Лікувальне застосування електричного поля
Електричне поле – матерія, за допомогою якої здійснюється силовий вплив на електричні заряди в цьому полі. Силовою характеристикою поля є напруга – відношення сили, що діє на точковий заряд, до цього заряду. Електричне поле виникає тільки за наявності електричного струму. В фізіотерапії використовується постійний струм напругою декілька десятків тисяч вольт и силою 1 мА від статичної машини з двома кондукторами з позитивною та негативною електрикою. В данному випадку діючим фактором є постійне електричне поле. При зрівнянні потенціалів кондукторів з’являється тихий розряд – потік електричної енергії, який використовується при франклінізації.
Змінний струм високої або ультрависокої напруги з періодичною зміною його напряму впливає на організм пацієнта змінним електричним полем. Для його отримання використовується коливальний контур, у склад якого входить конденсатор та котушка індуктивності.
Франклінізація
Франклінізація – лікувальне застосування впливів постійним електричним полем високого напруження. У 1882 р. Дж. Вімшурст винайшов електростатичну машину і поклав початок лікувальному використанню електричного поля.
ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. При загальному впливі напруга постійного електричного поля досягає 60 кВ, при місцевому – 15-20 кВ. Ампераж не перевищує 1 мА. Внаслідок переміщення електричних зарядів відбувається утворення негативних аероіонів і хімічних речовин (озон, оксиди азоту та ін.).
Потік іонів характеризується тихим розрядом, який відчувається пацієнтом у виді
“електричного вітерця”.
АПАРАТИ. Здійснюють вплив за допомогою апаратів “АФ-3-1”, “ФА-5-3”. У зв’язку з високою напругою апарати встановлюють на відстані не менше за 1 м від стін. Електроди представлені: пасивним (ножним, сполученим з позитивною клемою апарата) і активним (у виді павука або голчатим, сполученим з негативною клемою), який розміщують над головою або раною.
МЕХАНІЗМ ДІЇ ЧИННИКА. Фізико-хімічні ефекти. Між хворим і електродом (з голками або павукоподібним) створюється повітряний зазор у декілька сантиметрів. У цьому зазорі під впливом високої напруги відбувається іонізація повітря з утворенням аероіонів, оксидів азоту, озону, які вдихаються або діють на ранову поверхню. До поверхні тканин, розташованих проти голчатого електрода, відбувається переміщення іонів протилежного знака, поляризуються молекули діелектриків, утворюються слабкі струми провідності в тканинах з високою електропровідністю.
Фізіологічні ефекти. Струми провідності знижують збудливість і провідність претермінальних ділянок вільних нервових закінчень шкіри і слизової оболонок. Зниження частоти аферентної імпульсації у фоновоактивних нервових волокнах соматосенсорної системи істотно обмежує потік нервових імпульсів у відділи центральної нервової системи і приводить до посилення гальмівних процесів у корі й підкоркових центрах. У результаті у хворого знижується артеріальний тиск, знижується частота дихання і збільшується його глибина, зменшується стомлення і підвищується працездатність, виникає почуття ейфорії.
Аероіони і струми провідності також активують тканинні обмінні процеси в ділянці голови, головного мозку, його оболонок, комірцевої зони, рефлекторної зони, в ділянці ранової або виразкової поверхні. Внаслідок цього відбувається ряд фізіологічних реакцій у відповідь: стимулювання процесів кровотворення і обміну речовин, підвищення дисперсності білків, посилення кровообігу головного мозку, зниження больового синдрому, поліпшення трофічної функції центральної і вегетативної нервової систем, підвищення працездатності.
При місцевій франклінізації спостерігається розширення судин (після короткочасного спазму капілярів і артеріол протягом 1 хвилини) за рахунок аксон-рефлексу, поліпшення капілярного кровообігу, підвищення температури шкіри, зниження больової чутливості, прискорення розсмоктування набряку, епітелізації і загоєння післяопераційних ран. Франклінізація організму справляє ваготропну дію, а комірцевої зони підвищує збудливість симпатичного відділу вегетативної нервової системи.
Лікувальні ефекти: седативний, аналгетичний, вазоактивний, гіперпластичний, метаболічний.
ПОКАЗАННЯ. Франклінізація показана при таких основних синдромах: гіпоергічний запальний, дисалгічний зі зниженою і перевернутою чутливістю, невротичний на фоні депресії, імунопатії з імунодефіцитними станами, диссекреторний зі зниженою функцією, рановий.
Захворювання: патологія центральної нервової системи, що супроводиться підвищеною дратівливістю і безсонням, перевтома, мігрень, гіпертонічна хвороба I-II стадії, бронхіальна астма, імпотенція, рановий процес і трофічні виразки, пролежні, облітеруючі захворювання артерій кінцівок, дерматози.
ПРОТИПОКАЗАННЯ. Нарівні з загальними, при гіперпластичному і гіпотензивному синдромах. Захворювання: атеросклероз судин головного мозку, активна фаза туберкульозу, підвищена чутливість до іонізованого повітря, органічні захворювання центральної нервової системи, порушення мозкового кровообігу (перші 3 місяці). МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ. Виокремлюють загальну і місцеву процедуру. У першому випадку хворий знімає взуття, в легкому одязі, без металевих предметів сідає на дерев’яний стілець, розміщуючи ноги на ножному електроді. Другий електрод розміщують над головою хворого на відстані 10-15 см від її поверхні (при загальній франклінізації – електростатичний душ). У другому випадку (місцева франклінізація) один електрод вміщують на відстані 5- 7 см від ранової поверхні на кронштейні, а пластинчатий електрод –під ногою. Після закінчення процедури іскророзрядником знімають з електродів напругу.
ДОЗУВАННЯ. Дозують напругою: при загальній франклінізації – 40-60 кВ, при місцевій – 10-20 кВ; відстанню між тілом і активним електродом: при загальній франклінізації – 10-15 см, при місцевій – 5-7 см. Тривалість процедур 10-15 хвилин. Курс лікування – 10-15 впливів, щодня або через день – при загальній або через 2- 3 дні – при місцевій франклінізації.
ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИЙ РЕЦЕПТ
Діагноз: Нейроциркуляторна дистонія, гіпертонічна форма.
Rp: Загальна франклінізація, напруга 30 кВ, електрод на відстані 15 см, 15 хвилин, щодня № 10.
ІНФІТАТЕРАПІЯ
Інфітатерапія – лікувальне застосування імпульсних низькочастотних електричних полів малої напруги.
ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Для імпульсного впливу на випромінювач подають монополярні імпульси трикутної форми негативної полярності з напругою 13±2 В, наступні дискретно з частотою 20-80 імп/с. Напруга імпульсного електричного поля в зоні впливу (на відстані 20-25 см від випромінювача) становить 0,1 В/м. Важливо відмітити, що хворий при даному методі зазнає впливу переважно електричного поля, оскільки величина індукції виникаючого магнітного поля не перевищує 4/109 Тл.
АПАРАТИ. Імпульсні електричні поля формують за допомогою апарата “ІНФІТА” (імпульсний низькочастотний фізіотерапевтичний апарат) з прямокутним металевим опромінювачем, виконаним у вигляді дзеркальної пластини конденсатора. В усіх використовуваних приладах активний електрод має негативний заряд 13 В. В останніх моделях передбачені виносні електроди для контактного впливу на шкірні покриви хворого, а також ректальний і вагінальний електроди.
МЕХАНІЗМ ДІЇ ЧИННИКА. Фізико-хімічні ефекти. Густина струмів провідності, індукованих такими полями в поверхневих тканинах організму, не перевищує 10-6 А/м2. Струми такої густини не можуть істотно вплинути на функціональні властивості збудливих тканин організму. Виходячи з загальних закономірностей електромагнітобіології, на даний час складно пояснити механізм первинних фізико-хімічних ефектів, що виникають у біологічних тканинах, які зазнають впливу таких полів.
Фізіологічні ефекти. Виявлена гальмівна дія імпульсного низькочастотного електричного поля на коркові процеси, що приводить до компенсаторного наростання активності гіпоталамо-гіпофізарної системи, а також активує центральні структури парасимпатичної нервової системи, розташовані в середньому і довгастому мозку. В результаті у хворих виникає брадикардія, знижується артеріальний тиск і знижуєтся частота дихання. Нарівні зі змінами функцій зовнішнього дихання, підвищується інтенсивність метаболічних процесів, киснева місткість крові і посилюється мозковий кровотік. Значну роль у реалізації вказаних ефектів відіграють, мабуть, психофізіологічні реакції відволікання хворих і сугестивний ефект.
Лікувальні ефекти: стрес-лімітуючий, седативний, вазоактивний.
ПОКАЗАННЯ. Інфітатерапія показана при таких основних синдромах:гіперергічний запальний, дисалгічний з підвищеною, невротичний на фоні збудження, дисгормональний з переважанням стрес-індукуючих гормонів, імунопатії з алергічними станами.
Захворювання. Вегето-судинні дисфункції з розладами сну, гіпертонічна хвороба I-II стадії з початковими виявами атеросклерозу, парестезії кінцівок, неврастенії, стресові психоемоційні реакції, перевтома.
ПРОТИПОКАЗАННЯ. Синдром інфекційний з піретичною реакцією, дисциркуляційний з повнокров’ям, дискінетичний і дистонічний за гіпотипом, органної недостатності в стадії декомпенсації.
Захворювання. Стенокардія спокою, гостре порушення мозкового кровообігу, гострі запальні захворювання, бронхіальна астма.
МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ. Процедури проводять хворому в положенні сидячи. Обличчя пацієнта знаходиться на відстані 20-25 см від випромінювача так, щоб він бачив відображення своїх очей на дзеркальній поверхні випромінювача. Руки пацієнта розташовують на столі перед апаратом.
ДОЗУВАННЯ. Для кожного хворого частоту проходження імпульсів підбирають емпірично. При гіпертонічній хворобі частотний діапазон імпульсного поля становить 30-60 імп/с, а при неврастенії 40-70 імп/с. Тривалість процедур, які проводяться щодня або через день, дискретна і становить 1-9 хвилин.
ФІЗІОТЕРАПЕВТИЧНИЙ РЕЦЕПТ
Діагноз: Гіпертонічна хвороба II стадії.
Rp: Інфітатерапія, випромінювач на відстані 20-25 см від обличчя, з частотою 30-60 імп/с, 9 хвилин, щодня № 10.
УЛЬТРАВИСОКОЧАСТОТНА ТЕРАПІЯ
Ультрависокочастотна терапія (УВЧ-терапія) – застосування з лікувальною і профілактичною метою впливів на певні ділянки тіла безперервним або імпульсним електричним полем ультрависокої частоти (ЕП УВЧ), що виникає внаслідок перетворення енергії електромагнітних хвиль конденсаторними пластинами. При цьому магнітна складова істотно зменшується. Імпульсне електричне поле УВЧ введене в лікувальну практику А.Н. Обросовим.
ФІЗИЧНА ХАРАКТЕРИСТИКА. Діючий чинник УВЧ-терапії – постійне або імпульсне електричне поле з частотою 40,68 або 27,12 МГц, високої напруги –понад 20 кВ. При імпульсному ЕП у переривистому режимі тривалість імпульсів становить 2 і 8 мкс, а частота – 500 і 125 Гц.
АПАРАТИ. Апарати УВЧ бувають переносними і стаціонарними. Переносні: “УВЧ-62”, “УВЧ-30-2”, “УВЧ-4”, “УВЧ-50”, “УВЧ-66”, “Мінітерм” для лікування ЛОР, офтальмологічної і стоматологічної патології, універсальний апарат середньої потужності “УВЧ-80-3-Ундатерм”. Стаціонарні: “УВЧ-300”, “Екран-1”, “Екран-2”. Для лікування імпульсним електричним полем використовують апарати “Імпульс-2”, “Імпульс-3”, “Megatherm”, “Megapulse”, “Ultratherm”. Електроди представлені конденсаторними пластинами різної форми і величини (діаметр пластин 4,2-8- 11,3 см). Апарати вимагають заземлення. Апарат “Мінітерм” має вихідну потужність у 5 Вт і спеціальний набір електродів для впливу на малі ділянки ураження.
МЕХАНІЗМ ДІЇ ЧИННИКА. Фізико-хімічні ефекти. В дії УВЧ виявляється тепловий і осциляторний компоненти, причому останній більше виражений, особливо при атермічному дозуванні. ЕП УВЧ спричиняє появу в тканинах струмів провідності й зміщення, викликає з такою ж частотою коливання іонів, обертання дипольних молекул, поляризацію діелектричних частинок і утворення струмів провідності значної густини не тільки в структурах з високою електропровідністю, але й напівпровідниковими і діелектричними властивостями.
Під впливом ЕП іони переміщаються в боки протилежно заряджених пластин, утворюючи струм провідності. Дипольні частинки змінюють своє положення, а діелектрики тимчасово поляризуються. Процеси поляризації, релаксаційні та іонні коливання супроводяться значним утворенням ендогенного тепла, причому його кількість зростає зі збільшенням частоти змінного поля.
Оскільки діелектрики поглинають енергію більше, ніж провідники, цим обумовлена висока чутливість до ЕП УВЧ нервової, судинної і ретикулоендотеліальної систем. Поляризація тканин змінює фізико-хімічні властивості мембран, посилюються процеси вільноадикального і ферментативного окислення в клітинах, активується система повторних месенжерів, поступальні рухи іонів в інтерстиції і цитозолі приводять до зміни селективної іонної проникності плазмолеми. Ці процеси супроводяться утворенням внутрішньотканинного тепла. При конденсаторній методиці виявляється наскрізний вплив на всі шари тканин. Однак максимум енергії поглинається в підшкірному жировому шарі, потім в кістках, зв’язках, фасціях, нервовій тканині. Там само відбувається найбільше нагрівання тканин.
Осциляторний ефект спостерігається за рахунок переорієнтації молекул, у зв’язку з цим відкриваються активні центри і посилюються біохімічні процеси (електрохімічний ефект). Змінюються кондуктивні властивості білків (конформаційним змінам схильні глобулярні водорозчинні білки, гліколіпіди, глікопротеїди і фосфоліпіди), підвищується їх дисперсність, збільшується число альбумінів за рахунок глобулінів, відщепляються амінокислоти від великих білків зі зміною рН крові вбік окислення, що підвищує онкотичний тиск у крові, змінюються збудливість периферичних рецепторних закінчень, дифузійні й осмотичні процеси. За рахунок орієнтаційних зміщень біологічних молекул з індукованим і власним дипольним моментом у високочастотному електричному полі пригнічується утворення вільних радикалів, стабілізується фосфоліпідний цитоскелет еозинофілів і лаброцитів, різко обмежується вихід із лізосом медіаторів запалення.
Фізіологічні ефекти. Зміни онкотичного тиску крові підвищує витікання рідини в кров з патологічного вогнища, що лежить в основі протинабряклої дії УВЧ. Електричне поле УВЧ сприяє обмеженню запального процесу за рахунок активації фагоцитів і фібробластів, посилюється колагеногенез, розростання з’єднувальної тканини (гіперпластичний ефект), активізуються процеси регенерації периферичних нервів, зростання грануляції; слаботеплові дози приводять до зменшення інфільтрації в рані, а теплові – до прискорення епітелізації. УВЧ має також детоксикаційну дію за рахунок бактеріостатичного впливу, активації фагоцитів і руйнування токсинів. Пригноблення вільнорадикальних процесів сприяє стабілізації мембран ендотелію судин, що зменшує ексудацію та еміграцію лейкоцитів. Ослабляючи формування антигенів і активацію В-лімфоцитів, ЕП УВЧ гальмує входження медіаторів запалення в патохімічну стадію алергічної реакції, стимулює гемопоез й імуногенез. Такі зміни особливо виражені при впливі імпульсного поля УВЧ. При наростанні інтенсивності УВЧ-коливань унаслідок зростання амплітуди орієнтаційних коливальних зміщень білкових молекул збільшується
частотновибірне поглинання ними електромагнітної енергії з подальшим її перетворенням у теплову. При цьому питома потужність теплопродукції істотно перевищує метаболічну, й наявні механізми тепловіддачі її не компенсують. У результаті відбувається нагрівання тканин, що опромінюються в зоні впливу на 1°С (теплова дія УВЧ). Максимальна кількість тепла утворюється в тканинах збіднених водою, тому висока чутливість до електричного поля УВЧ нервової, судинної і ретикулоендотеліальної систем. Тепло, що виділяється, викликає стійку, тривалу і глибоку гіперемію тканин. Посилення регіонарного кровотоку і лімфотоку, підвищення проникності тканинних бар’єрів, збільшення числа лейкоцитів і наростання їх фагоцитарної активності приводить до дегідратації і розсмоктування запальної ділянки та зменшення викликаних набряком больових відчуттів. Активація стромальних елементів і збільшення дисперсності білків плазми крові, локальний ацидоз, підвищення концентрації іонів кальцію і активація метаболізму в ділянці вогнища ураження стимулює проліферативно-регенеративні процеси в з’єднувальній тканині навколо запального вогнища і здійснює повторний антибактеріальний ефект. Це дає змогу використати УВЧ-терапію на різних стадіях запального процесу. ЕП УВЧ поліпшує кровопостачання кісток завдяки збільшенню судинної сітки, що приводить до активації проліферативних процесів надкісниці. За допомогою цього зрощення кісткових переломів на фоні УВЧ-терапії інтенсифікується, але переважання періостального репаративного остеогенезу над ендостальним свідчить про його недосконалість. У зв’язку з чим перевагу при переломах треба віддавати магнітним полям. Активація нейрогуморальних процесів при трансцеребральному впливі УВЧ-поля стимулює центральні ланки нейроендокринної регуляції вісцеральних функцій, приводить до зменшення вмісту в крові ліпопротеїдів низької густини і тригліцеридів, наростання рівня ліпопротеїдів високої густини, що мають виражений антіатерогенний ефект. Активуються процеси неспецифічної резистентності організму через високу чутливість до ЕП УВЧ нервово-судинної та ретикулоендотеліальної систем. Вплив ЕП УВЧ на ділянку головного мозку стимулює функцію гіпофізарно-надниркової системи і щитовидної залози (синтез глюкокортикоїдів підвищується, а катехоламінів – пригноблюється, що приводить до зниження активності ексудативного компонента запалення й імунологічної реактивності організму і диктує використання УВЧ у хворих на фоні підвищеної реактивності організму), регулює імунітет, впливає на процеси обміну і терморегуляцію, має тонізуючу дію на парасимпатичну нервову систему. При бітемпоральному впливі ЕП УВЧ змінюється функціональний стан аденогіпофіза, що супроводиться підвищенням у плазмі крові рівнів пролактину і фолітропіну на фоні зниження концентрації соматотропного гормону і тиреоїдної активності. Вказані зміни корегують з двократним зростанням вмісту циклічних нуклеотидів і простагландинів групи Е, що має анаболічний ефектом, підвищується в крові рівень Т-лімфоцитов, зменшується вміст С-реактивного білка, гексозу, ревматоїдного чинника (при суглобовому синдромі) імуноглобулінів, циркулюючих імунних комплексів і В-лімфоцитів.
Імпульсне ЕП УВЧ зводить до мінімуму теплову дію і має седативний ефект при впливі на ЦНС, має виражену гальмівну дію на периферичний рецепторний апарат, центральну і вегетативну нервову системи, в зв’язку з чим обґрунтований вплив на сегментарно-рефлексогенні зони. Вплив на ділянку проекції симпатичних ганглієв виявляється поліпшенням регуляції судинного тонусу, нормалізацією регіонарної гемодинаміки, спазмолітичним ефектом.
Лікувальні ефекти: стрес-лімітуючий, протизапальний, секреторний, протинабряклий, міорелаксуючий, імуносупресивний, метаболічний, седативний, тромболітичний, гіперпластичний.
ПОКАЗАННЯ. УВЧ-терапія призначається при таких основних синдромах: гіперергічний запальний, дисалгічний з підвищеною чутливістю, невротичний на фоні збудження, дисгормональний з переважанням стрес-індукуючих гормонів, імунопатії з алегічними станами, дискінетичний і дистонічний за гіпертипом, набряклий, диспластичний і дистрофічний за гіпотипом, рановий.
Захворювання: гострі гнійні (карбункул, фурункул, абсцеси, флегмони, панариції), гострі і підгострі запальні захворювання внутрішніх органів, опорно-рухового апарату, вуха, горла і носа, периферичної нервової системи (бронхіт, пневмонія, гепатит, холецистит, виразкова хвороба, пієлонефрит, артрит, періартрит, неврит, енцефаліт), відмороження, судинні захворювання (хвороба Рейно, облітеруючий атеросклероз судин кінцівок), бронхіальна астма, гострі травми (розтягнення, розрив м’яза і сухожилля), неврози (безсоння, клімакс), гіпертонічна хвороба I-II стадії.
ПРОТИПОКАЗАННЯ. Синдроми: інфекційний з піретичною реакцією, гіпоергічний запальний, дисгормональний з переважанням стрес-лімітуючих гормонів, дискінетичний і дистонічний за гіпотипом, органної недостатності (серцевої, судинної, дихальної, ниркової, печінкової, шлунково- кишкової та ендокринної дисфункції, енцефаломієлопатії, артропатії, дермопатії) в стадії декомпенсації.
Захворювання: активний туберкульоз легенів, виражена гіпотензія, аневризма серця, стенокардія напруження III-IV ФК, інсульт, наявність кардіостимуляторів у ділянці впливу, осумковані гнійні процеси. УВЧ-терапія не проводиться на мокрі пов’язки, при рентгенологічному дослідженні в той самий день. Обмежене використання ЕП УВЧ у ліквідаторів аварії на ЧАЕС. УВЧ-терапію на ділянку майбутнього оперативного втручання рекомендується припиняти за 2 дні до нього, щоб не сприяти посиленню кровоточивості тканин.
МЕТОДИКА І ТЕХНІКА ПРОВЕДЕННЯ ПРОЦЕДУРИ. Конденсаторні пластини розташовують поперечно, подовжньо і тангенціально. Під час проведення УВЧ-терапії за поперечною методикою повітряний зазор із тілом хворого в сумі з двох сторін становить 6 см. Для збереження постійності необхідного повітряного зазора електроди (понад повстяних або пінопластових кружків) фіксують пов’язками. При малому зазорі (0,5 см) велика частина енергії поглинається поверхневими тканинами, може статися опік шкіри. Відстань між пластинами при подовжньому розташуванні пластин становить не більше за їх діаметр і не менше від радіуса. При ЛОР-патології на очі використовують подовжню або тангенціальну методику. Діаметр конденсаторної пластини підбирають залежно від величини патологічного вогнища.
ДОЗУВАННЯ. Дозують потужністю. Розрізнюють атермічне, оліготермічне і термічне дозування за тепловідчутям хворого залежно від вихідної потужності апарата (потужність поділяють на три частини). Зокрема в апараті УВЧ-66 виокремлюють 20, 40, 70 Вт. Тривалість впливу 8-10 хвилин (дітям від 5 до 8 хвилин), щодня або через день. Курс 3-8, рідше більше 10 процедур.
Фізіологічні реакції значною мірою пов’язані з інтенсивністю використовуваного поля. Поле слабкої інтенсивності здійснює виражений протизапальний ефект, середньої – добре стимулює обмінні процеси, великої –сприяє посиленню запалення внаслідок розпаду великих білкових молекул з утворенням окремих амінокислот, що приводить до порушення вбік окислення і різкого підвищення тканинної проникності. Призначати електричне поле УВЧ необхідно диференційовано, враховуючи важкість і стадію патологічного процесу.
Впливаючи на імпульси ЕП в переривистому режимі можна добитися неоднакового розподілу потужності коливань, що поглинається. Через велику паузу (яка перевищує в 1000 разів тривалість імпульсу) і незначну середню потужність струму тепловий ефект практично відсутній, а виявляється в основному осциляторний. Із цим пов’язана більше виражена протизапальна та болезаспокійлива дія імпульсного ЕП.