Задача 4

(багаж громадянина України)

Громадянину Мироненку, який виконував трудові обов’язки за кордоном, після прибуття в аеропорт призначення не був виданий багаж. Виявилось, що під час пересадки в аеропорті м.Франкфурт-на-Майні багаж випадково направили в іншу країну. Після прибуття багажу в Бориспіль Мироненко вже вдома виявив, що шов валізи розпорений. Оскільки він перебував у відпустці і готувався від’їжджати на море, він не пред’явив претензій до перевізника. Після закінчення відпустки М. відбув за кордон до місця служби, залишивши довіреність на пред’явлення позову та вчинення інших процесуальних дій іншій особі. Через хворобу повіреного позов про відшкодування заподіяної шкоди був пред’явлений в Бориспільський міський суд лише через 14 місяців.

Дайте правовий аналіз ситуації. Чи підлягає позов задоволенню? Які норми міжнародного приватного права слід застосувати до вирішення даного спору?

Задача 5

(перевезення вантажу автомобілем)

За договором міжнародного перевезення вантажу автомобілем, укладеним 1 вересня 2000р., перевізник вантажу фірма «Євротрансавто» зобов’язався доставити вантаж до 1 жовтня 2000р. Станом на 10 листопада 2000 р. вантаж поставлений не був. До взаємовідносин сторін застосовується Конвенція про договір міжнародного перевезення вантажів автомобільним транспортом 1956 р.

Коли закінчується строк позовної давності для пред’явлення позову? Чи зміниться строк позовної давності, якщо термін доставки вантажу не був визначений.

Тема 8. Позадоговірні зобов’язання в міжнародному приватному праві

Самостійну роботу з цієї теми слід будувати з урахуванням логічної структури її змісту за таким планом:

1. Специфіка регулювання деліктних зобов’язань в англо-американській системі права.

2. Особливості матеріально-правового регулювання деліктних правовідносин з іноземним елементом в Україні.

3. Статус міжнародних договорів учасницею яких є Україна в сфері правового регулювання деліктних зобов’язань.

Питання для самоконтролю

1. Колізійне регулювання деліктних зобов’язань в праві України та зарубіжних країн.

2. Завдання шкоди в Україні.

3. Специфіка регулювання деліктних зобов’язань в англо-американській системі права.

4. Міжнародні договори в сфері правового регулювання деліктних зобов’язань.

5. Колізійне регулювання відносин із ведення чужих справ без доручення в праві України та іноземних держав.

6. Колізійні питання відносин з безпідставного збагачення в праві України і іноземних держав.

Практичні завдання Задача 1

(забруднення річки Рейн)

Голландське підприємство, що займається вирощуванням квітів, в основному використовує воду, що надходить із ріки Рейн. В результаті забруднення води калієм, що добувають у шахтах Ельзасу, вирощуваним рослинам була заподіяна шкода. Самі шахти перебувають в районі Мюльхаузена (Франція).

Власник підприємства подав позов проти шахти в суді м. Роттердама. Рішенням від 12 травня 1975 р. суд визнав, що спір йому непідсудний і позов повинен бути пред’явлений у відповідний французький суд. При цьому суд послався на п. 3 ст. 5 Європейської угоди про підсудність і виконання рішень по цивільних і торговельних справах від 27 лютого 1976 р.

Далі справа розглядалася у суді в Гаазі, який в свою чергу звернувся із запитом у Європейський суд стосовно тлумачення зазначеної статті Європейської угоди. Перед Європейським судом було поставлене наступне питання: що варто розуміти під місцем, „в якому наступили шкідливі результати” (у п. 3 ст. 5 Угоди) ― місце, в якому виникла шкода або була заподіяна шкода, або місце, в якому була вчинена дія, що спричинила настання шкоди (місце, де була вчинена дія або мало місце утримання від дії)?

Європейський суд встановив, що відповідно до п. 3 ст. 5 Угоди в тих випадках, коли місце вчинення дій, що спричинили заподіяння шкоди, не збігається з місцем настання шкідливого результату, за вибіром позивача до відповідача може бути подано позов як в суді країни, де було заподіяно шкоду, так і в суді країни, де були вчинені дії, що спричинили настання шкоди

З цього випливає, що голландський квіткар, якому було заподіяно збитки повинен вирішити, в суді якої країни йому пред'являти позов: у Франції або в Нідерландах.

З яких міркувань міг виходити голландський садівник, приймаючи рішення щодо вибору підсудності? Чи означає можливість здійснення такого вибору надання потерпілому більших переваг, ніж відповідачеві? Що варто розуміти під застосовуваним у спеціальній літературі поняттям “forum shopping”?

Як вирішується питання про вибір підсудності у деліктних зобов'язаннях між суб'єктами різних країн СНД?