Порушення чутливості.

Поняття «загальна чутливість» включає :

• Больова;

• Температура;

• Тактильна;

• М’язово - суглобова

Чутливість поділяють на:

а) екстроциптивну (поверхову): больова, температурна, тактильна;

б) інтероцептивну (глибоку) – м’язово – суглобне відчуття, вібраційне відчуття і відчуття від внутрішніх органів.

Симптоми розладів загальної чутливості:

1. Кількісні (об’єктивні)

2. Якісні (суб’єктивні)

1. Кількісні:

• Анестезія – повна відсутність одного або декількох видів чутливості (аналгезія – больовий);

• Гіпостезія – зниження чутливості;

• Дисоціація чутливості ізольоване порушення одних видів чутливості при збереженні на тій же частині інших видів

2. Якісні:

• Парестезія – несправжні відчуття у вигляді оніміння, пекучості, холоду, повзання мурашок, поколювання;

• Дизестезії – розвратне сприйняття подразнення (холод як тепло, доторкання як біль);

• Гіперпанія – зниження чутливості до тривалих скритим періодом після нанесення подразнення і послідуючим різким, вибуховим тривалою больовою чутливістю;

• Біль – найбільш частіший симптом. Біль буває гостра і хронічна (більше 3-х місяців).

За походженням:

• Ноцицептивна – при ураженні кістково-м’язової системи або внутрішніх органів;

• Нейрогенна – при уражені структур НС;

• Психогенна – присихалгія (на фоні психічних розладів за відсутністю органічних уражень).

За локалізацією

• Локальна – належить місцю ураження;

• Проекційна – виникає на периферії нерва, нижче рівня його ураження;

• Фантомна – біль, який відчувається в ампутованій кінцівці;

• Іррадиююча – розповсюджується за межі іннервації ураженого нерва;

• Каузалгія – сильна жагуча біль при травмі периферичного нерва;

• Відображена – відчувається подалі від джерела.

В залежності від рівня ураження чутливих провідних шляхів розрізняють типи розладів чутливості:

• Периферійний – дільниці порушення чутливості співпадають зонам іннервації периферичних нервів (наприклад – тип «печаток», «шкарпеток»).

• Сегментарний – порушення чутливості у вигляді ліній, «куртки», «полукуртки», у зв’язку з ураженням задніх рогів і задніх корінців спинного мозку.

• Провідничий – порушується чутливість на стороні ураження, нижче його рівня (у вигляді «штанів») – при ураженні задніх каналів спинного мозку.

Ураження чутливих шляхів призводить до розвитку ряду симптомів:

1. Мононевричний синдром – характеризується біллю, парестезіями, порушенням всіх видів чутливості за периферичним типом і одночасним проявленням в’ялих паралічів (парезів) і вегетативних порушень.

2. Корінцевий (радикулярний) синдром проявляється болями, парестезіями вигляді опоясуючи ліній на тілі і прокольних ліній на кінцівках, порушенням всіх видів чутливості по сегментарному типу та угасанням рефлексів.

3. Синдром ураження спинномозкового вузла – характеризується тими ж симптомами, що і корінцевий, плюс проявлення оперізуючого лишаю – пухирцями з серозною рідиною.

4. Синдром ураження заднього рогу спинного мозку – проявляється дисоціацією чутливості, зниженням больової і температурної чутливості по сегментарному типу при збереженні тактильної і глибокої.

5. Гемітип – при односторонньому ураженні чутливих провідників у головному мозку. Характеризується порушенням всіх видів загальної чутливості на протилежній половині тіла.

6. Синдром ураження задніх відділів тім’яної долі – проявляється порушенням складних видів чутливості: стереогноза, відчуття локалізації, дискримінального та кожно-кінетичного відчуття.