- •Термодинамічні основи роботи компресора Стиснення реального газу супроводжується зміною його об’єму, тиску і температури. Взаємозв’язок між цими параметрами при тиску не більше 106 Па
- •Процеси стиснення газів.
- •Робота стиснення і споживана потужність
- •Теоретична потужність
- •Поршневі компресори
- •Продуктивність компресора
- •Коефіцієнт подачі
- •Об’ємний коефіцієнт
Теоретична потужність
Теоретична потужність NT (вт), яка витрачається на стиснення газу компресором визначається добутком продуктивності компресора на питому роботу стиснення (Дж/кг).
Якщо
V=V1
i r=r1
– тобто за умови усмоктування і
враховуючи, що:
де
V – об’ємна продуктивність компресора,
м3/с;
- густина газу, кг/м3.
Для оцінки ефективності компресорних машин використовують відносний термодинамічний к.к.д., який базується на порівнянні даної компресорної машини з найбільш економічною машиною такого ж класу.
Відношення потужності ізотермічної машини Nт.із до фактичної потужності N називається ізотермічним к.к.д. ηіз.
Адіабатичний к.к.д. ηад.:
Потужність компресора на валу Nе дорівнює потужності N, яка витрачається на стиснення газу, розділену на механічний к.к.д. ηмех, що характеризує втрати потужності на механічне тертя в компресорі:
або
Добуток ізотермічного і механічного к.к.д. називається повним ізотермічним к.к.д. компресора ηп.із.
Потужність двигуна Nдв більше потужності на валу Nе на величину втрат потужності в передачі і в самому двигуні.
Встановлена потужність двигуна Nвст приймається з запасом 10-15%, тобто
Приблизні значення к.к.д.:
ηад – 0.93-0.97
ηіз – 0.64-0.78
ηмех – 0.85-0.95.
Поршневі компресори
Типи компресорів.
Поршневі компресори поділяють за числом всмоктувань і нагнітань за один подвійний хід поршня на компресори простої і подвійної дії. За один подвійний хід поршня компресора простої дії проводять одне всмоктування і одне нагнітання, компресор подвійної дії – два всмоктування і два нагнітання
Рис. Схеми одноступінчастих поршневих компресорів: а- одноциліндровий простої дії; б- одноциліндровий подвійної дії; в- двоциліндровий простої дії; 1- циліндр; 2- поршень; 3- всмоктуючий клапан; 4- нагнітальний клапан; 5- шатун; 6- кривошип; 7- маховик; 8- крейцкопф.
За числом ступенів поршневі компресори діляться на одноступінчаті і багатоступінчасті, які можуть бути горизонтальними і вертикальними.
Одноступінчате стиснення. В одноступінчатому компресорі газ стискується до кінцевого тиску в одному або декількох циліндрах, що працюють паралельно (багатоциліндрові компресори).
Одноступінчатий горизонтальний компресор простої дії (рис. а.) має циліндр 1, в якому переміщається поршень 2. Циліндр закритий з однієї сторони кришкою, в якій розміщені всмоктуючий клапан 3 і нагнітальний клапан 4. Поршень з’єднаний безпосередньо з шатуном 5 і кривошипом 6, на валу якого встановлений маховик 7. При такому з’єднанні поршня з шатуном відпадає необхідність у встановленні повзуна (крейцкопфа).
При ході поршня зліва направо в об’ємі між кришкою циліндра і поршнем створюється розрідження. Під дією різниці тисків на всмоктуючій лінії і циліндрі відкривається клапан 3 і газ поступає в циліндр. При ході поршня справа наліво всмоктуючий клапан закривається, а газ, який знаходиться в циліндрі, стискається поршнем до деякого тиску, при якому відкривається клапан 4 і газ виштовхується в нагнітальний трубопровід.
В одноступінчатому компресорі подвійної дії (рис.б.), газ в циліндрі 1 поперемінно стискається по обидві сторони поршня 2. За один хід поршня проходить два рази всмоктування і два рази нагнітання.
Збільшення продуктивності досягається в багатоциліндрових компресорах простої дії.
Двоциліндровий компресор простої дії (рис. в.) представляє собою по суті два компресори простої дії з приводом від одного колінчатого валу з кривошипами, зміщеними один відносно одного на кут 180о або 90о.
Вертикальні одноступінчаті компресори мають ряд переваг перед горизонтальними: вони більш швидкохідні (для горизонтальних n=100-240об/хв, а для вертикальних – n=300-500об/хв і більше) і, відповідно, вони більш продуктивні, займають меншу виробничу площу. Поршні вертикальних компресорів мають більш довговічні.
У горизонтальних компресорах, має місце нерівномірне одностороннє зношування поршня під дією сили ваги, особливо великого діаметру.
Індикаторна діаграма.
Для контролю роботи поршневих компресорів знімається індикаторна діаграма , яка представляє собою залежність між тиском Р і об’ємом газу V, який всмоктується і нагнітається компресором за один подвійний хід поршня.
Точка D відповідає крайньому лівому положенню поршня, який в реальному компресорі ніколи не підходить впритул до кришки циліндра. Простір між кришкою і поршнем в лівому крайньому положенні називається мертвим простором, який виражають часткою х робочого об’єму Vп циліндра, який рівний εV, де ε – відношення об’єму мертвого простору до об’єму, який описує поршень. Значення ε в середньому рівне 0,025-0,06.
Мертвий простір зменшує продуктивність компресора, однак його наявність суттєво не впливає на втрати енергії. Газ у мертвому просторі стиснений до тиску р2 в нагнітальному трубопроводі. Абсциса точки D відповідає об’єму мертвого простору εVп , а ордината – тиску р2. При русі поршня з лівого крайнього положення вправо починається розширення газу у мертвому просторі. Цей процес (лінія DA) супроводжується збільшенням об’єму і зменшенням тиску газу і зупиняється тоді, коли тиск р0 в циліндрі компресора стане дещо менше тиску р1 у всмоктуючій лінії.
Рис. Індикаторна діаграма одноступінчастого поршневого компресора:
а- ідеальний компресор; б- реальний компресор.
В
положенні поршня (точка А) під дією
різниці тисків р1
- р0
відкривається всмоктуючий клапан і газ
поступає в компресор. Всмоктування
(лінія АВ) продовжується до досягнення
поршнем правого крайнього положення
(точка В). Об’єм всмоктуючого газу Vвс
пропорційний відрізку АВ і може бути
виражений в долях робочого об’єму
циліндра
,
де
- об’ємний коефіцієнт компресора. При
русі поршня із крайнього положення
вліво всмоктуючий клапан закривається
і починається політропне стиснення
газу (лінія ВС) до тиску, дещо більшого
за тиск р2
в нагнітальному трубопроводі, при якому
(в точці С) відкривається нагнітальний
клапан. Нагнітання відбувається по
лінії СD, величина якої пропорційна
об’єму нагнітального газу.
