- •Лекція 2.Відділ Аскомікотові гриби. План.
- •Лекція 3. Відділ Базидіомікотові гриби. План.
- •Лекція 5. Відділ Phaeophyta – бурі водорості. План.
- •Лекція 6. Відділ діатомові водорості – Bacillariophyta. План.
- •Лекція 7. Відділ зелені водорості-Chlorophyta, клас зелені водорості-Chlorophyсeae та клас Требуксієфіцієві – Trebouxiophyceae. План.
- •Лекція 8. Відділ зелені водорості-Chlorophyta, клас ульвові –Chlorophyceae, клас сифонові–Siphonophyceae, клас харофіцієві –Charophyceae. План.
- •Система класу
- •Система класу
- •Лекція 9. Лишайники. План.
- •Лекція 10. Вищі рослини. Відділ Мохоподібні. План.
- •Лекція 11. Відділи Риніофіти, Псилотоподібні і Плауноподібні. План.
- •Лекція 12. Відділ Папоротеподібних. План.
- •Лекція 13. Відділ Голонасінні. Характеристика класів Насінні папороті – Lyginopteridopsida, Саговникові – Cycadopsida, Бенетитові – Bennettitopsida, Гнетові – Gnetopsida. План.
- •Лекція 15. Відділ Покритонасінні. Характеристика підкласу Ранункулідні. План.
- •Лекція 16. Відділ Покритонасінні. Характеристика підкласу Розидні. План.
- •Лекція 17. Відділ Покритонасінні. Характеристика підкласу Диленіїди. План.
- •Лекція 18. Відділ Покритонасінні. Характеристика підкласу Айстровидні. План.
- •Лекція 19. Відділ Покритонасінні. Характеристика класу Ліліопсиди. План.
- •Порядок Лілієцвіті (Liliales)
Лекція 11. Відділи Риніофіти, Псилотоподібні і Плауноподібні. План.
Загальна характеристика відділів і їх сучасна класифікація
Біологічна характеристика класів, порядків і найбільш поширених видів.
Походження Риніофітів, Псилотоподібних і Плауноподібних та напрямки їх еволюції.
Риніофіти
Уперше цю групу під назвою псилофіти відкрив Даусон у Канаді в 1959 році.
Вдруге їх відкрили випадково, під час розкопок у Шотландії в 1912 році. Кідстон і Ланг їх детально дослідили і від-несли до трьох родів: ринія, хонеа і астероксилон.
Згодом всі вони разом з родом псилофітон були об'єднані в один клас – Риніопсиди.
Ймовірно росли з пізнього силуру до середнього девону. Викопні рослини.
Псилотоподібні
Сучасні трав'янисті рослини, епіфіти або наземні форми, поширені у вологих тропіках і субтропіках обох півкуль. Псилоти мають кореневищеподібний орган – ризомоїд з ризоїдами і гіфами гриба. Листки представлені або листковидними придатками, або лусковидними листками. Спорангії зрослі по 2-3 у синангії. Спори всі однакові.
Плауноподібні
Давні рослини. Ймовірно масово росли у пізньому палеозої.Сучасні рослин – трав'янисті. Викопні – деревоподібні. Найбiльша концентрацiя видiв спостергається у Пiвденнiй Америцi та на Антильських i Багамських островах, де вони ростуть як епiфiти у вологих i тiнистих лiсах. В Євразiї плауни поширенi переважно в свiтлохвойних (соснових) лiсах, по берегам рiчок.
Найпоширенiший рiд плаун (Lycopodium) i нараховує вiн близько 400 видiв.
Спорофіт. Стебло вкрите дрібними листками. Корені (додаткові) відходять від кореневища, або від своєрідного орга-на – корененосця – ризофора.Стебло і корені дихотомічно галузяться.
Листки з однією жилкою.Спорангії розташовані на поверхні спорофілів, або на осі. Спорофіли утворюють споро-носні зони або зібрані у колоски – стробіли. Спори однакові або різні.
Гаметофіт. У рівноспорових – підземний або напівпідземний, м'ясистий, 2-20 мм завдовжки, двостатевий, веде сап-рофітний спосіб життя, дозріває протягом 1-15 років. У різноспорових – одностатеві, розвиваються протягом кількох тиж-нів, не виступають або лише частково виступають під час дозрівання за межі оболонки спори. Статеві органи – антеридії і архегонії. Яйцеклітина запліднюється дво- або багатоджутиковими сперматозоїдами при наявності води.
Клас Плаунові - Lycopodiales
Порядки:
Астероксилові – Asteroxylales (Викопні рослини)
Протолепідодендрові - Protolepidodendrales (Викопні рослини)
Плаунові - Lycopodiales
Клас Молодильникові - Isoetopsida
Порядки:
Плаункові - Selaginellales
Лепідодендрові - Lepidodendrales (Викопні рослини)
Молодильникові - Isoetales
Лекція 12. Відділ Папоротеподібних. План.
Загальна характеристика відділу і його сучасна класифікація
Біологічна характеристика класів, порядків і найбільш поширених видів.
Походження Папоротеподібних та напрямки їх еволюції.
Короткий зміст
Клас Офіоглосопсиди, або Вужачкові - Ophioglossopsida
Сучасні папороті. Схожі з аневрофітопсидами.
Це невеликі, або середніх розмірів багаторічні рослини.
Наземні, рідко епіфіти.
Характерна диморфність листків.
Рослини рівноспорові.
Клас Маратиопсиди – Marattiopsida
Сучасні папороті. Відомі з карбону. Мають подібність до зигоптерідопсид.
Це багаторічні рослини. Дрібні і дуже великі.
Рівноспорові рослини.
Клас Поліподіопсиди – Polypodiopsida
Сучасні папороті
Відомо близько 10000 видiв. Близько 2/З сучасних папоротей живуть у тропiках, iншi зустрiчаються у помiрних областях i навiть у пустелях. Багаторічні або дуже рідко однорічні.
Поділяють на три підкласи:
Підклас Поліподіїди – Polypodiidae
Підклас Марсилеїди – Marsileidae
Підклас Сальвініїди – Salviniidae
Підклас Поліподіїди – Polypodiidae
Рівноспорові наземні папороті
Спорангій виникає з однієї епідермальної клітини
Спорангії зібрані у соруси або поодинокі
Підклас Марсилеїди – Marsileidae
Різноспорові рослини з мікро- та макроспорангіями в одному спорокарпії.
Майже всі марсилієві є рослинами вогких або заболочених ґрунтів, мілководь і рідше сухих ґрунтів.
Підклас Сальвініїди – Salviniidae
Різноспорові водні, прибережні або болотяні рослини.
Соруси мікро- і макроспорангіїв містяться в різних спорокарпіях.
Заростки дуже редуковані.
