Питання для самоконтролю знань

1. Суть, функції та методологія планування.

2. Загальна характеристика методики планування.

3. Методи наукових досліджень, що застосовуються в процесі планування.

4. Методи та інструменти планових розрахунків.

5. Балансовий метод планування.

6. Недоліки пробно-статистичного методу планування.

7. Сутність системи планування на підприємстві.

8. Основні напрями планування в практичній діяльності суб’єктів господарювання.

9. Основні принципи планування.

10. Різновиди планів та їхні особливості.

11. Стратегічний план підприємства, його характеристика і завдання.

12. Основні завдання оперативно-календарного планування на підприємстві.

13. Суть календарного планування.

14. Зміст та організація розробки поточних планів.

15. Система оперативно-календарного планування на підприємстві.

ТЕСТИ

1. Розрізняють такі види планів промислового виробництва:

А) комплексні;

Б) поточні;

В) оперативні;

Г) розширені;

Д) перспективні

2. Оперативне фінансове планування передбачає розробку:

А) оперативного фінансового плану (балансу надходжень і видатків коштів);

Б) платіжного календаря;

В) кредитного плану;

Г) касового плану;

Д) всі відповіді є правильними.

3. Залежно від терміну, на який розробляється план, існують такі види планів підприємства:

А) довгострокові плани;

Б) короткострокові плани;

В) бізнес-план;

Г) фінансовий план.

4. Фінансове планування – це:

А) залучення необхідних коштів для покриття потреби підприємства в основному і оборотному капіталах;

Б) визначення обсягу фінансових ресурсів, необхідних для виробничо-господарської діяльності

В) комплекс робіт, які виконуються на договірних із замовником засадах;

Г) шляхи підвищення економічної ефективності виробництва.

5. Основним завданням оперативно-календарного планування є:

А) досягнення бажаного економічного результату;

Б) забезпечення функціонування підприємства;

В) чітке визначення сукупності практичних засобів, необхідних для здійснення намічених цілей підприємства;

Г) визначення комплексу заходів для модернізації діючого виробництва;

Д) забезпечення ритмічності й рівномірності виробництва.

Завдання для індивідуальної роботи студентів

1. Обчисліть план збуту продукції підприємства на основі таких даних: торік підприємство випустило 1000 виробів А та 3000 виробів Б; у плановому періоді збільшиться виробництво цих виробів на 10%; ціна виробів становить відповідно 4 тис. грн., із них на 1500 тис. грн.. – для сторонніх замовників. Залишки нереалізованої продукції на складі становитимуть на початок планового періоду 9 млн. грн.. на кінець – 0,4 млн. грн..

2. Підприємство планує виготовити 7500 од. виробів. Середня вага одного виробу 750 г., коефіцієнт використання сировини – 0,75. відходи сировини можуть повторно використовуватися у виробництві в обсязі 20,0%. Ціна сировини за 1 кг – 2 грн. Визначити потребу підприємства у сировині в плановому періоді.

3. Визначити потребу в сировині на плановий період за умови, що норми витрати немає. Фактичні витрати за минулий період становили 5 т. У плановому періоді обсяг виробництва збільштвся на 10%. Потрібно забезпечити економію матеріалів на 3%.

4. Визначити загальний обсяг валової продукції, що буде виготовлено підприємством у плановому році, якщо відомо, що середньооблікова чисельність працюючих становитиме 830 чол., а денний виробіток на одного працюючого – 80 грн.

5. Визначити потребу в сировині на плановий період, якщо його витрати становлять 2000 шт., норматив оборотного фонду на кінець планового періоду – 500 шт., а фактична величина оборотного фонду на початок планового періоду – 200 шт.

ЛЕКЦІЯ №

ТЕМА «ЕКОНОМІЧНА ПРИРОДА ПОТОЧНИХ ВИТРАТ

ПІДПРИЄМСТВА»

План

1. Економічна сутність поточних витрат та їх взаємозв’язок з ресурсами підприємства.

2. Види валових витрат підприємства та їх характеристика згідно із Законом України «Про оподаткування прибутку підприємств».

В процесі здійснення господарської діяльності кожне підприємство несе витрати, які в економічній теорії діляться на одноразові і поточні.

До одноразових відносять витрати на придбання основних фондів і в цілому створення виробничої потужності підприємства, витрати на формування фонду оплати праці, фонду фінансових ресурсів, основна частина яких авансується за рахунок оборотних коштів (оборотного капіталу).

В процесі повсякденної господарської діяльності виникають витрати, які називають поточними.

За економічною сутністю поточні витрати торговельного підприємства є затрати живої та уречевленої праці на здійснення поточної торговельної та інших видів господарської діяльності. За натурально-речовинним складом – це спожита частина матеріальних, трудових і фінансових ресурсів.

Відповідно до галузевих особливостей господарської діяльності склад поточних витрат у підприємств неоднорідний. Виділяють чотири види підприємств:

• підприємства, що здійснюють випуск продукції і її реалізацію;

• підприємства, що виконують роботи (будівельні, ремонтні);

• підприємства, що створюють послуги (побутові, комунальні);

• підприємства, що надають торгово-посередницькі послуги (продаж товарів, інші торгові послуги).

У підприємствах перших трьох груп визначається собівартість продукції, робіт або послуг, як частина поточних витрат. В таких підприємствах калькуляція собівартості – найважливіша ділянка економічної роботи, оскільки собівартість складає основу ціноутворення на продукцію, роботи та послуги.

Поточні витрати виробничих підприємств за різноманітними причинами не співпадають з собівартістю продукції. Не включаються в її склад витрати на освоювання нової продукції, утрати від браку, нестачі та порчі матеріалів.

Таким чином, у всіх підприємствах вказаних перших трьох видів необхідним є розмежування у складі витрат собівартості продукції, робіт і послуг та інших поточних витрат.

Для здійснення своєї діяльності торговельне підприємство використовує трудові, матеріальні та фінансові ресурси. Ресурси, що застосовуються в торговельно-технологічних процесах, споживаються і трансформуються у витрати. Взаємозв’язок ресурсів та витрат відображено схемою.