Орієнтовні теми розділу 4 «охорона праці та безпека у надзвичайних ситуаціях»

Рекомендована література [ 1 - 68 ]

З наведеного переліку тем, студент обирає одну тему,

яка буде йому найбільш цікавою для розглядання і співпадає з темою його ДР:

1. Державний нагляд за охороною праці. Органи нагляду, їх права та повноваження.

2. Управління охороною праці підприємства та обов’язки роботодавця.

3. Фінансування охорони праці.

4. Відшкодування роботодавцем юридичним особам та державі збитків, завданих порушенням вимог з охорони праці.

5. Страхові виплати працівнику потерпілому від нещасного випадку.

6. Витрати на обов’язкові планові та позапланові медичні огляди працівників.

7. Державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.

8. Органи громадського контролю за охороною праці на підприємстві: права та обов’язки.

9. Страхування працівників підприємства від нещасного випадку: порядок страхування, фінансування.

10. Обсяги та джерела фінансування заходів з охорони праці підприємства.

11. Забезпечення працівників підприємства спецодягом та іншими засобами індивідуального захисту.

12. Регулювання охорони праці у колективному договорі.

13. Розслідування нещасних випадків на підприємстві.

14. Відшкодування підприємством шкоди потерпілому від нещасного випадку.

15. Пільги та компенсації за важкі та шкідливі умови праці.

16. Мета атестації робочих місць за умовами праці.

17. Організація та проведення інструктажів з охорони праці.

18. Структура організації охорони праці на підприємстві.

19. Сфера дії Порядку розслідування та ведення обліку нещасних випадків, професійних захворювань і аварій на виробництві в редакції від 2012 року.

20. Страхування від нещасного випадку осіб, які забезпечують себе роботою самостійно.

21. Сфера дії Закону України «Про охорону праці».

22. Законодавчі акти з охорони праці, їх загальна характеристика.

23. Нормативно-правові акти з охорони праці, їх прийняття та скасування.

24. Відповідальність за порушення законодавчих та нормативних актів з охорони праці.

25. Права працівників на охорону праці під час укладання трудового договору та під час роботи.

26. Обов’язки роботодавця щодо створення здорових та безпечних умов праці.

27. Нормативно-правові акти з охорони праці: опрацювання, прийняття та скасування.

28. Інформація та звітність про стан охорони праці.

29. Обов’язки працівника щодо додержання вимог, нормативно-правових актів з охорони праці.

30. Страхові виплати потерпілому під час його професійної реабілітації.

31. Навчання та інструктажі з охорони праці для економістів.

32. Порядок проведені медичних оглядів для бухгалтерів, економістів, фінансистів.

33. Визначення економічних наслідків виробничого травматизму (професійного захворювання) на підприємстві (галузі).

34. Паспортизація санітарно-технічного стану робочого місця економіста.

35. Економічне обґрунтування травматизму (аналіз).

36. Аналіз розрахунку природної вентиляції робочого місця економіста.

37. Аналіз розрахунку штучної вентиляції робочого місця економіста.

38. Аналіз розрахунку природного освітлення робочого місця економіста.

39. Аналіз розрахунку штучного освітлення робочого місця економіста.

40. Загальні вимоги нормативних актів щодо управління охороною праці та безпекою у надзвичайних ситуаціях для підприємств, установ (підрозділів та співробітників).

41. Постановка завдання щодо досліджень з питань охорони праці та безпеки у надзвичайних ситуаціях на підприємстві.

42. Прогнозування і оцінка обстановки у НС, прийняття рішення.

43. Управління підприємством у надзвичайній ситуації.

44. Захист населення у разі виникнення комбінованого ураження.

45. Аналіз ергонометричних параметрів робочого місця користувача ПК

46. Оцінка хімічної обстановки.

47. Оцінка захисних виробничих споруд.

48. Оцінка пожежонебезпечності об’єкта.

49. Пожежна сигналізація та засоби гасіння пожеж на об’єкті.

50. Порядок евакуації персоналу при виникненні надзвичайних ситуацій.

РЕКОМЕНДАЦІЇ ПО ВИКОНАННЮ РОЗРАХУНКОВОЇ ЧАСТИНИ ПІДРОЗДІЛУ І «АНІЛІЗ НЕБЕЗПЕЧНИХ І ШКІДЛИВИХ ВИРОБНИЧИХ ФАКТОРІВ ОБЄКТА (ПІДПРИЄМСТВА) АБО РОБОЧОГО МІСЦЯ НА ВІДПОВІДНІСТЬ ЇХ САНІТАНО-ГІГІЄНІЧНИМ НОРМАТИВАМ»

Стрімке впровадження комп’ютерів в сферу управління виробництвом призвело до того що максимальна кількість професій, в тому числі економістів і юристів, залучено в роботу системи «людина-комп’ютер-середовище».

Тому студенти, які по узгодженню з консультантом визначились з робочим місцем працівника офісу, користувача ПК, можуть розробити рекомендації заходів оптимізації виробничих умов на таких робочих місцях. Якщо є така можливість, то самостійно провести інструментальне дослідження або використати готові вихідні данні. Це стосується ергономічних вимог до робочого місця, освітлення виробничого приміщення та робочої поверхні, шуму, електромагнітного випромінювання, вимоги безпеки при роботі або в аварійних ситуаціях, медичний огляд працівників, режим праці і відпочинку.

Характеристика приміщення

Відповідно до теми дипломної роботи як об’єкт дослідження в розділі «Охорона праці» нами взято відділ виконання бюджету, бухгалтерського обліку та контролю за використанням коштів Управління Пенсійного фонду України в Зарічному районі міста Сум у зв’язку з отриманням у даному відділі необхідної вихідної інформації для написання роботи.

Приміщення відділу знаходиться на другому поверсі адміністративної будівлі. Загальна площа приміщення становить 27 м², висота – 2,5 м, приміщення має два вікна. Кількість працюючих у приміщенні - 6 чоловік. Отже, на одного працюючого в приміщенні припадає: 27/6 = 4,5 (м²/чол.) робочої площі. Згідно із СНиП 2.09.04–87 на кожного працюючого в управлінських приміщеннях повинно припадати не менше 4 (м²/чол.) робочої площі. Висота приміщення – не менше 2,5 м. Отже, нормативи розмірів та забезпечення працюючих робочою площею в офісі дотримано.

За небезпекою ураження електричним струмом управлінське приміщення відділу належить до приміщень без підвищеної небезпеки ураження електричним струмом працюючих .

План приміщення наведений на рисунку 1.

Рис. 1 – Планування приміщення.

В аналізі стану охорони праці необхідно визначити місця приміщення, де можливий вплив на працюючих небезпечних або шкідливих факторів та джерела їх виникнення. Для офісних приміщень відповідно до ГОСТ 12.0.003–74 основними небезпеками можуть бути:

- небезпека ураження електричним струмом;

- небезпека отримання термічних опіків;

- небезпека виникнення пожежі;

- небезпека падіння з висоти при розташуванні приміщення стосовно поверхні землі на значній висоті (високий поверх);

- підвищений рівень шуму;

- відхилення санітарно-гігієнічних умов від нормативних вимог.

При аналізі санітарно-гігієнічних умов необхідно дослідити:

- достатність природного освітлення;

- достатність штучного освітлення;

- достатність вентиляції;

- метеорологічні умови на робочих місцях;

- за наявності – джерела підвищеного рівня шуму, збиткового тепла, електромагнітного та іонізуючого випромінювання;

- стан підлоги і спосіб її прибирання;

- забезпеченість працюючих санітарно-побутовими приміщеннями.

При дослідженні достатності природного освітлення необхідно відповісти на запитання: чи відповідає фактичне значення природного освітлення нормативному за СНиП II-4-79.

Перш за все студент-дипломник повинен скласти розрахункову схему, дотримуючись пропорції розмірів або вибраного масштабу, на якій відобразити (рис. 2):

- габаритні розміри приміщення: довжину, ширину, висоту;

- розміри вікон: ширину, висоту, їх кількість;

- розміщення вікон за висотою приміщення: висоту від підлоги до підвіконня та висоту верху вікна стосовно рівня робочої поверхні, яка розміщена на висоті 0,8 м від підлоги;

- відстань від вікна до розрахункової точки О, яка вибирається на робочому місці, найбільш віддаленому від вікна.

Рис. 2 – Схема розрахунку природного освітлення.

Н ормоване значення коефіцієнта природного освітлення (КПО) для четвертого світлового поясу України е_IV визначається, %, за формулою

, (1)

де е_нІІІ – нормоване значення КПО для III світлового поясу за СНиП II-4-79 (для більшості адміністративно-управлінських приміщень, у яких виконуються роботи III розряду (середньої точності), для бокового освітлення е_нІІІ = 1,5%);

m – коефіцієнт світлового клімату (для України m = 0,9);

c – коефіцієнт сонячності.

Фактичне значення коефіцієнта природного освітлення для досліджуваного приміщення можна вивести з формули

, (2)

з відки

, (3)

де S_в – площа усіх вікон у приміщенні, м²;

S_n – площа підлоги приміщення, м²;

τ_з – загальний коефіцієнт світлопроникності віконного прорізу (для віконних прорізів адміністративно-управлінських будівель, які не обладнані сонцезахисними пристроями, τ_з = 0,4 - 0,5);

r₁ – коефіцієнт, який враховує відбиття світла від внутрішніх поверхонь приміщення. Його значення залежить від розмірів приміщення (довжини і ширини), глибини приміщення (відстані від вікна до протилежної йому стінки), висоти від верху вікна до рівня робочої поверхні, відстані розрахункової точки від вікна, середньозваженого коефіцієнта відбиття світла від стін, стелі, підлоги, ρ_сз. Для світлих приміщень із світлими меблями ρ_сз можна орієнтовно взяти таким, що дорівнює 0,5, для темних – 0,3, для середніх між ними – 0,4. Значення коефіцієнта r₁ береться із таблиці 1. За відсутності точного значення воно визначається методом екстраполяції серед відомих сусідніх;

η_в – світлова характеристика вікна вибирається з таблиці 2 аналогічно до r₁;

К_буд – коефіцієнт, що враховує затемнення вікон розташованими навпроти іншими будинками, якщо будинків немає, то К_буд = 1;

К_з – коефіцієнт запасу береться в межах К_з = 1,3-1,5.

Порівнюючи значення нормованого коефіцієнта природного освітлення і фактичного освітлення, можна зробити висновок про необхідність додаткових заходів щодо поліпшення природного освітлення у досліджуваному приміщенні. Ефективність додаткових заходів щодо поліпшення природного освітлення необхідно перевірити відповідними розрахунками.