- •Тема 2. Людина в системі організаційної поведінки
- •Система організаційної поведінки
- •Філософія, цінності, бачення завдання, цілі менеджменту
- •Керівництво, комунікації, динаміка груп
- •Мотивація
- •2. Особистість та детермінанти її поведінки
- •Ставлення
- •3. Сучасні теорії розвитку особистості. Закони, що впливають на поведінку людей в процесі спільної діяльності
- •Теорії особистості
- •Загальні закони поведінки
- •Закон еталонної групи
- •Закон опіру неповазі
2. Особистість та детермінанти її поведінки
Здебільшого людина вступає до організації з набором цінностей, визначеним ставленням до соціальних явищ та діяльності як сформована особистість, яка має власну позицію.
Бачення світу, його сприйняття значною мірою впливають на рівень мотивації, і фактично на поведінку індивіда, а також на те, чому індивід прагне підвищувати свою кваліфікацію (рис.2).
Система цінностей являє собою пріоритети індивідуальних цінностей, які значною мірою формують поведінку людини в процесі діяльності в організації та визначають стиль її життя (рис.3).
Цінності – це загальноприйняті переконання, що зумовлюють цілі, до реалізації яких людина прагне у своїй діяльності.
Ставлення
Цінності
Особистість
Сприйняття
Мотивація
Поведінка
Рис.2 Індивідуальний рівень моделі організаційної поведінки
Цінності
теоретичні
економічні
естетичні
соціальні
політичні
релігійні
Рис.3 Індивідуальні цінності, які впливають на поведінку індивіда в організації
Ставлення (атитьюди) – це сформульовані оцінки (позитивні чи негативні) щодо предметів, людей, явищ (рис.4).
Особистість – стійка структура індивідуальних рис, що характеризують людину як продукт соціального розвитку та ступінь її залучення до системи соціальних відносин шляхом предметної діяльності та спілкування (рис.5).
загальне ставлення індивіда до своєї
роботи
Зацікавленість роботою
рівень ототожнення (ідентифікації)
себе зі своєю роботою
Організаційне зобовязання
орієнтація ін-дивіда на орга-нізацію
в ме-жах ідентифі-кації себе з нею та
почуття незалежності й відданості
Пошуки скоро-чення дисонансу
намагання змен-шити невідповід-ність
та супереч-ність між життє-вою позицією
й поведінкою ін-дивідаСтавлення
Задоволеність роботою
Рис. 4 Поширене ставлення індивіда в організації
Базові позиції управління поведінкою людей в організації наведено на рис.6.
Двох однакових людей не буває |
|
Менеджер має усвідомити, що він досягне найвищих результатів тільки тоді, коли зосередить свою увагу на тому, щоб допомогти рядовим працівникам стати кращими виконавцями |
|
|
|
Люди складніші, ніж будь-який виробничий процес, бо їхня реакція багатша від реакції машин |
|
|
|
|
|
Люди реагують на безліч чинників, визначити які дуже важко, а іноді й неможливо |
|
|
|
|
|
Поведінка людини не піддається точним визначенням |
|
|
|
|
|
Припущення щодо характеру людини визначають поводження з нею |
|
|
|
|
|
Власний досвід, що його отримано методом “проб і помилок” – це лише цінний додаток до теоретичних знань про людину |
|
|
|
|
|
Повної тотожності між менеджером і рядовим працівником не буває |
|
