1,3. Характеристика причини вихобу дітей «на вулицю»

Реальна ситуація в Україні свідчить, що проблема « дітей вулиці» з'явилася не вчора, але за різних умов вона розвивалася по-різному. Іноді важко навіть пояснити, що спонукає дітей залишати родину, школу, близьких людей і йти на вулицю. Проте уже сьогодні можна стверджувати, що існує ряд факторів, які, в основному, дозволяють усвідомити, чому все частіше діти обирають такий ненадійний і часто небезпечний спосіб життя.Як відзначається у матеріалах ЮШСЕФ, феномен вуличних дітей є симптомом надзвичайного соціального й економічного неблагополуччя у країні, а потім і в сім'ї. [9]

Кожна дитина вулиці - це індивідуальність, яка обирає свій спосіб життя. Вулиця - це те місце, де дитина працює (якщо працює), спілкується, грає, вчиться «виживати» в екстремальних умовах, іноді спить. Практика показує, що повсякденні дії дитини диктуються домінуючою потребою - вижити.

Чим можна пояснити причини появи дітей вулиці?

Аналіз ситуації було здійснено фахівцями Українського інституту соціальних досліджень наприкінці 90-х років результати експертної оцінки дитячої безпритульності дали нам змогу детально окреслити причини значного збільшення кількості цієї категорії дітей. Згідно з особливостями цих причин вони були розділені на кілька блоків.

1. Погіршення матеріального становища значної частини населення

України

Погіршення економічної ситуації в Україні у 90-х роках XX ст. призвело до помітного зростання кількості сімей, які опинилися за межею бідності. Як засвідчили дані соціологічних досліджень, близько 70% родин само ідентифікували рівень свого матеріального становища «нижче за середній». Зубожіння населення не могло не торкнутися дітей: значно зменшилися витрати на них, збільшилася кількість сімей, що вирішують загальносімейні матеріальні проблеми за рахунок використання дитячої праці.

Тобто, можна сказати, що економічний добробут родини є важливим, але не вирішальним фактором, що спонукає дітей виходити на вулицю.

2. Збільшення незайнятих дітей і підлітків

У зв'язку з послабленням контролю з боку працівників шкільних закладів, керівників управлінь освіти збільшується кількість дітей, які не отримують середньої освіти, чи формально рахуються за певною школою, фактично її не відвідують, перебувають на вулиці. Частина дітей, які мали можливість продовжувати навчання В ПТ'У , через різке зменшення їх кількості залишилися поза системою освіти. У той же час підлітки, що не досягли 16 років, не можуть знайти роботу.

У результаті збігу таких факторів підлітки залишаються і поза школою і поза трудовим колективом, що, без сумніву, впливає на їхню маргіналізацію і збільшує вірогідність виходу не вулицю.

3. Економічна експлуатація дорослими дитячої праці (залучення до жебракування , крадіжок, махінації і тощо)

Наявність факторів залучення дітей до жебракування, крадіжок, різного роду махінацій пояснюється працівниками Міністерства внутрішніх справ, працівниками кримінальної міліції у справах неповнолітніх посилення регламентації і контролю за даними процесами з боку окремих дорослих людей , котрі, експлуатуючи дітей, отримують свої «доходи». Можна сказати, що посилення явища маргіналізації у великих містах призводить до збільшень кількості дорослих організаторів економічної експлуатації дітей. Безперечно, що виживання дитини на вулиці без будь-якої підтримки - дорослих або старших дітей є проблемним.