Індивідуальний метод обліку кількості знесених яєць проводять у селекційних стадах, застосовують для цього контрольні гнізда, або утримання в індивідуальних клітках.

При груповому методі обліку несучість обчислюють за формулою :

Несучість, шт. = несучість на середню несучку, шт. х середнє поголів’я за цей період.

Середнє поголів’я обчислюється 2 методами :

1. Середнє поголів’я = сума кормоднів за період

кількість днів у періоді

2. Середнє поголів’я = сума поголів’я на початок та кінець періоду

2

Кормодень – одна несучка прожила 1 день.

Показник несучості на середню несучку найбільш широко використовуються для оцінки яєчної продуктивнсті у племінних і промислових стадах.

Крім цього, у племінних стадах використовують показник несучості на початкову і кінцеву несучку :

Несучість на початкову несучку,шт=кількість яєць, знесених групою (стадом за період)

поголів’я на початок періоду

Несучість на кінцеву несучку,шт= кількість яєць, знесених групою (стадом)за період

поголів’я на кінець періоду

Несучість на серед. несучку, шт. = кількість яєць, знесених групою (стадом) за період

середнє поголів’я за цей період.

ці показники мають комплексний характер оцінки за несучістю і збереженістю несучок.

У зарубіжних літературних джерелах несучку на початкову несучку називають індексом продуктивності.

При груповому методі обліку яєчної продуктивності використовують дуже ефективний показник оцінки – інтенсивність несучості :

Інтенсивність несучості,% = кількість яєць, знесених групою за період х 100%

кількість кормоднів

Облік маси яйця визначають шляхом зважування 35 шт яєць, знесених підряд кожною несучкою наприкінці облікового періоду, після чого визначають середню масу одного яйця.

Також визначають яєчну масу шляхом множення показника несучості на середню масу яйця. (18-19 кг яєчної маси за рік/ несучку).

Супутнім показником яєчної продуктивності є витрати кормів:

• 1,3-1,4 кг корму на 10 шт. яєць

• 2,2- 2,3 кг/ 1 кг яєчної маси

Періоди, коли несучка несе яйця безперервно, називають серіями, перерви називають інтервалами, а сума серії та інтервалу називається циклом.

Ритмічність несучості залежить від ритмичності виділення естрогенних гормонів.

Встановлено, що чим довші серії і коротші інтервали, тим вища продуктивність, чим частіше повторюється серії та інтервали- тим стійкіше несучість.

Оцінюють також окремі компоненти несучості:

Вік статевої зрілості – зоотехнічний термін скороспілості. У самиць визначається у днях від вилуплення до знесення першого яйця при індивідуальному методі обліку, а при груповому – у днях від вилуплення до досягнення групою (стадом) одновікової птиці 50% інтенсивності несучості для яєчних порід і 30% інтенсивності – для м’ясних за два суміжних дні.

Статева зрілість самиць

Вид птиці	Статева зрілість
	тижнів	днів
Перепела	6-7	42-49
Кури яєчних кросів	17-20	120-140
Кури м’ясних кросів	24-26	165-180
Індики, качки, цесарки	26-34	180-240
Гуси	34-43	240-300
Страуси	52	365

Вік досягнення статевої зрілості самцями – це кількість днів від вилупдлення до дня отримання повноцінної сперми.

Темп зростання несучості. Визначається як збільшення інтенсивності несучості від початку біологічного циклу до настання піка.

Висота піка – це максимальна інтенсивність несучості протягом певного періоду: тижня або місяця, що зумовлено максимальною мобілізацією цих здатностей організму до високого темпу овуляції і формування яєць.

Темп зниження несучості – характеризується здатністю несучок швидко чи повільно знижувати інтенсивність несучості в період після досягнення піка. Уповільнення темпу зниження несучості в період після досягнення піка є одним із важливих резервів загального підвищення несучості.

Якість яєць ознаки, що характеризують якість яєць, розподіляються на : - біологічні (ознаки, що пов’язані із здатністю до розвитку зародка (інкубаційні якості));

• харчові (ознаки, що визначають поживну цінність яєць для харчування людей);

• товарні (ознаки, що забезпечують їх зберігання як товару і відповідають естетичним вимогам покупців).

Методи оцінки якості яєць є :

• органолептичні (суб’єктивні);

• ф ізичні об’єктивні, з порушенням або без порушення

• хімічні цілісності шкаралупи.

• біохімічні

Маса яйця - це ознака, яка має дуже значні видові відмінності, дещо менші – породні і змінюються з віком. Чим вища маса яєць, ти кращі їх товарні якості. Кращі інкубаційні якості притаманні для яєць середньої маси. Маса яєць високо спадкова ознака (h2 = 0,5-0,7), проте має від’ємний кореляційний зв’язок з яйценоскістю.

Масу яйця визначають зважуванням на точних електричних вагах типу ВЛТК – 200(500).