- •1. Методичні вказівки з організіції самостійної роботи студентами
- •2. Методичні вказівки з освоєння теоретичної частини курсу Тема 1. Предмет і задачі екології. Екологія – міждисциплінарна галузь знань.
- •Глобальні екологічні проблеми сучасності й основна задача екології
- •Процеси екологізації сучасного суспільства і структура макроекології. Основне визначення поняття «екологія».
- •Тема 2. Вчення Вернадського про біосферу
- •Межі біосфери
- •Тема 3. Екологічні системи Рівні організації природних систем
- •Відносини організмів у межах екосистеми
- •Стабільність і динаміка екосистем.
- •Тема 4. Механізм взаємодії компонентів біосфери Речовинний склад біосфери
- •Тема 5. Водні ресурси і їхня охорона
- •З розвитком промисловості, урбанізацією всі складові гідросфери випробують антропогенне навантаження.
- •Тема 6. Атмосфера. Охорона повітряного басейну.
- •Наслідки зміни газового складу:
- •Тема 7. Охорона земної поверхні
- •Класифікація побутових і промислових відходів
- •Методи утилізації і знешкодження тпв
- •Заходи щодо охорони і підвищення ефективності використання ґрунтового покриву
- •Тема 8. Поняття про природні ресурси. Загальні відомості і класифікація
- •Ефективне використання природних ресурсів
- •Тема 9. Моніторинг навколишнього середовища
- •Види моніторингу
- •Тема 10. Правові основи екології
- •3. Методичні вказівки з виконання практичної частини курсу Задача 1
- •Задача 2
- •Задача 3
- •Задача 4
- •Задача 5
- •4. Завдання для контрольної роботи
- •4.1 Теоретична частина
- •4.2. Практична частина
- •4. Вказівки щодо вибору варіанта контрольних робіт
- •Список рекомендованої літератури
Тема 4. Механізм взаємодії компонентів біосфери Речовинний склад біосфери
Жива речовина – сукупність усіх живих організмів.
Біогенна речовина – органічні й органо-мінеральні продукти, створені живими організмами протягом геологічної історії планети.
Кісна речовина – нежива речовина, породи неорганічного походження.
Біокісна речовина – продукти синтезу живої і кісної речовини біосфери, до яких відносяться осадові породи, атмосфера, поверхневі води, ґрунт і т.д.
Речовина радіоактивного розпаду - елементи й ізотопи уранового, радієвого, торієвого рядів.
Розсіяні атоми земної речовини і космічних випромінювань.
Речовина космічного походження у формі метеоритів і космічного пилу.
Властивості живої речовини і біосфери в цілому
Біосфера загалом представляє той самий хімічний апарат із найдревніших геологічних періодів, життя протягом яких не зникало, а лише змінювало свою форму.
Життя поступово, повільно пристосовуючись, захоплює біосферу, і захоплення це не скінчилося. Поле стійкості є результатом пристосованості в ході часу.
Поле існування автотрофних організмів (зелених рослин) визначається областю проникнення сонячних променів, а життя цілком визначається полем стійкості зеленої рослинності.
Максимальне поле життя визначається крайніми межами виживання організмів. Верхні і нижні межі життя обмежені променистою і термічною границями.
Великий геологічний кругообіг
Великий геологічний круговорот мінеральних речовин і води протікає під дією величезної кількості абіотичних факторів.
Кругообіг речовин у великому геологічному круговороті.
Кругообіг води на планеті діє безупинно і повсюдно. Рушійні сили круговороту води – теплова енергія і сила ваги. Під впливом тепла відбуваються випар, конденсація водяних парів і інші процеси, на що витрачається близько 50% енергії, що надходить від сонця. Під впливом сили ваги – падіння крапель дощу, плин рік, рух ґрунтових і підземних вод. Часто ці причини діють спільно, наприклад, на атмосферну циркуляцію води діють як теплові процеси, так і сила ваги.
Кругообіг елементів у неживій природі
Здійснюється двома шляхами: водяною і повітряною міграцією. До повітряних мігрантів відносять: кисень, водень, азот, йод.
До водяних мігрантів відносять ті речовини, що мігрують переважно в ґрунтах, поверхневих і підземних водах в основному у виді молекул і іонів: натрій, магній, алюміній, кремній, фосфор, сірка, хлор, калій, марганець, залізо, кобальт, нікель, стронцій, свинець і ін. Повітряні мігранти входять також до складу солей, що мігрують у воді. Однак повітряна міграція для них більш типова.
Малий (біологічний) кругообіг
Маса живої речовини біосфери порівняно мала. Якщо її розподілити по земній поверхні, то вийде шар усього в 1,5 см.
Біологічний круговорот здійснюється між усіма складовими біосфери (тобто між ґрунтом, повітрям, водою, тваринами, мікроорганізмами і т.д.). Він відбувається при обов'язковій участі живих організмів.
Біологічний кругообіг умовно можна розділити на взаємозалежні складові: круговорот речовин і енергетичний кругообіг.
Енергетичний кругообіг. Екосистему можна описати як сукупність живих організмів, що обмінюються безупинно енергією, речовиною, інформацією. Енергію можна визначити як здатність робити роботу. Властивості енергії, у тому числі і рух енергії в екосистемах, описуються законами термодинаміки.
Перший закон термодинаміки чи закон збереження енергії затверджує, що енергія не зникає і не створюється заново, вона лише переходить з однієї форми в іншу.
Другий закон термодинаміки затверджує, що в замкнутій системі ентропія може тільки зростати.
Інакше кажучи, жива речовина одержує і трансформує енергію космосу, сонця в енергію земних процесів (хімічну, механічну, теплову, електричну). Утягує цю енергію і неорганічну матерію в безупинний круговорот речовин у біосфері. Потік енергії в біосфері має один напрямок – від Сонця через рослини (автотрофи) до тварин (гетеротрофи). Природні недоторкані екосистеми в стійкому стані з постійними найважливішими екологічними показниками (гомеостаз), є найбільш упорядкованими системами, і характеризуються найменшою ентропією.
Кругообіг речовин у живій природі. Утворення живої речовини і його розкладання – дві сторони єдиного процесу, що називається біологічним круговоротом хімічних елементів.
Причина круговороту – обмеженість елементів, з яких будуються тіла організмів. Кожен організм витягає з навколишнього середовища необхідні для життєдіяльності речовини і повертає невикористані. При цьому:
одні організми споживають мінеральні речовини безпосередньо з навколишнього середовища;
інші використовують продукти, перероблені і виділені першими;
треті – другими і т.д., поки речовини не повернуться в навколишнє середовище в первісному стані.
Кругообіг речовин у живих організмах умовно можна звести до чотирьох процесів:
1.Фотосинтез.
2. Подих.
3. Харчові (трофічні) зв'язки
4. Процес транспірації.
Схематично його можна описати в такий спосіб. Рослини поглинають ґрунтову вологу коренями. При цьому в них надходять розчинені у воді мінеральні речовини, що засвоюються, а волога більш-менш інтенсивно випаровується в залежності від умов середовища.
