Електротерапія постійними імпульсними струмами низької та звукової частоти

Імпульсним електричним струмом називається такий струм, величина якого періодично або хаотично змінюється з часом. Періодичні зміни відбуваються за певним законом, наприклад, законом синуса. Дія імпульсного струму на організм пацієнта суттєво залежить від його частоти.

Струм низьких та звукових частот має подразнюючу дію. Це зумовлено зсуненням іонів розчину електролітів, зміної їх концентрації. Подразнення тканин залежить також від форми імпульсів, їх тривалості та амплітуди. Воно більш значуще при великій крутизні імпульсу, що супроводжує зниженням порогу відчутного струму та потребує зниження сили струму.

Імпульсне подразнення рецепторів сопроводжується зміною їх порога чутливості, а при збільшенні сили струму до порогової спричиняє скорочення м’язів. Дія імпульсних струмів через це характеризується аналгезуючим, стимулюючим впливом.

Багато патологічних станів характеризуються розвитком больового синдрому. Біль не тільки є сигналом неблагополуччя в організмі, але може стати й причиною інших, не менш важких, розладів. У ряді випадків він може зберігатися й після усунення загрози організму або з’являтися внаслідок розладу самої системи формування болю. Тому, нарівні з усуненням причини, що спричинила біль, необхідно усувати й сам біль.

Імпульсні струми низької частоти дозволяють здійснити цей процес максимально фізіологічно, діючи на різні етапи в патогенезі виникнення болю. Крім того, можливість підбору індивідуального дозування і сумісної з лікарськими препаратами дії ставить вказаний вплив в авангард боротьби з больовим синдромом.

Другим специфічним напрямом застосування імпульсних струмів є електростимуляція, що необхідна при різних атоніях, атрофіях, паралічах, парезах, як в гострих випадках, так і при хронічних станах.

Все це робить використання імпульсних струмів низької частоти доступним і високоефективним методом лікування різних захворювань.

З огляду на актуальність знання основних понять електролікування для лікарів різних спеціальностей, загальну ціль засвоєння даного розділу можна сформулювати так: уміти обгрунтовано застосовувати постійні імпульсні струми низької частоти з урахуванням механізму дії, показань і протипоказань у лікуванні різних патологічних станів.

Щоб реалізувати загальну ціль необхідно вміти:

- Виділити основні фізико-хімічні й фізіологічні ефекти в дії цих струмів.

- Пояснити основну мету призначення імпульсних струмів при різній патології.

- Визначити показання і протипоказання до використання імпульсних струмів низької частоти.

- Вибрати методики і дозування при призначенні імпульсних струмів.

Теоретичні питання, на підставі яких можливе виконання цільових видів діяльності за темою:

1. Фізична характеристика постійних імпульсних струмів.

2. Апаратура.

3. Механізми дії постійних імпульсних струмів низької і звукової частоти.

4. Показання і протипоказання до призначення фактора.

5. Техніка відпускання процедур.

6. Методики лікування.

7. Рецептура призначення факторів.

Для з’ясування загальної і реалізації конкретних цілей необхідно

ознайомитися з основними теоретичними положеннями даного розділу. В цьому вам допоможе граф логічної структури.