Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
0153529_1F8F4_upravlinnya_proektom_stvorennya_r...doc
Скачиваний:
2
Добавлен:
01.05.2025
Размер:
3 Мб
Скачать
☆

2.5. Swot та Pest - аналіз ресторану «Черкаси»

SWOT аналіз ресторану «Черкаси». Процес всебічного пристосування підприємства до зовнішніх і внутрішніх умов характерний для ринкових умов господарювання обумовлюється загальною макроекономічною ситуацією, зміною кон’юнктури ринку чи впливом внутрішніх факторів підприємства. Для ефективного розвитку в конкурентному середовищі підприємство повинне мати певний рівень прибутку, постійно збільшувати свою ринкову вартість, зберігати та збільшувати частку ринку. А це, в свою чергу, передбачає постійні зміни на підприємстві в організаційній структурі, технології, управлінні.

Наведений нижче SWOT-аналіз складений у вигляді таблиці і містить перелік переваг порівняно з конкурентами, недоліки та способи боротьби з ними.

Таблиця 2.7

Swot-аналіз ресторану «Черкаси»

Переваги порівняно з конкурентами

Недоліки

Способи досягнення мети

1. Зручне місцерозташування

2. 2. Демократична цінова політика

3. Національна кухня

4. Площа ресторану і кількість місць

5. Можливість проведення масштабних банкетів та фуршетів

6. Порівняно невелика кількість конкурентів в цьому районі

7. Вдала концепція

1. Великий штат співробітників

1. Робота з персоналом

PEST – аналіз ресторану «Черкаси». У світовій економічній науці аналіз основних факторів зов­нішнього середовища називається PEST-аналізом. PEST - аб­ревіатура назв різних середовищ:

P - political and legal environment (політико-правове середо­вище);

E - economic environment (економічне середовище);

S - sociocultural environment (соціокультурне середовище);

T - technological environment (технологічне середовище).

PEST - аналіз ставить за мету виявити ті фактори зовнішньо­го середовища, які найбільше впливають на організацію, а також передбачити динаміку впливу цих факторів.

Розглянемо стратегічну оцінку зовнішнього середовища шляхом оцінювання вказаних факторів.

Політичні. Внутрішній ринок завжди знаходиться під впли­вом політичних подій та рішень. Відповідно до цього політичні фактори відбиватимуться на галузі. Соціальна напруга може порушувати процес виробниц­тва та обмежувати збут, якщо політичні рішення спрямовані про­ти якоїсь компанії або продукту. Політичні дії проти уряду або раптова зміна режиму як мінімум збільшують невизначеність цінової політики. Слід зазначити, що та­кі події - виключення, а не правила. Майже в усіх країнах пото­чний політичний процес характеризується певними змінами у державній політиці, а не переворотами. Проте навіть незначні зміни у політиці позначаються на бізнесі. Тому політичні фак­тори фірма повинна врахувати до прийняття рішень щодо вкла­дення капіталів або прийняття на себе зобов'язань щодо збуту. Зазвичай треба уникати будь-якого ризику. Але у деяких випад­ках, коли це неможливо і фірма має залишитись на ринку, необ­хідно спрямовувати зусилля на зниження ризиків.

Правові. Займаючись будь-якою діяльністю, фірма підпа­дає під дію численних законів та регулюючих актів. Кожна ком­панія має відповідний правовий статус (приватна компанія, хол­динг, корпорація, концерн, консорціум, акціонерне товариство тощо). Саме цей фактор визначає, яким чином організація має вести справи, які податки виплачувати та за що відповідати. Як би керівництво не ставилось до законів, воно змушене чи дотримуватись їх, чи відповідати за їх недотримання, а в край­ньому разі навіть припиняти діяльність фірми. Безумовно, ро­зібратись у діючому законодавстві нашої країни може лише кваліфікований юрист, до того ж українська законодавча база досить недосконала.

Соціокультурні. Виходячи з того, що організація здійс­нює свою діяльність у певному культурному середовищі, на неї впливає ряд соціокультурних факторів: рівень освіченос­ті та професійної підготовки населення, життєві цінності, тра­диції. Соціокультурні фа­ктори впливають також на продукцію та послуги, які є ре­зультатом діяльності компанії. Показовим є виробництво одя­гу: люди віддають перевагу речам відомих модельєрів та го­тові за них заплатити значно більше, ніж вони того варті. Во­ни вважають, що це робить їх вагомішими у суспільстві. Від соціокультурних факторів залежать і способи ведення бізне­су деякими компаніями. Від уявлень споживачів щодо якіс­ного обслуговування залежить щоденна практика магазинів роздрібної торгівлі та ресторанів. Результатом соціокультур­ного впливу на організацію стала зростаюча увага до соціа­льної відповідальності.

Керівництво має не тільки відслідко­вувати соціальний вплив на організацію, а й передбачати змі­ни в суспільстві та враховувати ці зміни більш ефективно, ніж конкуренти.

Технологічні. До технологічних факторів слід віднести дер­жавні та недержавні витрати на науку і техніку, патентно-ліцензійний захист технологій, нові тенденції в трансферті технологій, темпи розробки нової продукції, інноваційні процеси.

Загальний стан зовнішнього середовища непрямого впливу може бути означений за допомогою таких груп чинників:

  • стан економіки та ринків (економічні фактори): характер економіки та економічних процесів (у тому числі інфляція або дефляція); система оподаткування та якість "економічного законодавства"; масштаби економічної підтримки окремих галузей (підприємств); загальна кон'юнктура національного ринку; розміри та темпи зростання чи зменшення ринку взагалі); розміри та темпи зростання сегментів відповідно до інтересів фірми; стан фондового ринку; інвестиційні процеси; ставки банківського проценту; система ціноутворення та рівень централізовано регульованих цін; вартість землі;

  • діяльність уряду (політико-інституційні фактори): стабільність уряду; державна політика приватизації/націоналізації; державний контроль і регулювання діяльності підприємств; рівень протекціонізму; зростання/зменшення значення уряду як замовника; міждержавні угоди з іншими /рядами; рішення уряду щодо підтримки окремих галузей підприємств; вимоги забезпечення рівня зайнятості; державна політика щодо забезпечення ресурсами окремих галузей і підприємств; рівень корупції державних структур; рівень економічної свободи держави;

  • структурні тенденції: структура галузей національної економіки; виникнення нових галузей; згортання діяльності «застарілих» галузей; вплив міжнародного розподілу праці на діяльність окремих галузей і підприємств; зміни оптимальних розмірів підприємств;

  • науково-технічні тенденції: «технологічні прориви»; скорочення або продовження «життєвого циклу» технологій; питома вага наукоємких виробництв і продукції; вимоги до кваліфікації кадрів високотехнологічних виробництв; вимоги до науково-технічного рівня конкурентноспроможної продукції;

  • природно-екологічна складова: природнокліматичні умови; територіальне розміщення корисних копалин і природних ресурсів; розміщення великих промислових і сільськогосподарських центрів; законодавство з економічних питань; стан екологічного середовища та його вплив на виробництво;

  • тенденції ресурсного забезпечення: структура і наявність національних ресурсів; імпорт-експорт; рівень дефіцитності ресурсів, що споживаються наявними підприємствами; доступність ресурсів;

  • демографічні тенденції: кількість потенційних споживачів; наявна та потенційна кількість робочої сили; кваліфікаційні характеристики робочої сили (якість робочої сили);

  • соціально-культурна складова: сприяння/недовіра до приватного бізнесу; відносини «підприємство - громадські організації»; «економічний націоналізм», ставлення до іноземців; профспілкова активність і вплив профспілок на формування громадської думки;

  • несподіванки стратегічного характеру і можливі горизонти стратегічного планування (основний перелік та часові оцінки);

  • міжнародне середовище (по окремих країнах): структура господарства країни; характер розподілу доходів; середній рівень заробітної платні; вартість транспортних послуг; інфляція та ставки банківського процента; обмінний курс валюти відносно країни-партнера; рівень ВНП; рівень податків.

Існують також інші фактори, які не мають чисто економічної природи, однак їх варто було б враховувати [20, с.47]:

  • кількість і густота населення;

  • професіональний рівень і рівень грамотності;

  • якість і кількість природних ресурсів;

  • особливості конкурентної боротьби.

Розділ 3 Дослідження механізму реалізації проекту створення ресторану