- •Методичні вказівки “аксонометрія і тіні”
- •Передмова.
- •І. Загальні вказівки до виконання завдання.
- •Етап іі. Побудова тіней у прямокутних проекціях.
- •Етап ііі. Побудова вторинної проекції будівлі в аксонометрії.
- •Етап іv. Побудова аксонометрії будівлі.
- •Етап V. Побудова тіней у аксонометричних проекціях.
- •Етап VI. Загальне оформлення епюра.
Етап іі. Побудова тіней у прямокутних проекціях.
Побудову тіней у прямокутних проекціях виконують при стандартному положенні світлових променів відносно площин проекцій. Проекції світлових променів на площини проекцій утворюють з осями проекцій кути 450 (рис. 2).
Побудова тіней виконується у відповідності з основними способами і правилами побудови тіней.
Розглянемо на прикладі побудову тіней декількох точок об’єкта.
Тінь від точки А, яка падає на землю, будується у такій послідовності:
через проекції точки А проводять однойменні проекції світлових променів, паралельно заданому напрямку. З точки перетину фронтальної проекції світлового променя ℓА2 з віссю х12 проводять вертикальну лінію зв’язку до перетину з горизонтальною проекцією світлового променя ℓA1. Точка перетину визначає тінь від точки А на горизонтальну площину проекції (землю);
тінь від точок С, L, S, ..., що падає на землю, побудована аналогічно;
тінь від точки В, що належить горизонтальній площині П1, збігається з горизонтальною проекцією, В1t ≡ В1;
тінь від горизонтально-проеціюючого ребра будівлі АВ, що падає на землю, збігається з горизонтальною проекцією світлового променя ℓA1;
фронтально-проеціююче ребро АС паралельне до площини П1, тому тінь від нього, що падає на землю, має напрямок, паралельний горизонтальній проекції ребра, А1t С1t ║ А1 С1;
контур падаючої тіні козирка визначає тінь від контуру власної тіні. За фронтальною та горизонтальною проекцією козирка визначають контур власної тіні – просторову ламану лінію P M T R S L Q;
тінь від точок М, Т козирка будівлі падає на вертикальну стіну – площина α (α1, α2) на креслені;
тінь від точки М будується як точка перетину світлового променя ℓМ з площиною α. Через точку перетину ℓМ1 з α1 проводять вертикальну лінію зв’язку до перетину з ℓМ2 і отримують точку М2t. Тінь від точки Т будується аналогічно. Тінь від фронтально-проеціюючого ребра РМ на фасаді збігається з напрямком фронтальної проекції світлового променя. Ребро Т R розташоване паралельно до площини фасаду α (α1, α2), тінь від ребра, що падає на площину фасаду, паралельна напрямку ребра;
Рис. 2
тінь від точок L, S падає на землю. Контур тіні від козирка, що падає на землю, визначає тінь від ребер SR та LQ;
циліндрична частина будівлі займає фронтально-проеціююче положення. Для визначення контуру власної тіні циліндричної поверхні проводять фронтальну проекцію світлового променя ℓD2, дотичну до обрису фронтальної проекції циліндричної поверхні.
Фронтальна проекція D2 визначає твірну циліндричної поверхні (DЕ), яка відображає контур власної тіні циліндричної поверхні.
При виконанні епюра побудову тіней від характерних точок об’єкта на кресленні зберігають.
Етап ііі. Побудова вторинної проекції будівлі в аксонометрії.
Для раціонального розташування тіней на кресленні аксонометрію будівлі зміщують вправо (або вліво) (рис. 3).
Розміри аксонометричної проекції будівлі треба збільшити у 1,5-2 рази відносно розмірів прямокутних проекцій (масштаб збільшення залежить від вибраного формату креслення).
Розміри аксонометричного зображення разом з тінями повинні займати ½ ... ¾ креслення.
Вибір виду аксонометричної проекції має забезпечити наочність зображення та простоту його побудови. Доцільно користуватися стандартними видами аксонометрії відповідно до ГОСТ 2.317 – 69.
Вибравши вид аксонометрії, будують вторинну горизонтальну проекцію будівлі за її ортогональними проекціями (можливе використання вторинної фронтальної та профільної проекції для побудови аксонометрії).
В розглянутому прикладі побудована вторинна горизонтальна проекція будівлі в ізометрії. Вона виконується в такій послідовності:
1. Креслять ортогональні осі на горизонтальній і фронтальній проекціях будівлі (x, y, z).
2. Будують ізометричну проекцію осей (x/, y/, z/).
3. Будують аксонометричну ламану, яка визначає положення вторинної проекції точок будівлі L/1 М/1, ... . Аксонометричні координати точок Х/, Y/ визначаються помноженням ортогональних координат Х, Y на показники спотворення ізометрії (диметрії).
Вздовж осі Х/ від О/ відкладають координату Х/L, проводять лінію зв’язку паралельно відносно Y/ і відкладають на ній Y/L.
Отримують вторинну проекцію точки L - L/1.
Таким чином будуються всі характерні точки будівлі на вторинній проекції.
Сполучивши їх, отримують аксонометрію плану будівлі.
Рис. 3
