Виживаність рослин сортів пшениці озимої залежно віл норми висіву (середнє за 2011-2012 роки)

Норма висіву, млн.шт./га	Виживаність по періодах
	осінній	зимовий	весняно-літній
сорт Фаворитка
4,0	87,9	79,4	75,6
5,0	84,4	76,8	73,8
6,0	81,7	74,3	72,7
сорт Вдала
4,0	84,8	76,2	74,6
5,0	81,2	74,8	73,1
6,0	79,1	72,8	70,9

Як показали дворічні дані наших досліджень, найвища польова схожість насіння була у сорту Фаворитка (87,9%),декілька нижче у сорту Вдала (84,8%). Із збільшення норми висіву 34,0 до 6,0 млн. шт. схожих насінин на 1 гектар схожість знижувалась з 87,9% до 81,7% у сорту Фаворитка із 84,8% до 79,1% у сорту Вдала.

Зменшення польової схожості із збільшенням норми висіву пояснюється тим, що проросле насіння виділяє токсичні речовини, які негативно впливають на ще проростаючи поряд, пов'язане з недостатньою кількістю кисню, наявністю збудників хвороб у ґрунті, які викликають швидке ураження насіння і проростків. Існує також точка зору, що польова схожість насіння зменшується внаслідок недостатньої кількості поживних речовин для проростків у зв'язку з чим вони гинуть [8].

Після перезимівлі кількість рослин була в межах від 72,8 до 79,4% залежно від сорту і норми висіву.

Виживаність рослин на період збирання досягла 72,7-75,6% у сорту Фаворитка і 70,9-74,6 у сорту Вдала. Зменшення норми висіву на одиницю площі з 6,0 до 4,0 млн.шт./га сприяло підвищенню виживаності рослин на 2,9-3,7 залежно від сорту.

4.2. Формування елементів структури врожаю сортів пшениці озимої залежно від норм висіву

Врожай озимої пшениці формується під впливом складного комплексу умов, кожне із яких впливає на його кількість і якість. З метою визначення дії кожної складової на формування врожаю та їх недоліки, необхідно в кожному випадку вивчати елементи структури врожаю.

Під елементами структури врожаю мають на увазі продуктивні органи і ознаки рослин, які створюють і визначають розміри врожаю зерна. Для пшениці основними елементами врожаю є: густота продуктивного стеблостою, озерненість колосу та виповненість зерна. Кожен із цих елементів врожаю під дією умов середовища може змінюватись в більшу чи меншу сторону.

Густота продуктивного стеблостою в польових умовах у пшениці може змінюватися у великих межах – від 150 до 800 колосоносних стебел на 1 м² посіву і більше. Її величина залежить від густоти стояння рослин, особливостей вирощуваного сорту, забезпечення рослин вологою, світлом, поживними речовинами та іншими факторами середовища.

Із збільшенням густоти стояння рослин, як правило, збільшується і кількість продуктивних стебел. Однак вона проявляється до певних меж, після якої збільшення густоти стояння рослин не сприяє підвищенню густоти продуктивного стеблостою. Ця межа залежить від ґрунтово-кліматичних умов та сорту.

При інших рівних умовах вузьколисті сорти пшениці мають більшу густоту продуктивного стеблостою, ніж широколисті сорти. Густота продуктивного стеблостою залежить також від рівня агротехніки. Високі врожаї пшениці отримують на полях з великою кількістю продуктивних стебел.

Величину продуктивного стеблостою можна регулювати нормою висіву насіння, внесенням добрив, зрошенням та іншими заходами агротехніки. У виробничих посівах із загальною кількістю продуктивних пагонів на долю головних пагонів у озимої пшениці припадає від 40 до 80%.

Врожай пшениці залежить також від крупності колоса і його виповненості зерном. Кількість зерен в колосі визначається умовами середовища в періоди закладки, диференціації колоса і цвітіння та може змінюватися у великих розмірах – від 8-12 до 50-55 штук.

На півдні країни частіше всього низька озерненість колоса пояснюється відносно низькою вологістю повітря, високою температурою та недостачею вологи в ґрунті.

Виповненість колоса підвищується з підвищенням рівня вологозабезпеченості та з покращенням забезпеченості ґрунту поживними речовинами.

Кількість зерен в колосі залежить і від біологічних особливостей сорту. Кількість бічних пагонів, як правило, мають меншу кількість зерен, ніж колоски головного стебла. Особливо низькою виповненістю колоса характеризуються бічні пагони другого та третього порядків, підгон, підсід.

У зв'язку з цим зросло бажання селекціонерів при виведенні нових, більш врожайних сортів відбирати форми, що відрізняються меншою здатністю до кущення і такі, що формують врожай з більш розвинених головних стебел і бокових пагонів першого порядку.

В таблиці 4.3 наведено елементи структури врожаю сортів сформовані під впливом сорту, норм висіву пшениці озимої.

Таблиця 4.3