- •Бездрабко в.В., доктор історичних наук, доцент
- •Послідовність виконання курсової роботи
- •Вимоги до підготовки курсовОї робОтИ з дисципліни «документознавство: історія, теорія, практика» (іі курс)
- •Вимоги до підготовки курсовОї робОтИ з дисципліни «інформаційно-аналітична діяльність» (ііі курс)
- •Вимоги до підготовки курсовОї робОтИ з дисципліни «керування документаційними процесами» (іv курс)
- •Оформлення курсової роботи
- •Підготовка до захисту й захист курсової роботи
- •Трансформація рейтингової оцінки
- •Система оцінювання курсової роботи
- •Умови допуску студента до захисту курсової роботи:
- •Для курсової роботи з дисципліни «Інформаційно-аналітична діяльність» для ііі курсу
- •Для курсової роботи з дисципліни «Керування документаційними процесами» для іv курсу
- •Орієнтовна тематика курсових робіт «Керування документаійними процесами» для іv курсу
- •Оформлення списку джерел і літератури
Підготовка до захисту й захист курсової роботи
Закінчивши технічне оформлення курсової роботи, необхідно приділити достатньо уваги підготовці до її захисту.
Процедура захисту включає:
доповідь студента щодо змісту роботи;
відповіді студента на запитання членів комісії та інших осіб, присутніх на захисті;
оголошення відгуку наукового керівника;
заключне слово студента;
рішення комісії про оцінку роботи.
Насамперед необхідно підготувати тези виступу (5-10 хв.).
Зі структурного погляду тези виступу можна поділити на три частини, що складаються з рубрик, кожна з яких є самостійним смисловим блоком, хоча в цілому вони логічно взаємопов’язані та складають єдність, що характеризує зміст проведеного навчального дослідження.
Перша частина в основному повторює вступ курсової роботи. Рубрики цієї частини відповідають тим змістовим аспектам, які характеризують актуальність вибраної теми, формулюють цілі курсової роботи, визначають застосовані методи, описують склад і загальну структуру роботи.
Друга частина виступу в послідовності, визначеній логікою проведеного навчального дослідження, характеризує кожний розділ курсової роботи. При цьому особливу увагу звертають на кінцеві результати. Наводять критичні зіставлення й оцінки.
Третю, останню частину будують за змістом загальних висновків й основних рекомендацій курсової роботи.
Дуже важливо, щоб виступ був науковим, тобто добре аргументованим, зрозумілим, граматично точним, переконливим. Під час підготовки письмового тексту виступу варто скористатися такими порадами:
залишити великі поля для можливих стислих доповнень;
усі багатозначні числа записати лише словами;
підкреслити слова, на яких робиться логічний наголос;
звести до мінімуму вживання займенників;
ужити переважно прості слова й прості стверджувальні речення.
Текст виступу може супроводжуватися додатковими матеріалами (схемами, кресленнями, таблицями, діаграмами, графіками, слайдами, фото-, кіно- та відеоматеріалами, плакатами тощо), які унаочнюють доведення відповідних положень курсової роботи, зроблених висновків та внесених пропозицій. Варто пам’ятати, що наочний матеріал повинен бути тісно пов’язаний із текстом курсової роботи. Цей зв’язок забезпечується наявністю в тексті, наприклад, таких самих схем і таблиць. Усі подібні матеріали потрібно оформляти так, щоб їх можна було продемонструвати без ускладнень і щоб їх могли бачити присутні в аудиторії.
Підготовлені тези виступу в цілому повинні показати найвищий рівень теоретичної підготовки студента, його всебічну ерудицію та вміння доступно викласти основні результати проведеного дослідження.
Необхідно підготувати письмові відповіді на запитання, зауваження та побажання, що викладені у відгуку наукового керівника та в рецензії. Саме письмова форма дає змогу під час захисту дати відповіді правильно й спокійно. Відповіді повинні бути стислими, чіткими та добре аргументованими. Якщо можливі посилання на текст курсової роботи, то їх обов’язково роблять, оскільки це надає їм найбільшої переконливості й водночас дозволяє акцентувати увагу на достовірності результатів дослідження.
Студент зобов’язаний дати відповіді на всі задані йому запитання. Перед тим як відповісти на питання, необхідно уважно його вислухати й, доцільно, занотувати. Бажано на запитання відповісти відразу, не вислуховуючи всі запитання. Відповідаючи на запитання, потрібно торкатися лише суті справи. Випускникові слід виявляти скромність в оцінці власних наукових результатів і тактовність до тих, хто задає запитання.
