V. Зміст навчального матеріалу
Показання до проведення лігатурного зв'язування зубів:
- Переломи нижньої щелепи в межах зубного ряду, за наявності на кожному з фрагментів не менше 2 стійких зубів, які мають антагоністів на верхній щелепі;
- Переломи нижньої щелепи в ділянці кута і гілки з незначним зміщенням, в разі якщо ризик значної дислокації малого фрагменту при транспортуванні мінімальний;
- Для фіксації розхитаних зубів в наслідок їх підвівиху або при інших причинах.
Протипоказання до лігатурного зв'язування зубів:
- Перелом верхньої щелепи;
- Переломи альвеолярних відростків щелеп;
- Відсутність достатньої кількості стійких зубів на нижній і верхній щелепі, розхитаність зубів;
- Нестабільні переломи нижньої щелепи, або переломи з дефектом кістки;
- Переломи поза межами зубного ряду зі значним зміщенням;
- Ризик виникнення ранніх пост травматичних ускладнень під час транспортування хворого - асфіксії, кровотечі, блювота тощо.
Механізм дії:
Вправлення та надійне закріплення уламків щелеп в анатомічно правильному положенні є основною умовою успішного лікування переломів. Одночасно, в тих випадках, коли хворому на місці пригоди або в даному лікувальному закладі не може бути надана вичерпна медична допомога, і хворого з травматичним ураженням щелепно-лицевої ділянки необхідно направити в спеціалізований лікувальний заклад, необхідно на час транспортування провести тимчасову (транспортну) іммобілізацію уламків щелепи. Це знижує ризик розвитку ранніх пост травматичних ускладнень - дислокаційної асфіксії, кровотечі, тощо, запобігає додатковому зміщенню фрагментів, і травмуванню м'яких тканин гострими краями кісткових фрагментів, зменшує інтенсивність болю. Термін корисної дії міжщелепного лігатурного зв'язування зубів незначний - не більше 2-5 діб. Після чого хворі починають відчувати сильний біль в зубах, зуби розхитуються.
При застосуванні імпровізованих і стандартних шин для надійнішої фіксації відламків нижньої щелепи додатково використовують лігатурне зв’язування зубів.
Для цього необхідно, щоб на відламках щелеп була достатня кількість стійких зубів. Зв'язування частіше виконують бронзоалюмінієвим дротом (лігатурою) діаметром 0,4 - 0,5мм або пластмасовою ниткою діаметром 0,5-0,6 мм протягом 2-3 діб (загроза розхитування зв’язаних зубів).
Розрізняють зв'язування зубів поліамідною ниткою за Є.В.Гоцьком, а також з допомогою металевої лігатури (дрота): просте, за Айві, Вільгою, Гейкіним та інш.
Просте зв'язування. Кінець відтинка лігатури завдовжки 10 см проводять в міжзубний проміжок з вестибулярного боку зубного ряду на ротовий, охоплюючи шийку зуба і виводячи назад через сусідній міжзубний проміжок на вестибулярний бік. Кінці лігатури скручують за ходом годинникової стрілки. Таку ж лігатуру накладають на зуб-антагоніст, а потім лігатури складають докупи і скручують їх, зіставляючи зубні ряди (міжщелепна фіксація).
Зв'язування за Гейкіним (Рис. 1). Відтинком лігатури охоплюють два зуби, що стоять рядом з вестибулярного і ротового боків за типом вісімки. Кінці лігатури, що виведені вестибулярно, скручують по два витки і розводять їх. Надягають на кінці металевий (алюмінієвий) чи пластмасовий ґудзик діаметром 3-4 мм і закріплюють його скручуванням чи загинанням кінців лігатури. Надлишок лігатури зрізають. Подібну зв'язку роблять на зуби-антагоністи. Між ґудзиками накладають гумову тягу (кільце із шлункового зонда чи дренажної трубки).
Рис. 1
Зв'язування за Вильгою
(Рис. 2). Готують лігатурну
зв'язку двох зубів, як описано вище,
надівають на скручені з вестибулярного
боку кінці олов’яную дробину і
затискають її
Рис. 2
лігатурою. Надлишок лігатури зрізають. Готують подібну зв'язку на зуби-антагоністи. Між верхньою і нижньою дробинами накладають гумову тягу.
З
в'язування
за Айві (Рис. 3). Відтинок
лігатури завдовжки 10 см згинають вдвічі
і скручують на два витки, створюючи
кільце
Рис. 3
діаметром 3-4мм. Кінці лігатури проводять через міжзубний проміжок в порожнину рота до упору кільця в зуби, розводять, охоплюючи шийки двох зубів, що стоять рядом і виводять їх на щічний бік. Один із кінців проводять через кільце, складають кінці і скручують їх за ходом годинної стрілки.
Надлишок лігатури відрізають і залишають тільки кінець довжиною 5 мм. Пригинають його до зубів у напрямку паралельному жувальній поверхні їх. Таку ж лігатуру накладають на зуби-антагоністи. Відтинком дроту (лігатури) з'єднують кільця на верхніх і нижніх зубах, скручують його кінці, фіксуючи зубні ряди.
Помилки та ускладнення при проведенні лігатурного зв'язування зубів:
- Неефективність транспортної іммобілізації;
- Травма міжзубного сосочка і маргінальної зони ясен, некроз міжзубного сосочка;
- Зісковзування лігатури при транспортуванні хворого;
- Дислокація кісткових фрагментів;
- Розвиток асфіксії (дислокаційної - при зміщенні кісткових уламків під час маніпуляції, або аспіраційної в разі виникнення блювоти чи кровотечі під час транспортування хворого);
- Розхитування зубів;
- Травма емалі зуба, при необережних маніпуляціях.