30. Державну екологічну експертизу здійснює:

а) Кабінет Міністрів України;

б) Міністерство з надзвичайних ситуацій;

в) Міністерство екології та природних ресурсів.

31. Екологічні нормативи встановлюють:

а) гранично допустимі викиди і скиди хімічних речовин та рівні допустимого шкідливого впливу на навколишнє природне середовище фізичних і біологічних речовин, нормативи використання природних ресурсів;

б) собівартість та рентабельність екологічної продукції;

в) зони екологічного лиха, радіаційного забруднення, вільні економічні зони та технополіси.

32. Екологізація економіки здійснюється через:

а) вплив на пропозицію, вплив на попит, вплив на взаємозв'язок між виробниками і споживачами;

б) виробників екологічного обладнання, торгових посередників, державні митні органи;

в) іноземних та вітчизняних інвесторів, екологічні державні ш регіональні фонди.

33. Необхідна умова впливу на екологічний попит:

а) наявність необхідних фінансових ресурсів для здійсненні екологічного моніторингу продукції;

б) екологічна грамотність, поінформованість, навички, свідомій і. і дисципліна споживачів;

в) комплекс природоохоронних та ресурсозберігаючих заходів.

34. Екологічний аудит – це:

а) найпоширеніші в галузі охорони навколишнього середовища ні використання природних ресурсів заходи направлені И забезпечення раціонального природокористування та охорони здоров'я населення;

б) державна програма стимулювання природоохоронної діяльності пі впровадження ресурсозберігаючих технологій на рівні галузей, територій та підприємств;

в) процес екологічної перевірки, який полягає в отриманні і оцінці об’єктивної інформації з метою визначення відповідності критеріям аудиту конкретних екологічних заходів, умов, систем управління чи інформації про них з подальшою передачею результатів замовнику.

35. Екологізація це:

а) це сукупність природоохоронних заходів, направлених на підвищення ефективності діяльності промислових підприємств;

б) зменшення інтегрального екодеструктивного впливу процесів виробництва та споживання одиниці продукції;

в) процес підвищення ефективності використання природних ресурсів.

36. В Україні збори стягуються за такі порушення природної середовища:

а) вітрову та водну ерозію ґрунтів, несанкціоновану вирубку лісів, дорожньо-транспортні пригоди та аварії на водах, які спричинюють забруднення довкілля;

б) перевищення нормативу двоокису вуглецю у вихлопних газах автомобілів, питомої ваги розораних ґрунтів, забруднення санітарних зон;

в) забруднення атмосфери, водних об'єктів, розміщення відходів, збитків завданих рослинам і тваринам.

37. За понадлімітне порушення природного середовища, платежі стягуються:

а) за п'ятикратною ставкою;

б) за трьохкратною ставкою;

в) за двохкратною ставкою.

38. До особливостей оцінки економічної ефективності природоохоронних заходів не має відношення:

а) можливість одержання позитивного результату в інших галузях;

б) можливість накопичення ефекту протягом довгого часу;

в) можливість одразу точно оцінити економічну ефективність заходів для природи;

г) можливість мати конкретний прибуток.

39. До факторів формування механізму економічних збитків належать:

а) фактори сприйняття, фактори стану, фактори впливу;

б) фактори впливання, фактори геологічні, фактори топографічні;

в) фактори витрат, фактори рівня забруднення, фактори видів забруднення;

г) фактори за різними видами й об’єктами забруднення.

40. Екологічні збитки – це

а) необоротне руйнування унікальних екосистем, зникнення різноманітних видів тварин і рослин, генетичні зміни у біосфері;

б) поєднання економічних та екологічних збитків; екологічні втрати, які можна конкретно підрахувати у грошовому виразі, дати їм економічну оцінку;

в) збиток від незадоволення людей якістю навколишнього природного середовища;

г) можливі або фактичні втрати, які виникають у результаті яких-небудь подій чи явищ, зокрема, як негативні зміни в природному середовищі внаслідок антропогенного впливу.

41. Екологічний менеджмент – це:

а) добровільна ініціативна та результативна діяльність економічних суб'єктів, спрямована на реалізацію їх власних екологічних цілей, проектів і програм, розроблених на основі принципів екоефективності та екосправедливості;

б) сукупність активних дій, що погоджені з принципами стійкого й урівноваженого суспільного розвитку (екологічного розвитку), які полягають у рентабельному задоволенні потреб за допомогою композицій, що відповідають їх вимогам маркетингу-мікс: за допомогою виробництва товарів, що безпечні для споживача і навколишнього середовища, їхньої доставки разом з інформацією та рекламою у відповідне місце і час за розумними цінами;

в) оцінка впливу на навколишнє середовище і здоров'я людей усіх видів господарської діяльності, відповідності цієї діяльності визначеним нормам і законам щодо охорони навколишнього середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства;

г) діяльність державних органів і економічних суб'єктів, спрямована головним чином, на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку та реалізацію відповідних цілей, проектів і програм.

42. Екологічний менеджмент класифікується за:

а) об’єктами, суб’єктами, напрямами управлінського впливу, часом, контролем та коригуванням дій;

б) об’єктами, суб’єктами, напрямами управлінського впливу, джерелами правового регулювання, обсягом;

в) обсягом, напрямами управлінського впливу, часом, об’єктами, суб’єктами;

г) джерелами правового регулювання, обсягом, часом, значимістю відносно до природи.

43. Екологічний менеджмент відрізняється від екологічного управління тим, що:

а) екологічний менеджмент повністю не залежить від державної влади;

б) менеджер має спеціальні знання і зацікавлений в екологічному результаті;

в) легко може імітувати активну й ефективну екологічну діяльність;

г) не звертає увагу на негативні результати екологічних дій.

44. До економічних інструментів екологічного менеджменту належать:

а) пільги на будівництво очисних споруд;

б) стимулювання економії природних ресурсів;

в) страхування підприємницьких екологічних ризиків;

г) правильна відповідь відсутня;

д) усі відповіді правильні.

45. Екологічний маркетинг – це:

а) сукупність активних дій, що погоджені з принципами стійкого й урівноваженого суспільного розвитку (екологічного розвитку), які полягають у рентабельному задоволенні потреб за допомогою композицій, що відповідають їх вимогам маркетингу-мікс: за допомогою виробництва товарів, що безпечні для споживача і навколишнього середовища, їхньої доставки разом з інформацією та рекламою у відповідне місце і час за розумними цінами;

б) діяльність державних органів і економічних суб'єктів, спрямована головним чином, на дотримання обов'язкових вимог природоохоронного законодавства, а також на розробку та реалізацію відповідних цілей, проектів і програм;

в) оцінка впливу на навколишнє середовище і здоров'я людей усіх видів господарської діяльності, відповідності цієї діяльності визначеним нормам і законам щодо охорони навколишнього середовища, вимогам екологічної безпеки суспільства;

г) добровільна ініціативна та результативна діяльність економічних суб'єктів, спрямована на реалізацію їх власних екологічних цілей, проектів і програм, розроблених на основі принципів екоефективності та екосправедливості.

46. Екологічний маркетинг допомагає:

а) задовольняти будь-які потреби споживачів;

б) швидше просувати товари (послуги) на ринку;

в) рекламувати активний відпочинок на природі;

г) створювати екологічні цінності у свідомості споживачів і виробників.

47. Фінансові ресурси природокористування – це:

а) усі грошові засоби, що знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з екологічним розвитком;

б) усі грошові засоби, що знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних з економічним розвитком;

в) усі грошові засоби, що знаходяться в розпорядженні державних органів влади, установ, підприємств, організацій, акумульовані у відповідних джерелах (фондах); призначені для покриття певних витрат, пов’язаних із соціальним розвитком;

г) усі відповіді правильні.

48. Екологічні ліцензії являють собою:

а) дозволи на ведення певного виду діяльності з використання конкретних природних ресурсів; ліцензії видаються за заявками здобувачів або уповноваженим на те державним органом, адміністративними органами суб'єктів держави, у них обумовлюється вид і предмет діяльності та строк дії ліцензії;

б) заходи, які забороняють певні види діяльності людини, що завдають шкоду навколишньому середовищу, пов'язані з викидами шкідливих відходів в океан, в атмосферу, з використанням пестицидів і різних хімічних сполук, з використанням і похованням радіоактивних відходів;

в) обмеження на природокористування, що встановлені підприємствами-природокористувачами на певний строк граничного використання (вилучення) природних ресурсів, викиди і скиди в навколишнє середовище забруднюючих речовин і розміщення відходів виробництва;

г) усі відповіді правильні.

49. Економічний механізм охорони навколишнього середовища це:

а) комплекс різних фінансово-вартісних важелів, тісно пов'язаних між собою, що стимулюють підприємства й галузі щодо проведення природоохоронних заходів;

б) заходи адміністративної відповідальності за екологічні правопорушення: попередження; штраф; конфіскація знарядь і засобів здійснення правопорушення; вилучення незаконно добутої продукції; позбавлення права займатися певним видом діяльності (ліцензії);

в) заходи адміністративної та кримінальної відповідальності, що застосовуються державними і місцевими органами у випадках порушення порядку використання природних ресурсів і завдання збитку навколишньому середовищу;

г) усі відповіді правильні.

50. Плата за забруднення:

а) це плата за право користування асиміляційним потенціалом природного середовища, являє собою форму відшкодування економічного збитку від викидів і скидань забруднюючих речовин у навколишнє природне середовище України;

б) застосовується по відношенню до господарюючих суб'єктів у вигляді плати за право користування, за наднормативне користування природними ресурсами і плати на відтворення й охорону природних ресурсів;

в) містить у собі фінансові інструменти, які використовуються з метою зниження антропогенного навантаження на природне середовище: оподаткування; субсидування; пільгове кредитування; прискорена амортизація тощо;

г) усі відповіді правильні.

51. Нормативи збору за забруднення навколишнього природного середовища встановлює:

а) Кабінет Міністрів України;

б) місцеві органи влади;

в) платник;

г) усі відповіді правильні.