Фізичні і фізіологічні основи водолікування

Основним діючим фактором при проведенні гідротерапевтичних процедур є вплив на температурні і механорецептори шкіри. При бальнеотерапії до вищезгаданих факторів приєднується ще дія хімічного та радіаційного факторів, лікувальна дія яких обумовлена впливом мінеральних солей, талів, мікроелементів, органічних сполук, реакції середовища (ЗР) радіоактивних речовин і інших компонентів мінеральних вод. В лікувальній фізіотерапевтичній практиці використову­ють воду таких температур:

1. 0 С - + 12 ⁰ C холодна вода;

2. + 12⁰С- +20 ⁰ C помірно холодна вода;

3. + 20⁰С - + 30°С прохолодна вода;

4. + 30⁰С.- + 50⁰С тепла вода;

5. + 50⁰C- + 91⁰С гаряча вода.

Вказані межі є умовними, так як температурна чутливість залежить від багатьох факторів, головним чином від індивіду­альних і вікових особливостей організму та умов зовнішнього середовища під час процедури.

Вода являє собою найбільш розповсюджений теплоносій, який здатний підвищувати або знижувати теплоємкість при зіткненні з організмом людини і, таким чином, викликає теп­лове або холодове подразнення рецепторів шкіри.

Якщо в нагріту воду, якою наповнили ванну, занурити людське тіло з температурою шкіри + 33⁰С - +35⁰С, то шкіра буде відчувати тепловий потік. При цьому буде відбуватися теплопередача за допомогою виникнення на молекулярному рівні термодинамічних процесів, при яких покращується обмін речовин, прискорюються різні біохімічні реакції, збільшуєть­ся проникливість клітинних мембран і, відповідно, приско­рюється відновлення регенеративних та реабілітаційних про­цесів. Холодна вода має теж складну рефлекторну дію і при подразненні відбувається посилення метаболізму, підвищен­ня утворення тепла, збільшується проникливість клітинних мембран, покращується кровообіг внутрішніх органів.

Холодне повітря та вода діють на поверхню шкіри, за­гартовують організм. Повітря і вода комфортної температури чи близької до температури тіла людини не дають почуття загартовування, оскільки в цих умовах теплоутворення і теп­ловіддача близькі до рівноваги.

Чим вище швидкість повітря, тим більше тепловіддача шкіри. Тому при використанні водних процедур, особливо після комфортних ванн, потрібно не допускати місцевого або загального обдування шкіри людини.

При проведенні водолікувальних процедур у відповідь на подразнення шкіри теплою або холодною водою виника­ють теплорегулюючі реакції, які виникають у відповідь на подразнення терморецепторів, закладених в шкірі і слизових оболонках, спинному мозку, середньому мозку, ретикулярній формації, переднім гіпоталамусі і в центрі терморегуляції, до яких надходять імпульси з терморецепторів і забезпечують завжди постійну температуру тіла, координують складні про­цеси взаємозв'язку між центрами тепловіддачі та теплоутво­рення і окремими терморегулюючими рефлексами на рівні спинного мозку.

В формуванні відповідної реакції на термічні подразнен­ня беруть участь також залози внутрішньої секреції, головним чином щитовидна залоза, наднирники, гормони котрих ма­ють важливе значення в хімічній терморегуляції. При холо­довому подразненні збільшується виділення в кров йодомістких гормонів щитовидної залози, адреналіну, котрі гумораль­ним шляхом підвищують обмін речовин, окисні процеси і, відповідно, теплоутворення.