4. Причини виникнення електротавматизму при роботі з

Електричними пристроями

При експлуатації електроприладів основними причинами електротравматизму виступають наступні:

– недостатня навченість, несвоєчасна перевірка знань та присвоєння груп кваліфікації за технікою безпеки персоналу, котрий обслуговує електроустановки;

– порушення правил влаштування, технічної експлуатації та техніки безпеки електроустановок;

– неправильна організація праці;

– неправильне розташування пускової апаратури та розподільних пристроїв, захаращеність підходів до них;

– порушення правил виконання робіт в охоронних зонах ЛЕП, електричних кабелів та ліній зв'язку;

– несправність ізоляції, через що металеві неструмопровідні частини обладнання виявляються під напругою;

– обрив заземлювального провідника;

– використання електрозахисних пристроїв, котрі не відповідають умовам виконання робіт;

– виконання електромонтажних та ремонтних робіт під напругою;

– застосування проводів та кабелів, котрі не відповідають умовам виробництва та використовуваній напрузі;

– низька якість з'єднань та ремонту;

– недооцінка небезпеки струму, котрий проходить через тіло людини та напруги, впливу котрої підлягає людина, коли її ноги знаходяться на ділянці з точками різного потенціалу („крокова напруга");

– ремонт обірваного нульового провідника повітряної лінії при не вимкненій мережі і приєднаному однофазовому навантаженні;

– живлення декількох споживачів від загального пускового пристрою з захистом запобіжниками, розрахованими на вимкнення найбільш потужного з них або від однієї групи розподільної шафи;

– недооцінка необхідності вимкнення електроустановки (зняття напруги) в неробочі періоди;

– виконання робіт без індивідуальних засобів електрозахисту або використання захисних засобів, котрі не пройшли своєчасного випробування;

– невиконання періодичних випробувань, зокрема перевірок опору ізоляції (електромереж, обмоток електродвигунів, котушок комутаційної апаратури, реле) та опорів заземлювальних пристроїв;

– користування електроустановками, опір ізоляції котрих не перевищує нормативних значень; використання електроустановок кустарного виготовлення, виготовлених з порушенням вимог правил електробезпеки (зокрема, розподільними та пусковими пристроями, електропечами);

– некваліфікований інструктаж робітників, котрі використовують ручні електричні машини;

– відсутність контролю за діями працівників з боку ІТП або виконавців робіт;

– відсутність маркування, запобіжних плакатів, блокувань, тимчасових огороджень місць електротехнічних робіт.

Ці причини можна згрупувати за наступними чинниками:

– дотик до струмоведучих частин під напругою внаслідок недотримання правил безпеки, дефектів конструкції та монтажу електрообладнання;

– дотик до неструмоведучих частин, котрі опинились під напругою внаслідок пошкодження ізоляції, перехрещування проводів;

– помилкове подання напруги в установку, де працюють люди;

– відсутність надійних захисних пристроїв.

6. Організація безпечної експлуатації електроприладів

Для безпечного використання електроприладів необхідним є розроблення певних правил їхнього використання та впровадження їх практично. В Україні розроблена типова інструкція користування електроприладами на об’єктах в яких експлуатуються електричні прилади. У даній інструкції послідовно зазначаються заходи безпеки і дії працюючих при ураженні електричним струмом.

Аби уникнути ураження електричним струмом при користуванні побутовими та промисловими електроприводами (далі електроспоживачами) на виробництві (холодильники, телевізори, комп'ютери, обігрівачі, кондиціонери, праски, електропідігрівачі води і т.і.) слід дотримуватись правил:

1. Користуватися електроспоживачами, шнури живлення яких мають триполюсну вилку з попереджуючим включенням заземлюючого (зануляючого) проводу.

2. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, шнури живлення яких мають пошкоджену ізоляцію.

3. Не вмикати в електромережу електроспоживачі, які мають пошкодження або ненадійно з'єднанні з електрошнуром живлення, вилками, розетками та подовжувачами.

4. Не вмикати електроспоживачі в розетки, які не мають захисних, направляючих.

5. Не користуватися пошкодженими розетками, відгалужувальними та з'єднувальними коробками, вимикачами та іншою електроарматурою, а також електролампами, скло яких має сліди затемнення або випинання.

6. Не користуватися саморобними подовжувачами, які не відповідають вимогам, що пред'являються до переносних електропроводок.

7. Не застосовувати для опалення приміщень нестандартного (саморобного) електронагрівального обладнання або ламп розжарювання.

8. При користуванні електроспоживачами, які мають окремий, самостійний провід заземлення, перед включенням його в електромережу перевірити наявність та надійність приєднаного заземлюючого проводу до відповідних клем.

9. По можливості, уникати доторкання руками до металевих частин електроспоживачів, ввімкнених в електромережу.

10. Не торкатися руками до обірваних та оголених проводів електромережі.

11. Самостійно не замінювати зіпсовані електрозапобіжники, електролампи, не проводити ремонт електроспоживачів та електромережі.

12. При прибиранні пилу з електроспоживачів, митті холодильників та підлоги біля них обов'язково відключати їх від електромережі.

13. Не залишати без догляду працюючі електроспоживачі.

14. По закінченні робочого дня вимкнути вимикач на електроспоживачі та від'єднати провід живлення від розетки електромережі. При цьому слід пам'ятати, що від'єднуючи вилку електроспоживача від розетки, її слід тримати за корпус, а не смикати за провід живлення, бо можна висмикнути один з проводів і потрапити під дію електричного струму.

При ураженні електричним струмом необхідно здійснити наступні заходи:

1. При ураженні електричним струмом слід негайно звільнити потерпілого від його дії шляхом вимкнення електричного струму або відриванням його від джерела струму тримаючись за одяг потерпілого, якщо він сухий, чи ставши на гумову ковдру, суху дошку, картон, фанеру, брезент.

Якщо потерпілий опинився у стані непритомності, слід забезпечити йому приплив свіжого повітря, розстібнути тісний одяг, дати нюхати нашатирний спирт, оббризкати водою, розтирати і зігрівати тіло.

Негайно викликати швидку медичну допомогу по тел. 03.

При рідкому та судорожному диханні потерпілого, слід робити йому штучне дихання. Допомогу потерпілому повинні надавати дві особи: одна з них накладає долоню на нижню третину грудей і створює поштовхи на груди з частотою приблизно 50-ти поштовхів на хвилину.

Стискання серця між грудьми та хребтом призводить до виштовхування крові із серця в судини і сприяє відновленню кровотоку.

- друга, щільно притуливши свої губи до роту потерпілого, вдуває в його легені повітря. При цьому грудна клітина розширюється і утворюється пасивний вдих. Коли надаючий допомогу відстороняється, грудна клітина потерпілого спадає, і в нього утворюється пасивний вдих.

Надання допомоги потерпілому продовжувати до прибуття кваліфікованої медичної допомоги.