2. Особливості вирощування ремонтних півників.

У спецгосподарствах на заміну 1 дорослого півня приймають 4 добових.

Ремонтних півників яєчних кросів до 13-тиж. віку, а м'ясо-ячних до 12-тижн. віку можна утримувати у серійних кліткових батареях для молодняку, надалі у переобладнаних кліткових батареях (третій ярус КБУ-3), або у батареях призначених для утримання батьківського стада.

У деяких господарствах півників вирощують разом з курочками до 6-тижневого віку, проводять відбір придатних півників, інших вирощують на м'ясо чи реалізують населенню.

Відбирають півників з добре розвиненими статевими ознаками (гребінь, серіжки) і живою масою, що відповідає нормативу. Обережно проводять обрізання гребеня у 5-6 тижн. віці (для кросів, що відзначаються гіпертрофованим гребенем (частіше листоподібним)).

Відбір півнів у 17-19 тижневому віці проводять з урахуванням живої маси, екстер’єру та якості спермопродукції (за умови штучного запліднення); при природному паруванні оцінку проводять за живою масою, екстер’єром та статевою активністю.

При підлоговому вирощуванні проводять ретельний відбір півників у 12-тижневому віці за живою масою, екстер’єром, а далі відбирають у 17-22 тижневому віці з урахуванням ще й якості сперми та статевої активності. (Показником статевої активності є кількість завершених парувань за 15 хвилин: висока – не менше 1,2, середня – 0,7-1,0; низька – 0,6 і менше). В цілому хороші самці за світовий день спаровуються від 9 до 12-15 разів.

Півників м'ясо-ячних популяцій відібраних на плем’я після 12-тижневого віку можна пересаджувати в секції для підлогового вирощування, проте потім вже кліткове утримання є небажаним. Вибракуваних півників цих порід та популяцій відгодовують на м'ясо. У спец господарствах при вирощуванні м'ясо-яєчних популяцій вже у добовому віці відбирають необхідну кількість півників (1:3), а решту відгодовують на м'ясо на раціонах бройлерів ( у 11-12-тижнвому віці одержують так званих «фермерських курчат» з живою масою більше 1,5 кг, які користуються підвищеним попитом на ринку м’яса).

До 21-денного віку для локального обігріву птиці використовують брудера (1/ 500 голів). Для поїння у цьому віці вакуумні напувалки, для годівлі – спочатку деко подібні , потім жолобкові годівниці.

З метою економії палива на обігрів (на 20-25%) часто практикують вирощування ремонтного молодняку у частині приміщення, огородженого з обох боків поліетиленом у 2 слої на всю висоту приміщення з підвищеною щільністю посадки – до 25 голів/ м2 з подальшим розміщенням птиці по всьому приміщенню.

У 18-тижневому віці щільність посадки на більше 9 гол/м2, а у 26-тижневому віці – 5,5 голів.

При вирощуванні півників у окремому приміщенні світловий день поступово зменшують з 23 годин 30 хв у добовому віці до 12 годин у 12-тижневому віці і до кінця вирощування. Інтенсивність освітлення при цьому 15-20 лк. При сумісному вирощуванні з курочками застосовують світловий режим характерний для курочок.

Контроль росту проводять щотижневим зважуванням до 12-тижневого віку, надалі – щомісячно не менше 50 голів. У 22-тижневому віці жива маса півнів яєчних кросів повинна становити біля – 1800-2000 г, м'ясо-ячних – не менше 2500 г.

У фермерських та присадибних господарствах вирощування півників у літній час може бити підлоговим на глибокій підстилці з виходом птиці у солярії. Секції по 50-100 голів з щільністю посадки до 30-ден. Віку- 25 голів, 31-60-денний вік – 16 голів, з 61-90 ден. Вік – 9 голів/ м2, далі до 120-ден. Віку – 5,5 гол./м2. Якщо далі планують кліткове утримання, то півників вирощують на комбінованій підлозі (50% сітчаста….)