19 Традиційна класифікація методів навчання

Однією з актуальних проблем сучасної дидактики є класифікація методів навчання. У зв'язку з тим, що різні автори за її основу беруть різні ознаки, є кілька варіантів класифікації:  – з позиції історизму;  – з позиції джерел інформації;  – логічно-структурний підхід;  – за видами пізнавальної діяльності учнів тощо.

У 40-х роках минулого століття в підручниках із педагогіки давали класифікацію за трьома групами: словесна, наочна і практична.  У 50-60-х роках класифікація методів навчання стала розгалужуватися. Чимало дидактів (С. П. Петровський, Е. Я. Голант, Д. О. Лордкіпанідзе) за її основу брали джерело передавання та сприйняття інформації і розподіляли методи навчання на словесні, наочні та практичні. 

Тепер традиційна класифікація дещо розширилась і має вигляд:

Практичний	Наочний	Словесний	Робота з книгою	Відеометод
Досліди, вправи, навчально-виробнича праця	Ілюстрація, демонстрація, спостере-ження учнів	Пояснення, роз'яснення, розповідь, бесіда, інструктаж, лекція, дискусія, диспут	Читання, вивчення, реферування, швидкий перегляд, цитування, виклад, складання плану, конспектування	Перегляд, навчання, вправи під контролем «електронно-го вчителя», контроль

20. . Класифікація І. Лернера та М. Скаткіна.

М.Н. Скаткін і І.Я. Лернер поділяють методи навчання на: 1) пояснювально-ілюстративний (розповідь, лекція, пояснення, та ін.)- вчитель повідомляє матеріал, учні його сприймають. 2)репродуктивний. 3) проблемне навчання — вчитель ставить перед учнями проблему і демонструє шляхи її розв'язання; учні стежать за логікою розв’язування проблеми; 4) частково-пошуковий або евристичний — учитель розділяє проблему на частини, учні здійснюють окремі кроки щодо розв'язувань підпроблем; 5) дослідницький, метод проектів — пошукова творча діяльність, учнів стосовно розв'язування нових для них проблем. Зазначені методи можуть бути поділені на дві групи: 1) репродуктивні (1-й і 2-й метод), при використанні яких засвоює готові знання і репродукує (відтворює) вже відомі йому способи діяльності; 2) продуктивні (4-й і 5-й), які відрізняються тим, що учень здобуває суб'єктивно нові знання внаслідок творчої діяльності. Проблемне навчання належить до проміжної групи, оскільки воно рівною мірою передбачає як засвоєння готових знань, так і елементи творчої діяльності. Пояснювально-ілюстративний метод використовується при вве­денні понять, вивченні базових структур алгоритмів, , мов програмування, принципів будови комп'ютера, основних функцій текстових і графічних редакторів, електронних таблиць, баз даних, експертних систем. Репродуктивний метод застосовується під час повторення вивче­ного на уроці, виконання домашнього завдання. Проблемні методи характеризуються тим, що вчитель, використо­вуючи слово і наочність, ставить проблему, а потім у формі пояснення чи лекції сам її розв'язує, показуючи тим самим процес пізнання. При цьому можуть певною мірою залучатися учні. Частково-пошуковий метод (його інколи називають евристичною бесідою). Такий метод доцільно використовувати при формуванні нових понять з інформатики. Дослідницький метод використовується в тому випадку, коли проблему перед учнями ставить або вчитель, або її формулюють самі учні і самостійно розв'язують цю проблему. Метод доцільно дібраних задач. “Навчання через задачі” — це основний метод навчання, що належить до проблемного навчання, яке відрізняється організацією навчання шляхом самостійного одержання знань у процесі розв'я­зування навчальних проблем, орієнтацією на творче мислення і пізнавальну активність учнів. Метод демонстраційних прикладів.Доцільно використовувати при вивчені прикладних програм. Принципи дидактики і навчання інформатики Принципи навчання – ідеї, вимоги до навчання , що випливають із закономірностей ефективної організації навчання.

21 Методи організації і здійснення навчальної діяльності. Загальна характеристика.

Методи організації навчально-пізнавальної діяльності спрямовані на передачу і засвоєння учнями знань, формування умінь і навичок. До них належать словесні, наочні й практичні методи навчання.

Словесні методи навчання. Головними елементами цих методів є слово, усна розповідь учителя. До них належать пояснення, інструктаж, розповідь, лекція, бесіда, самостійна робота з підручником.

Пояснення – словесне тлумачення понять, явищ, принципів дій приладів, наочних посібників, слів, термінів тощо.

Інструктаж – ознайомлення зі способами виконання завдань, використання інструментів, приладів і матеріалів, дотримання техніки безпеки, показ трудових операцій та організації робочого місця.

Розповідь – послідовне розкриття змісту навчального матеріалу.

Розповіді поділяють на художні, наукові, науково-популярні, описові. Художня розповідь – образний переказ фактів, учинків дійових осіб (наприклад, розповіді про географічні відкриття, написання художніх творів, створення мистецьких шедеврів та ін.). Науково-популярна розповідь ґрунтується на аналізі фактичного матеріалу, тому виклад пов'язаний з теоретичним матеріалом, з абстрактними поняттями. Розповідь-опис дає послідовний виклад ознак, особливостей предметів і явищ навколишньої дійсності (опис історичних пам'яток, музею-садиби та ін.).

Лекція – усний виклад великого за обсягом, складного за логіч­ною побудовою навчального матеріалу.

Її практикують у старших класах. Лекції читають на визначені теми.

Навчальні лекції за своїм дидактичним призначенням можуть бути вступними, тематичними, оглядовими, заключними.

Бесіда — метод навчання, що передбачає запитання-відповіді.

За призначенням у навчальному процесі розрізняють бесіду вступну, бесіду-повідомлення, бесіду-повторення, контрольну. Вступну бесіду проводять з учнями як підготовку до лабораторних занять, екскурсій, до вивчення нового матеріалу. Бесіда-повідомлення ґрунтується переважно на спостереженнях, організованих учителем на уроці за допомогою наочних посібників, записів на дошці, таблиць, малюнків, а також на матеріалі текстів літературних творів, документів. Бесіду-повторення використовують для закріплення навчального матеріалу. Контрольну бесіду – для перевірки засвоєних знань.

За характером діяльності учнів у процесі бесіди виокремлюють такі її види: репродуктивна, евристична, катехізисна.

Робота з підручником – організація самостійної роботи учнів з друкованим текстом, що дає їм змогу глибоко осмислити навчальний матеріал, закріпити його, виявити самостійність у навчанні.

Наочні методи навчання. Особливість цих методів навчання полягає у використанні зображень об'єктів і явищ, конкретних образів, які безпосередньо сприймають учні. До таких методів належить ілюстрування, демонстрування, самостійне спостереження.

Ілюстрування – використання у навчальному процесі наочності (плакатів, карт, рисунків на дошці, картин та ін.) з метою оптимізації засвоєння знань.