Нормативні документи з безпеки життєдіяльності

Закони з безпеки життєдіяльності Норми та вимоги з БЖД Перша допомога

БЖД - як наука та предмет вивчення

Безпека життєдіяльності людини - це характеристика існування людини в конкретному місці його знаходження, що відбиває збалансованість між діями причин, які загрожують життю людини або її здоров'ю й причин, що перешкоджають їхнім наслідкам.

Об'єктивна наявність причин - "загроз" (або можливість їхньої появи) звичайно супроводжується розвитком стану тривоги. Однак, ця тривога є наслідком не тільки загрози фізичного життя окремої людини. Для більшості жителів Землі відчуття небезпеки пов'язане із проблемами повсякденного життя (захист житла, здоров'я, робочого місця, добробуту й т.п.), а не остраху глобальних катастроф або міжнародних конфліктів. Звідси й широкий діапазон особливих вимог до безпеки: від захисту від грабіжників до непродуманих економічних і політичних рішень на рівні держави.

Об'єктом просвітительського напрямку безпеки життєдіяльності людини є безпека життя й здоров'я людини як явище, а предметом - моделі безпеки.

Безпека життєдіяльності

Історія виникнення наукової й навчальної дисципліни. Об`єкти

Система безпеки життєдіяльності

Формування особистої безпеки у людини в повсякденному житті відбувається паралельно з формуванням її свідомості на відміну від інших представників тваринного світу, в яких інстинкт самозбереження генетичне детермінований. У процесі еволюції людина втратила підсвідоме відчуття небезпеки. Мало того, у процесі свого розвитку людина створила широкий спектр загроз власному життю і здоров'ю, які не властиві первісному природному оточенню, і щоб запобігти цим загрозам, людині потрібний певний комплекс знань. Щомиті на Землі від впроваджених технологій гине безліч людей. З року в рік кількість загиблих збільшується, проте незважаючи на ці вражаючі втрати людство не обмежується у своїх нескінченних бажаннях будь-що задовольнити власні амбіції і зростаючі потреби. Перемагають гасла типу "швидше", "вище", "далі"... Людство зобов'язане врешті збагнути, що багато чого з досягнутого не виправдовується ані щодо достатності, ані щодо доцільності.

Найяскравішим прикладом безвідповідального ставлення цивілізації до себе є військові технології. Ці технології вже власне своїм існуванням спрямовані на знищення людини, а тому становлять реальну загрозу знищення цивілізації загалом. У цьому ряді стоять проблеми утилізації хімічної та ядерної зброї і навіть звичайних мін. А проте на знищення смертоносного надбання потрібно значно більше коштів, ніж на його створення.

Наведені приклади мають глобальний характер. Проте можна навести безліч прикладів з повсякденного життя людини. Скажімо, дедалі більшою мірою виявляється проблема браку часу. Навіть коли для того, щоб перейти вулицю в позначеному місці, потрібно пройти зайвих кілька метрів, то зазвичай, посилаючись на брак часу, людина нехтує небезпеку і переходить дорогу в недозволеному місці. Та іноді найкоротший шлях стає шляхом у вічність...

З наведених прикладів випливає, що необхідно перевести набутий людством досвід, знання правил безпеки життєдіяльності з пасивної форми ("я знаю") в активну ("я так вчиняю").

Як складова частина біосфери людина постійно взаємодіє з довкіллям, змінює його, пристосовуючи до власних потреб, і водночас безпосередньо залежить від нього. Кожна людина для забезпечення життєдіяльності повинна дихати (бажано чистим повітрям), харчуватися (бажано нешкідливими продуктами), жити в безпечних умовах. З самого початку свого існування людина наражається на небезпеку, проте не робить належних висновків з досвіду попередніх поколінь і в гонитві за земними благами щодалі більшою мірою робить небезпечним своє існування. Разом з тим проблема безпечного існування завжди турбувала людство. Спочатку це була проблема виживання в біологічній конкуренції з навколишнім середовищем і тваринами, які були агресивніші й сильніші. Згодом, після приборкання вогню, винайдення зброї та інших активних засобів виживання перед людством постала проблема захисту від стихійних сил природи, а також однієї людини від іншої. Як зазначалося, упродовж свого розвитку починаючи з прадавніх часів людина активно взаємодіяла з навколишнім середовищем. На початкових етапах історії людства ця взаємодія була лише споживацькою — мисливство, рибальство, збиральництво. І тільки з настанням ери землеробства — приблизно 8-Ю тис. років тому—характер природокористування змінився, особливо після опанування людиною знарядь праці і технологій виробництва. Саме з того часу почала створюватися і з часом лише поглиблювалася небезпека для середовища існування — вирубне землеробство, знищення лісів, утворення поселень і пов'язане з цим посилення небезпеки безпосередньо для життя людини.

З настанням ери технічного прогресу через бездумне використання природних ресурсів постала проблема захисту довкілля і людини від наслідків її діяльності. Принагідне наведемо слова Ж. Ламарка: "...інколи здається, що призначення людини полягає в тому, щоб знищити свій рід, попередньо зробивши земну кулю непридатною для життя..."

Безпека життєдіяльності як цілісна наукова дисципліна почала формуватися порівняно недавно, проте як система знань і адекватних заходів та засобів охорони життя людини, її здоров'я існує з тих часів, коли людина вперше усвідомила як зовнішні, так і створені безпосередньо нею загрози власному існуванню. З розвитком технологій

і техніки спектр негативних чинників, що загрожують безпеці життєдіяльності людини, поступово (а за останнє століття стрімко) розширювався. Людство почало сплачувати данину створеним технологіям. Нині неможливо підрахувати, скільки людей загинуло від вогню, який наші пращури свого часу приборкали, скільки загинуло від ураження електричним струмом, без якого неможливо уявити сучасне існування людства. Невідома і кількість тих, хто потратив під колесо, яке з моменту винаходу (лише кілька тисячоліть тому) котиться планетою з надшвидкістю. Проте технології розвиваються... зупинити розвиток цивілізації, мабуть, неможливо. Нині завдання людства полягає в тому, щоб зробити життя якомога безпечнішим або принаймні мінімізувати негативні наслідки технологічної революції. Усталеного визначення поняття "безпека життєдіяльності" поки що не існує. Тому ми пропонуємо власне визначення.

Безпека життєдіяльності — це система базових знань з проблеми забезпечення безпечних умов Існування людини у природному, соціальному І техногенному середовищах, а також організаційних І технічних заходів І засобів на рівні окремої особи (колективу, держави), спрямованих на запобігання або мінімізацію загроз їі життю та здоров'ю в усіх сферах діяльності

Система БЖД на рівні держави охоплює комплекс заходів і засобів, які є її складовими (підсистемами): це охорона навколишнього природного середовища; охорона здоров'я населення; безпека санітарно-епідеміологічна, пожежна, транспортна та радіаційна, біологічна; охорона праці. Діяльність кожної з цих підсистем регулює відповідний орган центральної виконавчої влади на основі законодавчих і нормативно-правових документів.

Розглянемо коротко кожну підсистему.

Охорона навколишнього природного середовища. Призначення цієї основної складової системи БЖД полягає у підтримуванні прийнятного для існування життя на Землі стану довкілля, збереженні природних ресурсів, обмеженні шкідливих викидів і скидів, сприянні гармонійному розвитку суспільства і природи, її завдання — формувати засади стійкого розвитку. В Україні реалізація державної політики у сфері охорони навколишнього природного середовища в діючій структурі органів виконавчої влади покладена насамперед на Міністерство екології та природних ресурсів України. Значну роль у цій сфері відіграє також Міністерство аграрної політики України, комітети лісового та водного господарств.

Охорона здоров'я населення. В Україні головним органом у цій сфері є Міністерство охорони здоров'я (МОЗ) України і його структурні та функціональні підрозділи в регіонах.

Санітарно-епідеміологічна безпека. Основна мета полягає в забезпеченні санітарно-епідеміологічного благополуччя населення, запобіганні епідеміям інфекційних захворювань. Контроль за використанням небезпечних речовин і матеріалів на виробництві, за якістю та безпекою харчових продуктів, лікарських засобів тощо здійснюють органи санітарно-епідеміологічного нагляду. В Україні санітарно-епідеміологічна служба підпорядкована МОЗ України.

Пожежна безпека. В Україні питання пожежної безпеки в усіх сферах життєдіяльності суспільства перебувають у компетенції Головного управління пожежної охорони Міністерства внутрішніх справ України, його регіональних структур.

Транспортна безпека. В Україні безпека на дорогах та автошляхах, а також безпека перевезень пасажирів і вантажів є прерогативою Державної автомобільної інспекції України. Безпека на залізничному, повітряному та водному транспорті перебуває у компетенції відповідних відомчих органів.

Біологічна безпека. Призначення біологічної безпеки — охорона довкілля, а також здоров'я і життя людей від небезпечних грибів, мікроорганізмів, вірусів, наслідків генетично-інженерної діяльності, генетичне модифікованих організмів рослин, тварин та продуктів, що містять їх складові. В Україні органами управління в цій сфері є Міністерство екології і природних ресурсів України та МОЗ України.

Радіаційна безпека. Основна мета полягає в охороні життя і здоров'я населення, його майна, навколишнього середовища від негативного впливу іонізуючого випромінювання. В Україні регулюючі функції в цій сфері виконує Міністерство екології і природних ресурсів України, МОЗ України та Міністерство з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи. Радіаційна безпека набуває особливого значення в умовах розвитку атомної енергетики та промисловості. Актуальність радіаційної безпеки в Україні зумовлюється також наслідками катастрофи на Чорнобильській АЕС.

Охорона праці. Загалом це система заходів і засобів техніки безпеки на виробництві, яка охоплює зазначені щойно підсистеми. В Україні нагляд за станом охорони праці на підприємствах, в організаціях і установах здійснюють спеціальні центральні і територіальні

структури Міністерства праці та соціальної політики України, МОЗ України, Міністерства екології та природних ресурсів України, Міністерства з питань надзвичайних ситуацій та у справах захисту населення від наслідків Чорнобильської катастрофи України, Міністерства внутрішніх справ України та ін.

Основна відповідальність за безпеку життєдіяльності людей на виробництві (підприємстві, в установі, організації, фірмі) покладена на роботодавця, який має створити безпечні у мови праці для своїх працівників.

1. Безпека життєдіяльності / За ред. Я. І. Бедрія. — Львів, 2000.

Безпека життєдіяльності / За ред. С. М. Мохняк. — Львів, 2009.

Тема. Організаційно-правове забезпечення безпеки життєдіяльності

Індивідуальне завдання передбачає аналіз одного із нормативно-правових актів, який регулює питання забезпечення безпечної життєдіяльності.

Студент(ка) опрацьовує варіант завдання, який відповідає його(її) номеру за порядком у списку студентів групи, та здає роботу у письмовому вигляді (до трьох сторінок формату А4) викладачеві, який веде практичні заняття. Кінцевий термін здачі індивідуального завдання визначає викладач.

№ Індивідуальних завдань

1.

Проаналізуйте державні гарантії з питань протидії поширенню хвороб, зумовлених ВІЛ, зазначені у законі № 1972-XII від 12.12.1991 «Закон про протидію поширенню хвороб, зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний захист людей, які живуть з ВІЛ».

2.

Проаналізуйте основи державної політики щодо обмеження споживання алкогольних напоїв та тютюнових виробів, зазначені в законі № 481/95-ВР від 19.12.1995 «Про державне регулювання виробництва і обігу спирту етилового, коньячного і плодового, алкогольних напоїв та тютюнових

виробів».

3.

Проаналізуйте роль центральних органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їхнього шкідливого впливу на здоров’я населення, зазначені в законі № 2899-IV від 22.09.2005 «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».

4.

Обґрунтуйте засади державної політики з питань обігу наркотичних засобів, психотропних речовин і прекурсорів, зазначені в законі № 60/95-ВР від 15.02.1995 «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

5.

Обґрунтуйте засади державної політики з питань забезпечення безпечності та якості харчових продуктів, зазначені в законі № 771/97-ВР від 23.12.1997 «Про безпечність та якість харчових продуктів».

6.

Обґрунтуйте основні принципи державної політики з питань забезпечення питною водою та питного водопостачання, зазначені в законі № 2918-III від 10.01.2002 «Про питну воду та питне водопостачання».

7.

Проаналізуйте права та обов’язки громадян з питань охорони здоров’я та їхні гарантії, зазначені в законі № 2801-XII від 19.11.1992 «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

8.

Проаналізувати права і обов’язки осіб, які хворіють на інфекційні хвороби чи є бактеріоносіями, зазначені в законі № 1645-III від 06.04.2000 «Про захист населення від інфекційних хвороб».

9.

Проаналізуйте головні заходи щодо забезпечення захисту людини від впливу радіонуклідів, які містяться в продуктах, воді, мінеральній сировині та будівельних матеріалах, запропоновані в законі № 15/98-ВР від

14.01.1998 «Про захист людини від впливу іонізуючого випромінювання».

10.

Проаналізуйте повноваження санітарної та ветеринарної служб з питань забезпечення якості харчових продуктів, зазначені в законі № 771/97-ВР від 23.12.1997 «Про безпечність та якість харчових продуктів».

11.

Охарактеризуйте головні заходи щодо забезпечення екологічної безпеки від шкідливого впливу хімічних, біологічних речовин та фізичних чинників, зазначені в законі № 1264-XII від 25.06.1991 «Про охорону навколишнього природного середовища».

12.

Проаналізуйте права і обов’язки учасників дорожнього руху, зазначені в законі № 3353-XII від 30.06.1993 «Про дорожній рух».

13.

Обґрунтуйте обмеження щодо реалізації (продажу) та вживання тютюнових виробів, встановлені законом № 2899-IV від 22.09.2005 «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».

14.

Охарактеризуйте заходи щодо забезпечення безпеки та захисту населення від шкідливого впливу шуму, неіонізувальних випромінювань та інших фізичних чинників, зазначені в законі № 4004-XII від 24.02.1994 «Про забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення».

15.

Проаналізуйте повноваження органів виконавчої влади з питань захисту населення від інфекційних хвороб, зазначені в законі № 1645-III від 06.04.2000 «Про захист населення від інфекційних хвороб».

16.

Проаналізуйте гарантії прав споживачів з питань забезпечення питною водою та питного водопостачання, зазначені в законі № 2918-III від 10.01.2002 «Про питну воду та питне водопостачання».

17.

Охарактеризуйте організацію та реалізацію головних заходів із

забезпечення охорони здоров’я, зазначені в законі № 2801-XII від

19.11.1992 «Основи законодавства України про охорону здоров’я».

18.

Охарактеризуйте права і обов’язки людей, які живуть з ВІЛ, зазначені у

законі № 1972-XII від 12.12.1991 «Закон про протидію поширенню хвороб,

зумовлених вірусом імунодефіциту людини (ВІЛ), та правовий і соціальний

захист людей, які живуть з ВІЛ».

19.

Охарактеризуйте принципи та порядок здійснення державного контролю та

державного нагляду за якістю харчових продуктів, зазначені в законі №

771/97-ВР від 23.12.1997 «Про безпечність та якість харчових продуктів».

20.

Обґрунтуйте головні принципи державної політики з питань використання

ядерної енергії та радіаційного захисту, зазначені в законі № 39/95-ВР від

08.02.1995 «Про використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

21.

Охарактеризуйте основні принципи і напрями державної політики з питань

поводження з відходами, зазначені в законі № 187/98-ВР від 05.03.1998

«Про відходи».

22.

Проаналізуйте головні принципи охорони навколишнього природного

середовища, зазначені в законі № 1264-XII від 25.06.1991 «Про охорону

навколишнього природного середовища».

23.

Проаналізуйте шляхи попередження та зменшення вживання тютюнових

виробів, зазначені в законі № 2899-IV від 22.09.2005 «Про заходи щодо

попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їх шкідливого

впливу на здоров’я населення».

24.

Охарактеризуйте заходи контролю за обігом наркотичних засобів,

психотропних речовин і прекурсорів, зазначені в законі № 60/95-ВР від

15.02.1995 «Про наркотичні засоби, психотропні речовини і прекурсори».

25.

Проаналізуйте права і обов’язки виробників та постачальників харчових

продуктів, зазначені в законі № 771/97-ВР від 23.12.1997 «Про безпечність

та якість харчових продуктів».

26.

Порівняйте повноваження органів виконавчої влади різних рівнів з питань

забезпечення питною водою та питного водопостачання, зазначені в законі

№ 2918-III від 10.01.2002 «Про питну воду та питне водопостачання».

27.

Проаналізуйте головні засади щодо охорони здоров’я матері та дитини,

зазначені в законі № 2801-XII від 19.11.1992 «Основи законодавства

України про охорону здоров’я».

28.

Охарактеризуйте вимоги щодо безпечного ведення господарської

діяльності, зазначені в законі № 4004-XII від 24.02.1994 «Про забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення».

29.

Порівняйте повноваження органів влади на різних рівнях щодо

забезпечення захисту людини від впливу іонізувального випромінювання,

зазначені в законі № 15/98-ВР від 14.01.1998 «Про захист людини від впливу

5. Яремко З.М. Навчальна програма та практикум з безпеки життєдіяльності. Яремко З.М., Галаджун Я.В., Муць І.Р. та ін.– Львів. Видавничий центр ЛНУ імені Івана Франка,

2006. – 102 с.

Інформаційні ресурси іонізуючого випромінювання».

30.

Проаналізуйте вимоги до виробництва харчових продуктів та використання

ароматизаторів, зазначені в законі № 771/97-ВР від 23.12.1997 «Про

безпечність та якість харчових продуктів».

31.

Проаналізуйте права та обов’язки фізичних та юридичних осіб, зазначені в

законі № 2245-III від 18.01.2001 «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

32.

Охарактеризуйте діяльність суб’єктів боротьби з тероризмом, їхні

повноваження та взаємодію, зазначені в законі № 638-IV від 20.03.2003

«Про боротьбу з тероризмом».

33.

Охарактеризуйте головні принципи та напрямки державної політики щодо

попередження та зменшення вживання тютюнових виробів і їхнього

шкідливого впливу на здоров’я населення, зазначені в законі № 2899-IV від

22.09.2005 «Про заходи щодо попередження та зменшення вживання

тютюнових виробів і їх шкідливого впливу на здоров’я населення».

34.

Порівняйте повноваження органів влади різних рівнів з питань дорожнього

руху, зазначені в законі № 3353-XII від 30.06.1993 «Про дорожній рух».

35.

Проаналізуйте права та обов’язки фізичних та юридичних осіб у сфері

поводження з відходами, зазначені в законі № 187/98-ВР від 05.03.1998

«Про відходи».

36.

Проаналізуйте головні принципи і організацію профілактики інфекційних

хвороб, зазначені в законі № 1645-III від 06.04.2000 «Про захист населення

від інфекційних хвороб».

37.

Проаналізуйте головні заходи щодо охорони атмосферного повітря,

зазначені в законі № 2707-XII від 16.10.1992 «Про охорону атмосферного

повітря».

38.

Порівняйте компетенції органів влади різних рівнів з питань поводження з

відходами, зазначені в законі № 187/98-ВР від 05.03.1998 «Про відходи».

39.

Проаналізуйте права та обов’язки фізичних та юридичних осіб щодо

забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення,

зазначені в законі № 4004-XII від 24.02.1994 «Про забезпечення

санітарного та епідемічного благополуччя населення».

40.

Порівняйте повноваження органів виконавчої влади різних рівнів у сфері

діяльності, пов’язаної з об’єктами підвищеної небезпеки, зазначені в законі

№ 2245-III від 18.01.2001 «Про об’єкти підвищеної небезпеки».

41.

Охарактеризуйте умови експлуатації та утилізації хімічних джерел струму,

зазначені в законі № 3503-IV від 23.02.2006 «Про хімічні джерела струму».

42.

Проаналізуйте головні технічні вимоги щодо забезпечення безпечності

руху, зазначені в законі № 3353-XII від 30.06.1993 «Про дорожній рух» .

43.

Проаналізуйте відповідність державних засад у галузі охорони

навколишнього середовища головним умовам безпечної життєдіяльності,

зазначених в законі № 1264-XII від 25.06.1991 «Про охорону навколишнього

природного середовища».

44.

Проаналізуйте права громадян з питань використання ядерної енергії та

радіаційної безпеки, зазначені в законі № 39/95-ВР від 08.02.1995 «Про

використання ядерної енергії та радіаційну безпеку».

45.

Проаналізуйте обов’язки підприємств щодо охорони атмосферного повітря

під час роботи в нормальному режимі у разі виникнення надзвичайної

ситуації, зазначені в законі № 2707-XII від 16.10.1992 «Про охорону

атмосферного повітря».

46.

Охарактеризуйте заходи і вимоги щодо запобігання або зменшення

утворення відходів та екологічно безпечного поводження з ними, зазначені

в законі № 187/98-ВР від 05.03.1998 «Про відходи».

47.

Порівняйте повноваження органів влади різних рівнів з питань

використання ядерної енергії та радіаційної безпеки, зазначені в законі

№ 39/95-ВР від 08.02.1995 «Про використання ядерної енергії та радіаційну

безпеку».

Проаналізуйте екологічні права і обов’язки громадян, зазначені в законі

№ 1264-XII від 25.06.1991 «Про охорону навколишнього природного

середовища».

Проаналізуйте права фізичних осіб у зоні здійснення терористичного акту,

зазначені в законі № 638-IV від 20.03.2003 «Про боротьбу з тероризмом».

Рекомендована література

1. Яремко З.М. Безпека життєдіяльності: Навчальний посібник / Яремко З.М. – Львів: Видав. центр ЛНУ ім. Івана Франка, 2005. – 300 с.

2. Березуцький В.В. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник. / Березуцький В.В.,

Васьковець Л.А., Вершиніна Н.П., та ін.; за ред. проф. В.В. Березуцького. – Х.: Факт, 2005. – 384 с.

3. Желібо Є.П. Безпека життєдіяльності. Навчальний посібник. / Желібо Є.П.,

Заверуха Н.М., Зацарний В.В.; за ред. Є.П. Желібо. – К.: Каравела, 2008. – 344 с.

4. Мохняк С.М. Безпека життєдіяльності. Навч. посібник. / Мохняк С.М., Дацько О.С., Козій О.І. та ін. – Львів: Видав. Львівської політехніки, 2009. – 264 с.

1. Сайт кафедри безпеки життєдіяльності: http://www.lnu.edu.ua/faculty/bzhd/LifeSafety.htm

2. Сайт Верховної Ради України: http://zakon.rada.gov.ua/

3. Сайт Державної служби України з надзвичайних ситуацій: http://www.mns.gov.ua/

4. Сайт Міністерства охорони здоров’я України: http://www.moz.gov.ua/

5. Інформаційно правовий портал «Закони України»: http://uazakon.com/

6. 1. Опис навчальної дисципліни

Характеристика навчальної

дисципліни

Найменування показників

Галузь знань, напрям

підготовки, освітньо-

кваліфікаційний рівень денна форма

навчання

заочна форма

навчання

Кількість кредитів – 2

Галузь знань

0203 Гуманітарні науки

(шифр, назва)

Нормативна

Модулів – 2

Напрям

6.020303 “Філологія:

переклад”

(шифр, назва)

Рік підготовки:

Змістових модулів – 2 1-й

Курсова робота – Семестр

2-й

Загальна кількість годин – 72

Спеціальність

–

Лекції

–

Практичні, семінарські

20 год -

Лабораторні

–

Самостійна робота

52 год

ІНДЗ: –

Тижневих годин для денної

форми навчання:

аудиторних – 1

самостійної роботи – 2,5

Освітньо-кваліфікаційний

рівень:

БАКАЛАВР

Вид контролю: залік

Примітка.

Співвідношення кількості годин аудиторних занять до самостійної і індивідуальної роботи

становить:

для денної форми навчання – 1:2,5

Яремко З.М., 2011

Муць І.Р., 2011

Галаджун Я.В., 2011

Тимошук С.В., 2011

2. Мета та завдання навчальної дисципліни

Мета вивчення дисципліни полягає у набутті студентом компетенцій, знань,

умінь і навичок для здійснення професійної діяльності за спеціальністю з урахуванням

ризику виникнення техногенних аварій й природних небезпек, які можуть спричинити

надзвичайні ситуації та привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання,

а також формування у студентів відповідальності за особисту та колективну безпеку.

Завдання вивчення дисципліни передбачає опанування знаннями, вміннями та

навичками вирішувати професійні завдання з обов’язковим урахуванням галузевих вимог

щодо забезпечення безпеки персоналу та захисту населення в небезпечних та

надзвичайних ситуаціях і формування мотивації щодо посилення особистої

відповідальності за забезпечення гарантованого рівня безпеки функціонування об’єктів

галузі, матеріальних та культурних цінностей в межах науково-обґрунтованих критеріїв

прийнятного ризику.

Засвоївши дисципліну «Безпека життєдіяльності» майбутні бакалаври повинні

володіти сукупністю загальнокультурних та професійних компетенцій з питань безпеки

життєдіяльності у відповідних напрямах підготовки для вирішення професійних завдань,

пов’язаних із гарантуванням збереження життя та здоров’я персоналу об’єкта

господарювання в умовах небезпечних і надзвичайних ситуацій.

В результаті вивчення дисципліни «Безпека життєдіяльності» бакалаври у

відповідних напрямах підготовки повинні володіти сукупністю головних

загальнокультурних та професійних компетенції.

Загальнокультурні компетенції охоплюють:

• культуру безпеки і ризик-орієнтоване мислення, за яких питання безпеки

людини, захисту і збереження навколишнього середовища вважають

найважливішими пріоритетами;

• знання сучасних проблем і головних завдань безпеки життєдіяльності та вміння

визначити коло своїх обов’язків з питань професійної діяльності з урахуванням

ризику виникнення небезпек, які можуть спричинити надзвичайні ситуації та

привести до несприятливих наслідків на об’єктах господарювання;

• вміння оцінити середовище перебування щодо особистої безпеки, безпеки

колективу, суспільства, провести моніторинг небезпечних ситуацій та

обґрунтувати головні підходи та засоби збереження життя, здоров’я та захисту

працівників в умовах загрози і виникнення небезпечних та надзвичайних

ситуацій;

• здатність приймати рішення щодо безпеки в межах своїх повноважень.

Професійні компетенції за видом діяльності охоплюють:

виробничо-технологічна діяльність:

• знання основних методів і систем забезпечення техногенної безпеки, здатність

обґрунтовано вибирати пристрої, системи та методи захисту людини і

природного середовища від небезпек;

• вміння обґрунтувати та забезпечити виконання комплексу робіт на об’єкті з

запобігання виникненню надзвичайних ситуацій, локалізації та ліквідації їхніх

наслідків;

• вміння оцінити сталість функціонування об’єкту господарювання в умовах

надзвичайних ситуацій та обґрунтувати заходи щодо її підвищення;

організаційно-управлінська діяльність:

• знання основних нормативно-правових актів та організаційно-технічних заходів

у галузі забезпечення безпеки;

• вміння обґрунтувати та забезпечити виконання заходів з колективної та

особистої безпеки; • вміння забезпечити координацію дій виробничого колективу із запобігання

виникненню надзвичайних ситуацій та ліквідації їхніх наслідків;

педагогічно-консультативна діяльність:

• вміння обґрунтувати та методично забезпечити проведення навчання серед

працівників та населення з питань безпеки життєдіяльності та дій у разі

надзвичайних ситуацій;

• вміння надати допомогу та консультації працівникам і населенню з практичних

питань безпеки життєдіяльності та захисту у надзвичайних ситуаціях;

контрольно-консультативна діяльність:

• вміння оцінювати стан готовності підрозділу до роботи в умовах загрози і

виникнення надзвичайної ситуації за встановленими критеріями і показниками

та надавати консультації працівникам організації (підрозділу) щодо підвищення

його рівня;

• здатність аналізувати механізми впливу небезпек на людину з урахуванням

особливостей та комбінованої дії їхніх уражальних чинників.