Заняття 6 .

Тема: ВИБІР ЕЛЕКТРИЧНИХ АПАРАТІВ СІЛЬСЬКИХ

ТРАНСФОРМАТОРНИХ ПІДСТАНЦІЙ

Мета заняття: Навчитися виконувати вибір електричних апаратів сільських трансформаторних підстанцій напругою 35/10 та 10/0,4 кВ і виконувати їх перевірку на термічну та динамічну стійкість

1 Теоретичні положення

Відповідно до Правил влаштування електроустановок електричні апарати вибирають за каталогами за умовами їх роботи в нормальному режимі і перевіряють за режимом короткого замикання [2 с. 168-188; 3 с.314-348; 5с.281; 6 с.297; 7 с.228; 8 с.203; 9 с. 229; 10 с.168; 11 с.200; 12 с.98; 13 с. 228].

Розрахунок максимальних робочих струмів (струмів тривалого режиму роботи) на ділянках мережі виконується за формулою:

, (6.1)

де S_р.max – максимальна розрахункова потужність відповідної ділянки мережі (денна або вечірня), кВА;

U_н – номінальна напруга мережі, кВ.

Електричні апарати вибирають за наступними параметрами:

1. За місцем встановлення і конструктивним виконанням.

Апарати внутрішнього встановлення не можна використовувати на відкритих електроустановках, а навпаки – використання їх не доцільне.

2. За номінальною напругою.

Номінальна напруга апарата, зазначена в паспорті або в каталозі, повинна бути не меншою від напруги установки (мережі), для якої вибирають апарат:

(6.2)

Якщо ця умова не виконується, то можливий пробій ізоляції апарата.

4. За номінальним струмом:

(6.3)

Якщо умова (6.3) не виконується, то виникає перегрів струмопровідних частин апарату та їх пошкодження.

5. Захисні та комутаційні апарати, які призначені для відключення аварійних струмів, крім того, вибирають із урахуванням струму (граничного струму) або потужності відключення:

, (6.4)

, (6.5)

де – максимальне діюче значення струму к.з. в мережі, кА.

– максимальна потужність к.з., кВА;

– номінальний струм відключення, кА.

Для мереж напругою 35 кВ і більше .

Для мереж напругою 10 та 0,38 кВ, для .

Якщо не виконувати цю вимогу, то електричну дугу не буде погашено, і, як наслідок, відбудеться пошкодження апарата із перекриттям усіх фаз.

За режимом короткого замикання електричні апарати перевіряється на динамічну і термічну стійкість. Апарати перевіряють шляхом порівняння:

1. максимально допустимого струму апарату i_max з ударним струмом трифазного короткого замикання (динамічна стійкість):

(6.6)

2. номінального струму термічної стійкості апарату I_t , що гарантується заводом протягом часу t, з розрахунковим усталеним струмом короткого замикання і приведеним часом дії короткого замикання t_пр (термічна стійкість):

(6.7)

де – приведений час короткого замикання, с.

, (6.8)

де – витримка часу максимального струмового захисту, с.

– час відключення вимикача.

Апарати, що використовуються в сільських електроустановках, здебільшого мають значний запас як за динамічною, так і за термічною стійкістю.

Трансформатори струму вибирають за номінальною напругою, номінальним первинним струмом, номінальним вторинним струмом, класом точності, номінальною потужністю вторинного кола, конструкцією, родом установки. В режимі короткого замикання необхідно їх перевірити на динамічну і термічну стійкість. Умови вибору наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1 – Умови вибору трансформаторів струму

Параметри трансформатора струму	Умови вибору
Номінальна напруга
Номінальний первинний струм
Номінальний вторинний струм	в залежності від довжини вторинного кола
Клас точності	згідно з ПБЕ
Номінальна вторинна потужність
Кратність струму динамічної стійкості	≤ kд  І1н
Кратність односекундного струму термічної стійкості	≤ (kt І1н)2t

– коефіцієнт (кратність) динамічної стійкості;

– коефіцієнт (кратність) термічної стійкості;

Силові трансформатори і багатооб’ємні масляні вимикачі на напругу 35 кВ і вище мають вбудовані трансформатори струму, які використовують для приєднання релейного захисту та вимірювальних приладів.

Розрахункова потужність вторинного кола трансформатора , В·А, визначається за виразом:

, (6.9)

де – сумарна потужність усіх приладів, підключених до трансформатора струму, В·А (довідкові дані);

– номінальний струм вторинної обмотки трансформатора струму, А;

– активний опір з’єднувальних проводів, Ом;

– активний опір контактів, Ом (приймається для кола рівним 0,1 Ом).

Високовольтні запобіжники споживчих ТП 10/0,4 кВ вибирають за номінальною напругою, номінальним струмом та граничним струмом вимикання. Також виконують вибір номінального струму плавкої вставки запобіжника за умовою:

(6.10)

де – номінальний струм трансформатора, А.

Так як запобіжники типу ПК мають ефект обмеження струму їх не перевіряють на термічну та динамічну стійкість.

Для керування повітряною лінією 10 кВ (рисунок 6.1), що відходить від РТП 35/10 кВ необхідно встановити: роз’єднувачі внутрішнього встановлення QS1 (шинний) та QS2 (лінійний); високовольтний вимикач Q1 (масляний або вакуумний); трансформатори струму ТА1…ТА3 для живлення кіл обліку, вимірювальних приладів і релейного захисту. Параметри обладнання наведені в [10 с.133,170; 11 с.191; 12 с.98; 14 с.228] або в іншій довідковій літературі.

Зі сторони високої напруги ТП 10/0,4 встановлюють роз’єднувач зовнішнього встановлення QS3, розрядники FV1…FV3 і високовольтні запобіжники FU1…FU3 (рисунок 6.1).

Рисунок 6.1 – Однолінійна схема повітряної лінії напругою 10 кВ

На відхідних лініях 0,4 кВ, як правило, встановлюються автоматичні вимикачі, на вводі 0,38 кВ – рубильник або автоматичний вимикач. Дані для апаратів до 1000 В можна знайти в [10 с.311; 11 с.21-37; 12 с.6, 26; 14 с. 115].

Чутливість апаратів захисту (автоматичних вимикачів) повинна відповідати наступним умовам.

• Для автоматів, які мають тільки електромагнітний розчіплював:

, (6.10)

1,25 – при І_{н. а.} > 100 А; 1,4 – при І_{н. а.} < 100 А;

де – струм однополюсного короткого замикання, А;

– струм відсічки автомата, А [11 с. 34; 12 с.26; 14 с.115].

Для автоматів з тепловим або комбінованим розчіплювачем та для запобіжників:

, , (6.11)

де – номінальний струм теплового розчіплювача, А [11 с.34; 12 с.26; 14с.115];

– номінальний струм плавкої вставки запобіжника.

Якщо вибрані апарати захисту не забезпечують заданої чутливості, то необхідно виконати один із наступних заходів: зменшити опір петлі "фаза-нуль" (збільшити площу перерізу проводів, скоротити відстань лінії); збільшити потужність трансформатора підстанції; застосувати інші додаткові засоби захисту від однополюсних замикань (наприклад встановити автоматичні вимикачі, які мають додатково незалежний розчіплювач, на який діє реле струму із обмоткою в нульовому проводі лінії).