Холодні та гарячі тріщини зварних з’єднань

У процесі кристалізації та формування металу шва ймовірне утворення тріщин у зварному з'єднанні. Залежно від температур, при яких вони утворюються, тріщини можна розділити на дві групи: гарячі (високотемпературні) і холодні (низькотемпе­ратурні|).

Гарячі тріщини виникають при температурах кінця затвердіння металу (вище 800°С|).

Створенню гарячих тріщин сприяє підвищений зміст в шві сірки, вуглецю, кремнію і нікелю. Так, сірка і нікель утворюють з|із| залізом легкоплавкі|легкоплавні| евтектики, що розташовані по межах|кордонах| зерен і збільшують ймовірність утворення тріщин у шві. На створення тріщин впливає напрям|направлення| зростання|зросту| кристалітів. Так, вузькі шви з|із| глибоким| проваром більш схильні до утворення тріщин, ніж широкі| шви з|із| невеликим проваром.

Для зменшення схильності металу до створення гарячих тріщин застосовують наступні|слідуючі| заходи:

- використовують зварювальні матеріали з|із| мінімальним змістом|вмістом| сірки і вуглецю, який сприяє посиленню ліквації сірки;

- підвищують зміст в металі шва марганцю, який знижує зміст сірки та виводить її в шлак, такий процес називають рафінуванням металу шва;

- вводять до|запроваджують| шва елементи, що модифікують (титан, алюміній), які сприяють подрібненню структури;

- проводять|виробляють| попередній і супутній підігрів|підігрівання| виробу, який зменшує величину розтягуючої напруги в зварному шві.

Холодні тріщини створюються при температурі нижче 300° С|.|із| Вони виникають на межах|кордонах| зерен, а потім з часом (до декількох діб) розповсюджуються у шві та біля шовній | зоні основного металу. Найчастіше холодні тріщини утворюються в зварних швах, що гартуються.

На схильність стали до створення холодних тріщин впливає підвищений зміст вуглецю та легуючих елементів|, що викликають|спричиняють| гартування, |гартування|наявність в шві водню, забруднення фосфором, швидке охолоджування|охолодження| шва.

З метою зменшення схильності металу до утворення охолодження | тріщин застосовують наступні|слідуючі| заходи:

- використовують зварювальні матеріали з|із| мінімальним змістом|вмістом| фосфору, що надає|наділяє| сталі холодноламкість;

- застосовують прожарення електродів і флюсів, а також осушення захисних газів з метою виведення|віддалення| вологи, що є|з'являється| джерелом попадання водню в шов;

- проводять|виробляють| гаряче проковування швів після|потім| зварювання|зварювання| для зняття або зменшення внутрішньої напруги|напруження|;

- при необхідності застосовують попередній або супутній підігрів|підігрівання| зварюваних виробів.

Зварювальні напруги|напруження| та деформації

Деформація – це зміна форми і розмірів металу під дією напруги|напруження|.

Причини виникнення напруги|напруження|:

1. Нерівномірність нагріву металу.

2. Усадка наплавленого металу.

3. Структурні зміни наплавленого металу.

Заходи щодо попередження|попереджувати| виникнення зварювальних напруг|напруження| і деформацій:

1. Правильно вибирати конструкцію зварного виробу.

2. Раціонально розташовувати зварні шви на виробі.

3. Застосовувати відповідні методи збирання та зварювання виробів і використовувати пристосування.

4. Правильно вибирати тепловий режим зварювання.

5. У правильній послідовності виконувати зварні шви.

6. Використовувати попередній і супутній підігрів|підігрівання| при зварюванні.

7. Здійснювати механічну або термічну правку|виправленню| виробів.

8. Здійснювати термічну обробку виробу після|потім| зварювання.

9. Правильне складання деталей з урахуванням|з врахуванням| можливих деформацій.

Заходи, які виконують під час зварювання для зменшення зварювальних напруг та деформацій|зварювання|:

1. Раціональна послідовність виконання зварних швів.

2. Урівноваження деформацій.

3. Жорстке закріплення деталей при зварюванні|зварюванні|.

4. Зварювання конструкцій у вузькі оброблення або без скосу кромок.

5. Попередній або супутній підігрів|підігрівання|.

Заходи, які виконують після|потім| зварювання, для зменшення зварювальних напруг та деформацій|зварювання|:

1. Механічна, термічна, термомеханічна правка|виправлення|.

2. Проковування швів.

3. Відпуск|відпуск|.

Джерело живлення|харчування| – це електротехнічний пристрій|устрій|, що створює |або перетворює електричну енергію живлячої|почувати| мережі|сіті| в енергію для живлення|харчування| зварювальних установок.

Класифікація джерел живлення|харчування|

1. За родом струму|току|:

- постійного струму|току| (перетворювачі, агрегати і випрямлячі);

- змінного струму|току| – (зварювальні трансформатори).

2. За кількістю зварювальних постів, що одночасно підключаються:

- однопостові|;

- багатопостові.

3. За призначенням:

- для ручного дугового зварювання|зварювання|;

- для автоматичного і напівавтоматичного зварювання|зварювання| під флюсом;

- для зварювання|зварювання| в захисних газах;

- для електрошлакового|шлакової| зварювання|зварювання|;

- для плазмового різання;

- спеціального призначення (зварювання|зварювання| трифазною дугою,

багатодугового зварювання|зварювання|).

4. За принципом дії та конструктивним виконанням;

5. За типом|вдачі| приводу:

- з|із| електричним приводом;

- з|із| незалежним приводом (від двигуна внутрішнього згорання|згоряти|).

6. За способом установки і монтажу:

- стаціонарні;

- пересувні.