71.Правове регулювання іноземних інвестицій

Спеціальним нормативно-правовим щодо регулювання іноземних інвестицій є прийнятий 19.03.1996 р. Верховною Радою України Закон «Про режим іноземного інвестування (надалі – Закон), який скасував дію однойменного Декрету Кабінету Міністрів України від 20.05.1993 р., законів України «Про іноземні інвестиції» (1992 р.), «Про державне заохочення іноземних інвестицій» (1994 р.).

В Законі подано визначення понять «іноземний інвестор», «іноземні інвестиції», «підприємство з іноземними інвестиціями», види та форми іноземного інвестування в Україні. Окремий його розділ присвячений встановленню державних гарантій захисту іноземних інвестицій. Також у ньому визначаються загальний порядок державної реєстрації та контролю за здійсненням іноземних інвестицій, загальні засади функціонування підприємств з іноземними інвестиціями, здійснення іноземних інвестицій на основі концесійних договорів, договорів (контрактів) про виробничу кооперацію, спільне виробництво та інші види спільної інвестиційної діяльності. Крім вищезазначеного, в законі значну увагу приділено іноземному інвестуванню у спеціальних (вільних) економічних зонах та розгляду спорів за участю іноземних інвесторів.

ншими законодавчими актами України, у даному випадку є: закони України від 16.04.1996 р. «Про зовнішньоекономічну діяльність», від 18.09.1991 р. «Про інвестиційну діяльність», від 13.10.1999 р. «Про загальні засади створення і функціонування спеціальних (вільних) економічних зон», від 07.09.1999 р. «Про концесії», від 14.08.1999 р. »Про угоди про розподіл продукції», від 17.09.2000 р. «Про усунення дискримінації в оподаткуванні суб’єктів підприємницької діяльності, створених з використанням майна та грошових коштів вітчизняного походження», » від 07.12.2000 р. «Про банки і банківську діяльність, Декретом Кабінету Міністрів України » від 19.02.1993 р. «Про систему валютного регулювання та валютного контролю».

Іноземні інвестиції – цінності, які вкладаються іноземними інвесторами в об'єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Відповідно до ч.1 ст.391 ГК та Закону (ст.2) іноземні інвестиції на території України можуть здійснюватися у вигляді :

іноземної валюти, що визнається конвертованою Національним банком України;

валюти України – при реінвестиціях в об'єкт первинного інвестування чи в будь-які інші об'єкти інвестування відповідно до законодавства України за умови сплати податку на прибуток (доходи), при вкладені коштів в об’єкти приватизації за умови подання державним органом приватизації відомостей про джерела надходження таких коштів;

будь-якого рухомого та нерухомого майно та пов'язаних з ним майнових права;

акцій, облігацій, інших цінних паперів, а також корпоративних прав (права власності на частку (пай) у статутному фонді юридичної особи, створеної відповідно до законодавства України або законодавства інших країн), виражених у конвертованій валюті;

грошових вимог і права на вимоги виконання договірних зобов'язань, які гарантовані першокласними банками і мають вартість у конвертованій валюті, підтверджену згідно із законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями;

будь-яких прав інтелектуальної власності, вартість яких у конвертованій валюті підтверджена згідно з законами (процедурами) країни-інвестора або міжнародними торговельними звичаями, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, включаючи легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау тощо;

прав на здійснення господарської діяльності,

Об'єктами іноземного інвестування є всі об'єкти, інвестувати в які не заборонено законами України. Так, згідно із Законом (ст. 4) об’єктами інвестиційної діяльності в Україні можуть бути бути-яке майно, в тому числі основні фонди та обігові кошти у всіх галузях і сферах народного господарства України, цінні папери, цільові грошові вклади, науково-технічна продукція, інтелектуальні цінності, інші об'єкти власності, а Суб’єктами інвестиційної діяльності (інвесторами і учасниками) можуть бути громадяни і юридичні особи України та іноземних держав, а також держави.

Інвестори визначаються як суб'єкти інвестиційної діяльності, що приймають рішення про вкладення власних, позикових і залучених майнових та інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. При цьому інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції будь-якого учасника інвестиційної діяльності.

Учасниками інвестиційної діяльності можуть бути громадяни та юридичні особи України, інших держав, що забезпечують реалізацію інвестицій як виконавці замовлень або на основі доручення інвестора.також майнові права.

Іноземні інвестори визначаються як суб'єкти, що проводять інвестиційну діяльність на території України, саме: юридичні особи, створені відповідно до законодавства іншого, ніж законодавство України; фізичні особи – іноземці, які не мають постійного місця проживання на території України і не обмежені у дієздатності; іноземні держави, міжнародні урядові та неурядові організації; інші іноземні суб'єкти інвестиційної діяльності, які визнаються такими відповідно до законодавства України.