1. Виконати розрахунки приміщення методом коефіцієнта використання світлового потоку

Умови задачі

Розрахувати методом коефіцієнта використання світлового потоку необхідну потужність ламп для освітлення приміщення певного призначення розміром АВ і висотою H, із заданими коефіцієнтами відбиття для стелі ₁ та стін ₂. Висота робочої поверхні над підлогою h_P, висота підвішування світильника під стелею h_С (варіанти за таблицею 2.1).

Розрахунок

1. Розрахункова висота підвішування світильника визначаємо за формулою:

, м

Отже,

2. Оптимальна відстань між світильниками при багаторядному розташуванні визначаємо за формулою:

м

Отже,

3. Оптимальна кількість світильників визначаємо за формулою:

шт

Отже,

4. Визначення індексу приміщення проводимо за формулою:

Отже,

5. Потрібний світловий потік однієї лампи визначаємо за формулою:

лм

де Е_Н – нормативна освітленість, лк (таблиця 2.2);

k – коефіцієнт запасу на запилення (таблиця 2.3);

z – коефіцієнт нерівномірності освітлення (таблиця 2.3);

 – коефіцієнт використання світлового потоку (таблиця 2.4);

6. Приймаємо (табл. 5) найближчу за потрібними параметрами у кількості, яку визначаємо за формулою:

шт

Відповідь:

2. Виконати розрахунки штучного освітлення точковим методом

Умови задачі

Розрахувати точковим методом освітленість у контрольній точці А (дивись схему до задачі) горизонтальної робочої поверхні, що освітлюється вісьма однаковими світильниками типу “Астра” з 1-єю лампою у світильнику. Тип лампи, потужність, висоту приміщення, висоту робочої поверхні над підлогою та висоту підвішування світильника під стелею взяти з попередньої задачі. Коефіцієнт додаткової освітленості прийняти =1,0. Перехідний коефіцієнт для горизонтальної площини _і=1,0.

Рисунок 2.1. План приміщення

Розрахунок

1. Розрахункову висоту підвішування світильника визначаємо за формулою:

м

Отже,

2. Визначаємо проекції відстаней від світильників 1...8 до розрахункової точки А

d₁= м;

d₂= м;

d₃= м;

d₄= м;

d₅= м;

d₆= м;

d₇= м;

d₈= м.

3. Умовна освітленість, створювана одним і-м світильником у контрольній точці, згідно з номограмою (рисунок 2.2)

e₁= лк;

e₂= лк;

e₃= лк;

e₄= лк;

e₅= лк;

e₆= лк;

e₇= лк;

e₈= лк.

4. Освітленість у контрольній точці, створена всіма світильниками визначаємо за формулою:

.

Отже,

Відповідь: