3. Організації, що орієнтовані на роботу в Інтернеті.

Завдяки можливості продажу товарів та послуг за допомогою електронних каналів глобальної мережі в наш лексикон увійшли слова

Електронний бізнес (Е-бізнес) - ділова активність, що використовує можливості глобальних інформаційних мереж для перетворення внутрішніх і зовнішніх зв'язків компанії з метою створення прибутку" . Основною складовою компонентою електронного бізнесу є електронна комерція.

Електронна комерція - це бізнес-процеси, які здійснюються між суб'єктами за допомогою інформаційних та телекомунікаційних технологій і забезпечують досягнення економічних та фінансових цілей суб'єктів, а також сприяють зниженню витрат. Середовищем для електронної комерції може бути не тільки мережа Інтернет, а й будь-яка комп'ютерна мережа. Суб'єктами електронної комерції виступають фізичні та юридичні особи, а також урядові організації.

Разом із впровадженням нових технологій, компанії зможуть краще прогнозувати свій бізнес та ефективно відслідковувати попит. Проте для ведення електронної комерції компанії повинні досягнути певного рівня упорядкованості власних бізнес-процесів.

Однією з цілей електронної комерції є перехід на систему постачання точно в строк. Компанії, які розробляють програмне забезпечення і розповсюджують свою продукцію через Інтернет, вже досягли цієї мети. Компанії, які продають цифрові продукти (їх можна перевести в електронну форму), можуть розглядати мережу Інтернет як самостійний маркетинговий канал. Щоб впровадити систему постачання точно в строк на всіх етапах маркетингового каналу потрібно змінити систему управління зовнішніми взаємовідносинами та внутрішніми процесами. Для реалізації системи постачання точно в строк потрібен ефективний обмін інформацією між постачальником і покупцем. Відповідно організації повинні мати більш тісне співробітництво та встановити єдині вимоги до вхідної і вихідної інформації. Системи електронної комерції - це перший крок у цьому напрямі.

Із поширенням електронної комерції у вживання все частіше почав входити термін "віртуальний".

Так, магазини які продають товари через Інтернет - електронні магазини, або віртуальні.

Банківські послуги через мережу Інтернет назвали інтернет-банкінгом. А банки, створені за допомогою засобів інформаційної мережі (які не мають фізичних відділень для роботи з клієнтами, всі банківські операції відбуваються винятково через Інтернет) - віртуальними банками.

Віртуальна організація (ВО) – це співтовариство територіально роз’єднаних компаній та/або співробітників, що обмінюються продуктами своєї праці і спілкуються між собою та з клієнтами шляхом використання сучасних інформаційно-комунікаційних технологій та систем при мінімальному або цілком відсутньому особистому контакті.

За суб’єктами взаємодії віртуальні організації можна поділити на:

•Віртуальні підприємства (корпорації) - суб’єктами взаємодії є різні компанії і окремі працівники

•Віртуальні офіси - суб’єктами взаємодії є компанія та її працівники

•Віртуальні установи - суб’єктами взаємодії є компанія та її клієнти (а також, можливо, працівники) - до них належать електронні магазини, банки, тощо.

За напрямком діяльності віртуальні організації можна розділити на:

• віртуальні підприємства

• віртуальні магазини,

• віртуальні банки,

• віртуальні біржі,

• віртуальні брокерські контори,

• віртуальні рекламні агенства,

• віртуальні підприємства,

• віртуальні університети тощо.