Питання для перевірки знань

1. Зміст та місце виробничої програми в системі господарських планів підприємства.

2. Обґрунтування виробничої програми підприємства.

3. Маркетинговий аналіз як передумова формування програми випуску продукції.

4. Послідовність та методи планування параметрів виробничої програми.

5. Аналіз та планування обсягів реалізації продукції.

6. Необхідність і методологія визначення оптимального рівня якості продукції.

7. Конкурентоспроможність продукції: сутнісна характеристи­ка, оцінка, способи забезпечення.

8. Аналітична оцінка технічного рівня та якості найважливі­ших видів продукції підприємств ключових галузей народного господарства України.

9. Узагальнення зарубіжного досвіду в галузі управління які­стю продукції і можливості його використання за створення сертифікованих систем якості на підприємствах України.

Завдання для розв’язання

1. У звітному році підприємство виготовило 1800 одиниць ви­робу А, з яких 60 % вищої категорії якості. Планом передбачено збільшити обсяг випуску цих виробів до 80 % у загальному обсязі ви­робництва. Ціна виробу 1-ї категорії якості — 1260 грн., вищої кате­горії якості — 1300 грн. Визначити суму доходу за рахунок додатко­вої реалізації продукції А вищої категорії якості.

2. У звітному році підприємство виготовило 1500 виробів, з них 60 % вищої якості. Планом передбачено збільшити випуск цієї про­дукції до 85 % у загальному обсязі. Ціна виробів вищої категорії якості 1260 грн., а ціна виробів нижчого сорту 1210 грн. Визначити суму додаткового доходу за рахунок збільшення випуску підприєм­ством більш якісної продукції.

3. Завод планує виготовляти побутову електротехніку поліпше­ної якості. Термін служби нової моделі подовжиться, але підвищиться ціна. Крім того, завод уклав новий договір постачання комплектую­чих з фірмою, яка територіально перебуває набагато ближче до заво­ду, ніж попередня. Це сприятиме зменшенню транспортних витрат. За даними таблиці розрахувати економічний ефект виробника побутової електротехніки, економічний ефект у її споживачів і загальногоспо­дарський ефект. Нормативна ефективність Е_н=0,2.

Показник	Стара модель	Нова модель
Річний обсяг виробництва, тис. шт.	160	160
Собівартість одиниці продукції, грн.	57,5	63,0
Транспортні витрати в розрахунку на 1 грн., грн.	140	65
Капіталовкладення, млн..грн.	9	ІЗ
Термін служби продукції, років	10	15

Тема 5. Виробнича потужність підприємства

Виробнича потужність — це максимально можливий обсяг ви­пуску продукції за певний період (зміну, добу, місяць, рік) у встановленій номенклатурі і асортименті при повному завантаженні обладнання і виробничих площ.

Виробнича потужність класифі­кується за певними ознаками:

• видами — проектна (визначається у процесі проектування та будівництва), поточна (визначається періодично залежно від умов виробництва) і резервна (використовується при пікових наванта­женнях);

• рівнем розрахунку — конкретного устаткування, підрозділу і під­приємства загалом.

Виробничу потужність розраховують виходячи з певних методологічних принципів:

• за номенклатурою виготовлюваної профільної продукції;

• за потужністю провідних цехів основного виробництва;

• з урахуванням діючого та недіючого через несправність, ремонт і модернізацію устаткування цехів;

• за технічними або проектними нормами продуктивності устатку­вання, використання виробничих площ і трудомісткості виробів, виходу продукції із сировини з урахуванням застосування прогре­сивної технології;

• за максимально можливим річним фондом часу роботи устатку­вання.

Чинники впливу на величину виробничої потужності підприємства:

• Кількість обладнання;

• Продуктивність обладнання;

• Режим роботи підприємства;

• Кваліфікаційний рівень робітників;

• Структура основних фондів.

Розрахунок виробничої потужності є найважливішим етапом обґрунтування виробничої програми підприємства. На його основі плануються обсяги випуску продукції, скла­даються баланси потужностей, визначаються обсяги необ­хідних капіталовкладень.

Виробнича потужність підприємства визначається за всією номенклатурою продукції за показниками потужності ведучих цехів основного виробництва, а потужність веду­чих цехів - за показниками потужності ведучих дільниць; потужність останніх - за даними пропускної здатності ве­дучих груп обладнання.

Ведучими є ті цехи, дільниці, в яких виконуються голов­ні і найбільш трудомісткі технологічні процеси.

При розрахунку виробничої потужності слід звертати ува­гу на виявлення і усунення 35 так званих «вузьких місць», тобто відставання пропускної здатності окремих груп облад­нання від пропускної здатності ведучої групи обладнання.

Виробнича потужність визначається в натуральних оди­ницях при обмеженій номенклатурі виробів і у вартісному виразі при широкому асортименті.

Визначення виробничої потужності завершується складанням ба­лансу, де фіксуються її зміни протягом розрахункового періоду і ви­хідна потужність. Останню розраховують за формулою:

ВП_вих = ВП_вх + ВП_вв - ВП_вив

де ВП_вх — виробнича потужність на початок розрахункового періо­ду;

ВП_вв — виробнича потужність, введена за розрахунковий пері­од;

ВП_вив — виробнича потужність, виведена з експлуатації в розра­хунковому періоді.

Середньорічну потужність розраховують аналогічно середньоріч­ній вартості основних фондів:

ВП_сер = ВП_вх + ВП_вв - ВП_вив ,

де К, К₁ — кількість місяців експлуатації груп устаткування у звітно­му році.

Виробничу потужність одиниці устаткування (верстата, агрега­ту) обчислюють так:

ВП_од = Ф_Д t , або ВП_од = р

де Ф_Д — дійсний ефективний фонд часу роботи одиниці устаткування;

t — тру­домісткість виготовлення (обробки) одиниці продукції;

р — про­дуктивність роботи одиниці устаткування.

Ф_Д = (Ф_к – В – С) п_зм Т_зм К_втрат , (год)

де Ф_к – число календарних днів у періоді;

В, С - число вихідних і святкових днів у періоді;

п_зм - кількість змін роботи одиниці устаткування;

Т_зм - тривалість зміни, год.;

К_втрат - коефіцієнт втрат робочого часу через простої, непродуктивні витрати робочого часу, ремонти, скорочення тривалості зміни в передсвяткові дні та ін.

Для обчислення виробничої потужності виробничої дільниці або цеху застосовують формулу для розрахунку потужності одиниці ус­таткування, помножуючи її на кількість одиниць устаткування, яке розміщується в зазначених виробничих підрозділах.

Виробнича потужність потокової лінії (ВП_пл):

ВП_пл = , (одиниць/період)

де r — такт потокової лінії, год/одиниць.

Виробнича потужність агрегатів неперервної дії (ВП_неп), наприклад, доменних печей, обчислюється за формулою:

ВП_неп = . т/період

де Ф_к - календарний фонд часу роботи доменної печі, год/рік;

t_пл - час на одну плавку, год/плавк;

q — обсяг металу, що виплавляється за одну плавку, т/плавк.