Клас Гнетові

К лас Гнетові включає три родини:

Гнетові, Хвойникові та Вельвічієві.

Родина Вельвічієві

Намібія, розташована на південному заході Африки здається мертвою пустелею. На сотні кілометрів тягнуться червоні піски Наміба, перериваючись тільки для того, щоб звільнити місце неприступним каньйонам або кам’янистій напівпустелі. На заході Наміб зустрічається з суворим Атлантичним океаном, а на сході – з пустелею Калахарі.

 Вдень в пустелі 50 градусів спеки, і повітря змінює свої оптичні властивості, перетворюючи реальність в подібність сну чи галюцинації.

С имвол Намібії – вельвічія дивна. Вологи в місцях, де росте вельвічія дуже мало. Єдине її джерело – туман. Він повзе з океану, вкриваючи континент приблизно на 100 миль від берега. В цій смузі життя виживає за рахунок туманів і вельвічія. А вони тут майже постійно, 100 днів на рік.

Багато вологи з туману не дістанеш, тому дуже високим деревом вельвічія вирости не може. Але стовбур має твердий, дерев’янистий, піднімається над землею ніби звичайний пеньок. Головна частина стовбура знаходиться в піску, зверху він роздвоєний, нагадує або сідло, або репнутий посередині коровай. Діаметр у старих дерев може бути більше метра. Довжина головного кореня незначна – від 1 до 2 метрів. Зате б ічні корені сильно розгалужені, йдуть поблизу поверхні і збирають вологу від роси та туманів. Вельвічія має всього два кількаметрові листки, цупкі, як дошки. Листя ніколи не опадає, наростає поволі біля основи. Кінці поступово старішають, висихають, розриваються на стрічки, хитро закручуються. Рослина набуває подібності до восьминога або клубка змій.

Ростуть ці пустельники дуже повільно. Довгий час складно було встановити справжню тривалість їх життя, адже річні кільця в стовбурі утворюються. За допомогою радіовуглецевого методу в Мічиганському університеті встановили вік кількох особин. Дивовижно, він виявився від 950 до 1500 років.

Р оків з 20 починають розмножуватись, від стебла піднімаються малинові шишки. Запилюють їх напевно пустельні комахи. Стигле насіння має крильця і розноситься вітром. Для того, щоб воно змогло прорости, необхідно багато вологи. Після злив насіння набирається води і починає поширювати навколо нестерпний запах мишачих екскрементів. Це вимивається амід – речовина, яка втримує насіння від проростання до настання сприятливих умов. Головний корінь зародка росте дуже швидко – по 2 мм на годину. В пустелі необхідно використовувати кожну мить, доки не випарувалась волога.

В ельвічія – рослина, відкрита в 1860 році португальським ботаніком Фрідріхом Вельвичем в кам’янистих пустелях тропічної Південної Африки. Говорять, що спочатку вчений боявся доторкнутись до неї, щоб не зникло дивне видіння. Пізніше її почали пересаджувати в горщики і вирощувати в оранжереях.

Родина Хвойникові

До родини Хвойникових належить 60 видів, які ростуть в Азії, Північній та П івденній Америці. В світі 40 видів ефедри. Вони ростуть в сухому кліматі, надають перевагу степам, пустелям та напівпустелям. В Забайкаллі зустрічається ефедра однонасінна. Іноді її називають степовою малиною, за зовнішню схожість насіння. Це улюблені ласощі багатьох тварин. Людина навчилась готувати з них варення, смак якого нагадує мед.

І нший представник родини ефедра двоколосна або Кузьмичева трава. Назва пов’язана з легендарним травником, який використовував її для лікування багатьох хвороб. Молоді пагони дійсно містять алкалоїди ефедрин та псевдоефедрин, витамин С. Їх використовують для лікування астми, сінної пропасниці та застуди.

Х войникові мають вигляд низького, вічнозеленого чагарника, подібний до хвоща, з тонкими гілками і недорозвинутими супротивними листками, які зрослися в короткі, перетинчасті дволопатеві трубочки. Іноді воно дрібне, лускоподібне, У деяких видів довше, ниткоподібне, до 1 см, супротивне або мутовчасте по 3 або 4 листки.

Рослини дводомні. На жіночих екземплярах колоски верхівкові, складаються з трьох пар лусок. Чоловічі колоски, розташовані в пазухах чоловічих особин, продовгувасто-овальні, також лускаті, в них розміщені тичинки. Пилкові зерна переносяться вітром. Плоди, що утворюються в жіночих колосках, яскраво-червоні шишко-ягоди.

І ноді рослини досягають 8 м і перетворюються на прямостоячі або виткі кущі, набувають дерев’янистого вигляду.