Контрольні питання

1. Які критерії використовуються при визначенні пункту дислокації центрального складу?

2. Які функції виконує центральний склад і яким чином він впливає на перерозподіл функцій учасників каналу розподілу?

3. Які переваги і які недоліки має система матеріально-технічного постачання підприємств через центральний склад?

4. У чому переваги і недоліки концентрації страхових запасів на центральному складі?

5. Яким чином змінюються загальні запаси логістичної системи при організації центрального складу?

6. Дайте визначення концентрації вантажопотоків і перелік необхідних умов для її здійснення.

7. Перелічіть ознаки класифікації складів.

Рекомендована література: [3].

Практична робота №4

ПОРІВНЯННЯ ЕКОНОМІЧНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ

МАЯТНИКОВИХ І РОЗВІЗНИХ МАРШРУТІВ

Мета роботи – визначити порівняльні вартісні показники двох варіантів схем доставки вантажів: при використанні маятникових і розвізних маршрутів.

Завдання

1. Розрахувати щільність дислокації пунктів завозу вантажів і середній розмір партії вантажу.

2. Розрахувати прогнозне значення величини середньої відстані пробігу автомобілів між суміжними пунктами на розвізному маршруті для заданого району перевезень.

3. Розрахувати значення допоміжних величин для розрахунків собівартості перевезень.

4. Розрахувати середню відстань доставки вантажів при різному віддаленні розподільчого центру від центру тяжіння району обслуговування.

5. Визначити оптимальну кількість пунктів заїзду на розвізних маршрутах.

6. Скорегувати кількість пунктів заїзду на розвізних маршрутах з урахуванням технологічних обмежень і технічних характеристик автомобілів.

7. Розрахувати співвідношення собівартостей доставки вантажів розвізними і маятниковими маршрутами.

8. Побудувати графік зміни коефіцієнта відносній ефективності розвізних маршрутів залежно від віддалення розподільчого центру від центру тяжіння району обслуговування.

9. Зробити висновки по роботі.

Вихідні дані до завдання визначаються по таблицях 7 (по передостанній цифрі номера залікової книжки) і 8 (по останній цифрі номера залікової книжки). Залежності зміни складових собівартості автомобільних перевезень від вантажності автомобіля визначаються по таблиці А.1 додатка А.

Таблиця 7 - Характеристика району обслуговування

Параметр	Номер варіанта
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Площа району (F), км2	100	90	80	85	95	105	120	135	140	150
Кількість пунктів (N), од.	40	20	20	25	35	45	50	25	30	35

Таблиця 8 - Характеристика вантажів

Параметр	Номер варіанта
	0	1	2	3	4	5	6	7	8	9
Добове споживання (Qдоб), т	40	30	60	35	36	42	36	25	28	32
Коефіцієнт використання вантажності ()	1,0	0,95	0,91	0,81	0,80	0,88	0,96	1,0	0,90	0,75

Вказівки до виконання

Щільність дислокації пунктів завезення (_д, од./км²) визначається як відношення кількості пунктів завезення до загальної площі району обслуговування по формулі:

. (4.1)

Середній розмір партії вантажу (g, т) розраховується виходячи з умови щодобового завезення вантажу споживачам без дроблення партії вантажу по формулі:

. (4.2)

Середній пробіг автомобілів між суміжними пунктами заїзду на маршруті (l_(i-1)-i, км) визначається з припущення про рівномірний розподіл пунктів по території району обслуговування по формулі:

. (4.3)

Порівняння ефективності маятникових і розвізних маршрутів виконується за собівартістю перевезення однієї тонни вантажу. При цьому кінцевим вимірником ефективності є відношення собівартості перевезень (коефіцієнт відносної ефективності). Для розрахунку цього коефіцієнта необхідно визначити ряд допоміжних величин, які характеризують умови перевезень і транспортні характеристики вантажів і розраховуються по формулах, приведених в додатку Б.

Для розрахунку середньої відстані доставки вантажів необхідно на схемі району обслуговування призначити п'ять точок для безпосереднього виміру відстаней. Район обслуговування має форму кола. Виміри мають бути зроблені для шести варіантів місця розташування розподільчого центру, які характеризуються різним його видаленням від центру району обслуговування, - від 0 до 5 радіусів району обслуговування з однаковим кроком.

Точки виміру в кількості 5 одиниць розташовуються через рівні проміжки на дузі, що має центром центр тяжіння району обслуговування, радіус якої дорівнює середньозваженій відстані доставки у разі, коли розподільчий центр розташовується точно в центрі тяжіння району обслуговування.

Оптимальна кількість пунктів заїзду на розвізному маршруті (m) розраховується з вимоги мінімальної собівартості доставки вантажу по формулі:

, (4.4)

де l_i - середня відстань доставки вантажів, км.

Розрахована кількість пунктів заїзду має бути перевірена на дотримання технологічних обмежень і на відповідність технічним характеристикам автомобілів і відповідним чином скорегована.

Тут необхідно врахувати обмежену вантажність автомобіля (q_макс, т), яка дорівнює 8 т, а також - максимально допустимий час оберту автомобіля на маршруті, який не може бути більше часу на маршруті (Т_м, год.), який, у свою чергу, по умові дорівнює 8 год. Крім того, кількість пунктів заїзду має бути цілим числом. У подальших розрахунках необхідно використовувати скореговане значення кількості пунктів заїзду (n).

Відношення собівартостей перевезень доставки вантажів розвізними і маятниковими маршрутами (S_р/S_м) визначається коефіцієнтом відносної ефективності розвізних маршрутів () по формулі:

(4.5)

Графік зміни коефіцієнта відносної ефективності будується по шести точках, які відповідають різним варіантам місця розташування розподільчого центру, в порядку зростання його віддалення від центру тяжіння району перевезень.