- •Методи обстеження гінекологічних хворих
- •Об'єктивне обстеження
- •Оcновні методи гінекологічного обстеження
- •Техніка огляду шийки матки в дзеркалах.
- •Техніка бімануального (вагінально-абдомінального) дослідження.
- •Додаткові методи обстеження
- •Взяття мазків для визначення ступені чистоти піхви, наявності гонореї, для онкоцитологічне дослідження, «гормональне дзеркало».
- •Взяття матеріалу для дослідження на наявність хламідій.
- •Методи функціональної діагностики
- •Ендоскопічні методи дослідження
- •Функції медсестри:
- •Функції медсестри:
- •Функції медсестри:
- •Функції медсестри:
- •Ультразвукове дослідження
- •Функції медсестри:
- •Інструментальні методи дослідження
- •Функції медсестри:
- •Функції медсестри:
- •Функції медсестри:
- •Рентгенологічні методи дослідження
- •Функції медсестри:
- •Медико-генетичне обстеження
Об'єктивне обстеження
Об'єктивне обстеження починають із загального огляду. Важливо звернути увагу на колір шкірних покривів: блідість може бути ознакою анемії, землистий колір — злоякісних новоутворень. Надмірне оволосіння, порушення жирового обміну можуть свідчити про наявність ендокринних захворювань.
Слід звернути увагу на форму живота (пухлини черевної порожнини, асцит), визначити, чи бере живіт участь в акті дихання. Пальпація дає можливість виявити наявність чи відсутність напруження м'язів передньої черевної стінки (запалення придатків матки, перекрут ніжки кістоми), пухлини чи інфільтрати.
Особливе місце в обстеженні гінекологічної хворої посідає пальпація молочних залоз. Важливо виявити наявність чи відсутність ущільнень у молочних залозах, характер виділень із сосків. Якщо є сукровичні виділення із сосків, то пацієнтка потребує додаткового обстеження в онколога. Обстежують також доступні пальпації лімфовузли (пахвові, пахвинні).
Аускультацією живота можна скористатись для визначення перистальтики кишечника (при пельвіоперитоніті — в'яла, при перитоніті — в'яла або відсутня). Аускультацію використовують також для диференціальної діагностики вагітності та пухлини.
Кожний виявлений при загальному обстеженні симптом необхідно оцінювати в сукупності з іншими.
Гінекологічне обстеження. Усі методи гінекологічного обстеження поділяють на основні, тобто такі, які проводять обов'язково, та додаткові, які виконують за певними показаннями.
До основних належать такі методи:
• огляд зовнішніх статевих органів;
• огляд за допомогою дзеркал;
• дворучне (вагінально-черевностінкове і ректально-черевностінкове) дослідження.
До додаткових методів належать:
• цитологічне дослідження піхвових мазків;
• бактеріоскопічне дослідження(мазки на ступінь чистоти);
• бактеріологічне дослідження;
• тести функціональної діагностики;
• ендоскопічні методи дослідження: кольпоскопія, цервікоскопія, гістероскопія, ла-пароскопія, кульдоскопія;
• методи визначення прохідності маткових труб: пертурбація, гідротубація, ультрасонографія із застосуванням контрастних речовин, які вводять у порожнину матки;
• інструментальні методи дослідження (біопсія, зокрема аспіраційна, зондування порожнини матки, діагностичне фракційне вишкрібання слизової оболонки цервікального каналу і порожнини матки з гістологічним дослідженням зіскребка, пункція заднього склепіння);
• рентгенологічні методи дослідження (гістеросальпінгографія, пельвіографія, зокрема біконтрастна, КТ);
• дослідження за допомогою ультразвуку (ультрасонографія)
• медико-генетичне обстеження;
• радіо імунологічні методи.
Оcновні методи гінекологічного обстеження
Гінекологічне обстеження проводягь на гінекологічному кріслі.
Положення пацієнтки. Жінка лежить на спині з напівзігнутими в колінних та кульшових суглобах ногами.
Підготовка пацієнтки. Перед обстеженням потрібно обов'язково спорожнити сечовий міхур та пряму кишку, при необхідності — зробити очисну клізму. Обстеження проводять у стерильних рукавичках.
Розпочинають з огляду зовнішніх статевих органів. Звертають увагу на тип оволосіння на лобку (за жіночим, чоловічим чи змішаним типом), наявність чи відсутність волосся на внутрішніх поверхнях стегон. Одночасно відзначають, чи немає подразнення шкіри внутрішньої поверхні стегон, що зустрічається при надмірних виділеннях. Потім оглядають великі та малі статеві губи — їх величину, пігментацію, наявність чи відсутність набряків, виразок, кондиломатозних вузлів, варикозного розширення вен. Відзначають ступінь замикання статевої щілини. Потім розводять статеві губи і оглядають їх внутрішню поверхню (пігментація, колір, наявність чи відсутність виразок). Обов'язково дають оцінку стану дівочої пліви (ціла, розірвана, свіжі розриви). Проводячи огляд клітора, звертають увагу на його величину, відразу ж оглядають зовнішній отвір сечівника — чи немає виділень, поліпозних розростань, гіперемії в ділянці отворів парауретральних проток; пальпують бартолінову залозу, оцінюють стан отворів їх вивідних проток (характер секрету, гіперемія, набряки навколо отворів). Оцінюють стан промежини — наявність старих розривів, рубців, кондилом, оглядають ділянку анального отвору — наявність гемороїдальних вузлів, кондилом, тріщин, виразок, вивороту слизової оболонки. Запропонувавши жінці натужитись, можна визначити наявність чи відсутність опущення або випадіння стінок вагіни чи матки.
Після завершення огляду зовнішніх статевих органів проводять огляд за допомогою дзеркал. З цією метою використовують ложкоподібне дзеркало Сімса з підіймачем або двостулкове дзеркало Куско. Останнім часом застосовують стулкові дзеркала одноразового використання.
