 3Na2SO4;
Ba(OH)2 + Na2SO4 = BaSO4↓ + 2NaOH.
3KOH + AlCl3 = Al(OH)3↓ + 3KCl.
Більшість основ під час нагрівання розкладається. Наприклад:
Ca(OH)2 =t CaO + H2O;
Cu(OH)2 =t CuO + H2O.
