5.Це необхідно зніти всім

Спочатку активній імунізації підлягали лише так звані декретовані шари населення, тобто люди, які в зв’язку з професійною діяльністю могли травмуватися. Це будівельники, землекопи, робітники і службовці залізниць, працівники водопровідних та очисних споруд та ін. При цьому було відзначено високу ефективність активної профілактики правця:

захворюваність на цю тяжку недугу серед декретованих груп населення різко зменшилось.

Згодом було прийнято рішення про проведення масової імунізації проти правця.

Чому ж усе-таки хворобу неподолано й досі? Адже вакцинація проти правцю у нас здійснюється з 1960 року.

Причин кілька. У ті часи, коли планових щеплень не робили, здебільшого хворіли діти. Тепер діти та молодь майже не хворіють, оскільки внаслідок щеплень захищені від правцю на 75-90%. Натомість помітне “старіння” хвороби: 85% хворих – це люди похилого віку. Вони або зовсім не були щеплені проти працю, або відтоді минуло більше як 10 років. Тобто через порушення як планової активної, так і, активно-пасивної (після травми) вакцинації у них відсутній захисний бар’єр.

Прикро. Що через незнання або безпечність 80% тих, хто зазнав травм, не звертався вчасно по медичну допомогу.

Високі ризики зараження зберігають у регіонах, де рівень забруднення грунтів правцевою належно становить 95-98%.

Отже, запобігти захворюванню допомагає активна імунізація, щеплення правцевим амотоксином не шкідливе для здоров’я людини. Правда інколи у відповідь на введення препаратів можуть спостерігатись місцеві реакції. Незначне і короткочасне підвищення температури тіла, неприємне відчуття і невелике ущільнення у місці уколу. Вікових протипоказань для щеплення проти правця не існує.

Імунізацію не проводять, лише при ослабленні організму, зумовленому деякими хворобами. Є чітко окреслений список протипоказань, на який орієнтуються медичні працівники при проведенні імунізації населення.

Щеплення розпочинають з тримісячного віку триразово з інтервалом 30 днів.

Першу ревакцинацію проводять у 18 міс. Інтервал між вакцинацією повинен становити не менш 12 міс. І не більше 2 років.

Частину ревакцинацію проводять в 6 років, а потім в 11 і6 років, далі – через кожні 10 років.

Застосовують коклюшно-дифтерійно-правцеву (АКДП), а дифтерійно-правцеву (АДП) вакцини, які містять правцевий анатоксин.

Діяти понад 8 років і дорослим щеплення роблять АДП-М – препаратом і зменшеним вмістом дифтерійного анатоксину. Календар щеплень розроблено ВООЗ, але в кожній країні він може мати свої особливості, а також змінюватися залежно від епідемічної ситуації.

У країнах, де поширений правець новонароджених, імунізують проти правцю вагітних.

Дорослих, раніше не імунізованих препаратами, що містять правцевий анатоксин щеплень двічі з інтервалом в 0-40 діб.

Потім виконують заключну ін’єкцію в строк від 6 місяців до 2 років з метою створення напруженого імунітету на декілька років. В майбутньому ревакцинацію проводять через кожні 10 років.

Треба знати, що ці заходи виявляються дійовими і надійними лише в тих випадках. Коли здійсненні в повному обсязі.

За допомогою щеплень правцевим анатоксином можна знизити захворюваність на правець за умови створення імунітету в кожній людини, але ліквідувати його зовсім на земній кулі, мабуть, неможливо, оскільки для цього потрібно було б цілком знищити збудника в грунті, а це практично нездійснимо.

Отже, на сьогоднішній день щеплення є чи не єдиним засобом боротьби з правцем і найнадійнішим методом профілактики цієї страшної хвороби, і значення масової активної імунізації важко переоцінити.